Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

Донбас «руліт» дорогою Криму. Хто ж керівники, їхні плани і сценарії

Слово Просвіти, №15 за 2014 рік

Із піснями “Русские идут...” захоплюються приміщення рай-і міськвідділів міліції, міськрад, СБУ, аеропортів, телеканалів і всього, що їм захочеться. Заходять, зривають державний прапор України, встановлюють триколор Російської Федерації та прапор “Донецкой Республики” — ліквідованої громадської організації, проти керівників якої — Дворядкіної та Пургіна — порушено кримінальну справу за ст. 109 та 110 КК України. Офіцери РФ призначають нових начальників міліції, міських голів замість тих, хто не підтримав штурми озброєних до зубів захоплювачів приміщень. Безпощадно б’ють тих, хто проти, незалежно чи то міліціонер, чи то чиновник, чи просто випадкові громадяни, які зустрілися на дорозі оп’янілих і озвірілих терористів. Б’ють захисників приміщень, як це сталось у Маріуполі. Б’ють на очах міліції, яка не втручається!!! фобка Мармазова, які на прохання Губарєва і мітингувальників попросили зібрати позачергову сесію міськради і ухвалити всі пункти ультиматуму. Що негайно й зробили та принесли це рішення і зачитали перед Губарєвим. П.2 цього документа такий: “Поддержать инициативу о проведении Референдума на территории Донецкой области о дальнейшей судьбе Донбасса и обратиться к депутатам Донецкого областного совета о немедленном назначении вышеуказанного Референдума, на территории Донецкой области”. І, о чудо, в понеділок, 3 березня о 10 годині збирається сесія Донецької облради з одним питанням — ухвалити ВСІ пункти ультиматуму Губарєва, голови “Народного ополчения Донбасса”. Але голова ради Федорук подає у відставку, і сесія змушена спочатку обрати голову, яким стає Шишацький, звільнений з посади голови Донецької ОДА. На сесію начальник облміліції генерал Романов приводить Губарєва з кількома десятками мітингарів, які зривають подальше проведення сесії, виголошують, що приміщення оточено озброєними мітингарями і вимагають проголосувати за свій ультиматум (хоча всі вимоги ультиматуму були в заготовленому рішенні) та проголосувати за нього — “народного” губернатора замість Шишацького. Сесію закривають. Депутати розбігаються. А мітингарі, після 2 годин руйнування дверей, вікон, парканів, УПЕРШЕ штурмом захоплюють Донецьку ОДА. Обидва “рішення” — міської ради та облради — оскаржені прокуратурою в Адміністративному суді та призупинено їх дію. Прокуратура сьогодні єдина структура, якою не керують терористи. 5 березня з Донецької облради, де також розташовується обласна державна адміністрація, вивели “народне ополчення”, яке дві доби утримувало сесійну залу облради. Повідомили про замінування, зняли з будівлі російський триколор та повернули український прапор. Проросійські активісти вибили вікна на другому поверсі облдержадміністрації в Донецьку, й близько трьох десятків сепаратистів таким чином потрапили всередину будівлі. А вже 5 березня ці ж особи, знову штурмом, захопили приміщення, вийшли на дашок над входом у будівлю, повісили банер забороненої організації “Донецька республіка” і три прапори Російської Федерації, зірвали і викинули українські державні прапори. Кількість мітингарів усього-навсього 500 осіб. Вони вимагають виходу Донбасу зі складу України, визнають своїм “народным губернатором” “вибраного” на мітингу командира “Народного ополчения Донбасса” Павла Губарєва. Весь цей час приблизно 300 правоохоронців, котрі “охороняють” будівлю, як і раніше, стоять неподалік від входу до приміщення облради та ОДА і мовчки спокійно спостерігають за захопленням приміщення, наругою над державними прапорами тощо. Сепаратисти розгромили бухгалтерію, кімнату ветеранів, казначейство, і вдруге міліція вночі звільнила приміщення від 70 осіб, які перебували в облраді. Третій штурм і захоплення відбулися 6 квітня після мітингу на пл. Леніна під крики “Росія!”, “Крим-Донбас-Росія!”, “Путин помоги!”, й триває досі. Сценарій той самий. Перекриття вулиць, наруга над українським прапором, вивішування державних атрибутів РФ і “Донецької республіки”. 7 квітня “взяли” приміщення облСБУ разом з автівками начальника та його заступника, обмундируванням, в яке переодяглись, та 200 автоматів Калашникова, які завезли на автівках начальства СБУ в Донецьку ОДА. Міліція зникла, спокійно завозяться коктейлі Молотова, пісок, шини, арматура, їжа. Одне слово, все, що необхідне озброєним бойовикам. А наші народні депутати від ПР продовжують розказувати казочки про те, що це “наші мирні дончани борються за свої права: другу державну мову, федерацію”. Закінчення на стор. 5

с. 5 · сторінка оригіналу ↗

Закінчення. Початок на стор. 1 Дивним чином, коли було заявлено, що в ніч із понеділка на вівторок мали б вчергове очистити приміщення, прибігли до них нібито на переговори Левченко та Ахметов і зірвали операцію. Дивним чином у понеділок 7 квітня в Донецьку побувала Юлія Тимошенко, яка, зустрівшись із Ахметовим, заявила, що вона побачила в Донецьку “мирних” людей і ситуацію треба вирішувати за допомогою мирних переговорів! А 11 квітня в Донецьку вже на вуха Яценюка, Наливайченка, Яреми, Авакова та інших вилився колосальний вал дезінформації та брехні від міських голів Донецька, Луганська, Харкова та переговорщика Ахметова, що це прості мешканці, які МИРНО вимагають: ввести другу державну мову (і це за відсутності першої); ухвалити закон про проведення місцевого референдуму; увімкнути російські канали; децентралізацію влади на предмет фінансово-економічної незалежності від Києва. І жодного слова про те, що це не мирні, а озброєні до зубів терористи, які не мирно захопили приміщення СБУ, захопивши зброю, і жодного слова про те, що “мирні наші рєбята” працюють ВИНЯТКОВО під прапорами РФ та вимагають не просто референдуму, а референдуму на предмет приєднання до РФ. І що ці “мирні” вбивають і калічать тільки за те, що люди тримають синьо-жовту символіку, як це сталось 13 березня на пл. Леніна в Донецьку! І що вже на той час на Донбасі працювали офіцери РФ. Вони нічого цього не сказали. А марно. Бо вже сценарій, який запланували олігархи України, а саме створити Донецький паханат, щоб Київ не втручався у їхню діяльність, дав збій. Управління цією публікою вийшло з-під їхнього контролю. Це показали події в Слов’янську, Горлівці та інших містах, де офіцери РФ у комуфляжах призначають начальників міліції, проганяють з посад голів міськрад членів ПР, призначають своїх і вимагають приєднання до РФ, а не створення федерації. Поспішив і Путін, показавши, що шістки, завдяки яким Крим незаконно був приєднаний до РФ, уже не потрібні йому. Тому на конференції ПР, яку терміново, після подій у Слов’янську, вирішили скликати 16 квітня в Донецьку, є єдиний вибір: визнати Київську владу і задушити спільно з нею гніздо російських диверсантів, які перебувають, як пишуть усі ЗМІ, в Святогірській Лаврі Московського Патріархату. Але для цього треба негайно діяти, висловити своє ставлення до дій озброєних терористів, а не розказувати, що це мирні мешканці. А владі в Києві не оголошувати кілька днів поспіль про антитерористичні операції, оголошувати ультиматуми і не робити абсолютно нічого. СЬОГОДНІ БЕЗ СИЛОВИХ ДІЙ УЖЕ НЕ ОБІЙ- ТИСЬ, хоча можна було це зробити з 1 березня аж до подій 12 березня у Слов’янську, коли до зубів озброєна група ЗЕЛЕНИХ ЧОЛОВІЧКІВ у комуфляжах та балаклавах приїхала на 2 мікроавтобусах, виламала ґрати з вікон, вибила вікна і, застосувавши сльозогінний газ, захопила приміщення та зброю. Ось про яких мирних мітингувальників брехали напередодні в Донецьку Яценюку! І запевняли, що тільки мирні переговори треба з ними проводити. Заява Ахметова про те, що він виступає за мирне врегулювання російсько-української кризи, з’явилася відразу після нападу Росії на Україну, але незрозуміло, кому вона адресована. Путінські агресори у ній не згадувалися, депутати Донецької облради та міськради — теж… До кого ж апелював олігарх? Вгадувати безглуздо, і ось чому. Майже від початку вуличних протестів у Києві Ахметов теж закликав до миру. І теж абсолютно абстрактно. На ділі ж саме під його мирні заклики на “антимайдан” натовпами звозили з Донбасу спочатку заляканих бюджетників, а пізніше — бандитського вигляду чоловіків, хоча він міг перешкодити виїзду криміналітету до Києва. Але не перешкодив. Його заклики сьогодні до мирного врегулювання конфлікту на Донеччині показали, що це лише словесна завіса, щоб виграти час для терористів, а не вгамувати їх, як це зробив Ігор Коломойський на Дніпропетровщині. Власні суди, власна міліція, власна податкова адміністрація та тисячі футбольних фанатів, які й досі кричать “бей хохлов”, звичайно ж, достатньо, щоб припинити кремлівський сценарій, який здійснюють “туристи Путіна” й місцевий криміналітет. Але не роблять цього. Як не робить цього і Київська влада, яка щиро вірить Ахметову всупереч очевидним фактам, навіть тоді, коли вже ллється кров не донецьких євромайданівців, а таких міліціонерів, як начальник Горлівської міліції Андрій Крищенко та інших, які залишилися вірні присязі. Навіть тоді, коли вже вбито капітана СБУ Геннадія Беліченка та 9 поранено під час проведення антитерористичної операції в Слов’янську… Варто призначити на посади очільників силових міністерств фахівців, які б адекватно реагували на події, а не займалися договорняком в ім’я майбутніх виборів Президента України, які можуть і не відбутися. Марія ОЛІЙНИК 15 квітня 2014 року, Донецьк

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин