6 Обережно: фашизм! “Пророцтва про “відродження слави Росії” визнані елементом політичної пропаганди”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
Учень сатани, або Писання про маленьку людину
Слово Просвіти, №15 за 2014 рік
Мирослав ЛЕВИЦЬКИЙ
Продовження. Поч. у ч. 14 за 2014 р.
Коли у путінській Росії (тут знову напрошується аналогія з гітлерівською Німеччиною, яку виокремлюють із загальної історії Німеччини як ганебну сторінку), звертають увагу знавці теми, викладають пророцтва про “нову імперію” та нового самодержця, то ні в кого не виникає сумніву, що це політичні “пророцтва”. Особливо коли йдеться про “старі пророцтва”, авторство яких приписують монахам від XVI до XX століть. Історики багато з тих пророцтв вважають політичними містифікаціями пізніших часів. Є навіть сумніви, чи всі з осіб, яким приписується авторство “пророцтв”, узагалі існували. А щодо “нових пророцтв”, то час уже показав, що частина зних — повна нісенітниця. А частина збігається з аналітичними прогнозами. Як приклад наведу бачення американського християнського проповідника Джона Джексона з 2008 року, який ще тоді прогнозував агресію Росії проти України. Хоч і без яснобачень в Україні було зрозуміло, що після твердої позиції тодішнього президента України з приводу окупації Грузії питання нападу на Україну висіло в повітрі. Було лише питання часу та форми: збройної агресії чи поступового “добровільного” приєднання до путінського союзу. Прихід до президентства Януковича не зняв питання, а лише відсунув його у часі. До інтернету потрапили бідкання Януковича у колі західних політиків про шалений тиск Путіна на Україну. Чим і коли Януковича зламали, що він перейшов від гри на затягування часу, від декларативного опору до активного форсування путінських проектів? Пригрозили відібрати синівський бізнес чи, може, щодо нього застосували психотропну зброю, від дії якої він ставав керованим роботом? І це питання не з розряду політичної фантастики. На Ютубі я знайшов інформаційний фільм, у якому був сюжет про те, як путінський режим проводить експерименти над “зниклими безвісти” молодими людьми. Жодним чином не хочу вибілювати Януковича. Він для нації злочинець. На його совісті сотні, а може, й тисячі життів. Усе починалося від “закатаних” в асфальт донеччан наприкінці 1990-х (про що розповідається у книжці “Донецька мафія” (2006). Наказ стріляти в Небесну Сотню (2014 року) — це вже був апогей. Порушенням цього питання хочу показати страшну суть путінського режиму, який, як і свого часу гітлерівський режим, ставить експерименти над людьми. Доки не пізно, над тим має задуматися не лише український світ. Як і аналітики, Д. Джексон говорив про падіння російського ринку. А щоб здобути гроші на його оживлення, Росія піде на окупацію України, — твердив 2008 року проповідник. Якщо не було б “Правого сектору” та “мовного питання”, якими прикривали захоплення Криму, знайшли б десятки інших причин для агресії. Хоч Росія від часу приходу до влади Путіна репетує на весь світ про “утиски росіян” і російськомовних; проте у баченнях України Джексоном не існує ніякого мовного питання. Проте існує воно в Росії. У записах 2008 року читаємо, що “приспаний монстр пробуджується та піднімає голову”. Росія намагатиметься провокувати у світі напруження, щоб створити конфлікт, який мав би привести до росту цін на нафту. У записах 2012 року (а це другий прихід Путіна) читаємо, що націоналізм стане новою доктриною Росії. Розуміючи, що втрачає молодь, вона піде на штучне створення кризи в державі, аби зробити націоналістичний вибух (у розумінні вибух чорносотенського шовінізму), який у світі вже сприймається як страшне явище. Коли ще два роки тому на російські марші під гаслом “Росія для росіян” дивилися як на екзотику, то нині відкриті напади на людей із Кавказу чи Азії, за повної пасивності поліції вже сприймають як цивілізаційну драму. За Гітлера були вагони лише для німців. За Путіна маємо дедалі нахабніше домагання доступу до цивілізаційних здобутків лише для “русскіх”. І це ще не вершина шовіністичного маразму. На Ютубі є кадри, як запалений Путіним юнак із модною нині в Росії чорно-коричневою стрічкою (від одного зі сталінських орденів) запальним голосом вимагав від Путіна дати команду “фас!”, а вони не тільки “захистять” українців (від самих себе!!!), ай напишуть свої імена на стінах підкореного ними Вашингтона. І це вже не смішно, бо знаємо, яку страшну ціну довелося заплатити людству за домагання від Гітлера дати команду “фас” розігрітим його пропагандою юнакам 75 років тому. Спостереження Джексона про націоналізм як офіційну ідеологію Росії збігається з прогнозами багатьох аналітиків, які б’ють на сполох уже не перший рік щодо тенденцій розвитку путінського режиму. І це ще один доказ, що колишній резидент КДБ у Німеччині добре засвоїв уроки Гітлера, який на тлі кризи зумів настільки розпалити націоналізм, що той переродився у відвертий ідіотизм. Опоненти Путіна твердять, що він, як і Гітлер, задля насолоди від крові готовий російських громадян перетворити на бездумних рабів. Усі тверезо мислячі люди не заперечуватимуть, що у більшості росіян рабство є елементом генетичного коду, який успадкований від ординських часів, модифікований царською та радянською імперіями. А з рабів, як відомо, дуже легко формувати масу, яка скандуватиме: “Слава тому, хто чинить над нами безправ’я” та творитиме інші безглуздя. Якщо вірити російським соціологічним опитуванням, то аж 78 % росіян підтримують війну проти України. А інформація, яка надходить із Криму, свідчить, що так звані “сімферопольські бабушки” (йдеться не про вік і стать, а про ментальний стан невиліковного гомосовєтікуса) вимагали розстрілів сімей українських військових, які такі ж російськомовні, як і “бабушки”. Що за божевілля за тим стоїть? Відповідь дають відчайдушні російські публіцисти: задля втілення утопічної ідеї про реставрацію імперії Путін перетворює Росію в країну ідіотів. Ця жорстока характеристика нинішнього стану російського суспільства належить уже згадуваному російському полковнику Павлу Свірідову. Він наголошує, що вже у перші роки радянської імперії її спецслужби активно займалися розробкою психотропної зброї. Паралельно над тим “питанням” працювали спецслужби гітлерівської Німеччини. Після поразки Німеччини у Другій світовій війні німецькі напрацювання стали здобутком КДБ. Від того часу можна говорити про новий етап у створенні російської психотропної зброї, яка нищить насамперед людську душу. Тоді виношувалася ідея створення на віки вічні “радянського рейху”, який повинен ощасливити рабством увесь світ. У 80-ті роки XX століття в кожному обласному центрі СРСР були психогенератори. З їхньою допомогою людська маса трансформувалася у підневільних рабів, які на тлі постійних дефіцитів і розвинутого хабарництва “мовчали, бо благоденствували”. І “завзято” доводили, що постійні дефіцити брежнєвського часу (я їх добре пам’ятаю) — наслідок агресивної політики США та НАТО. І нині, на 30 років пізніше, та сама риторика присутня у Путіна та його сателітів. І цю риторику, якої за лічені роки будуть соромитися, бурхливими оплесками, стоячи підтримав увесь Георгіївський зал Кремля, коли там “узаконювалася” анексія української території. Павло Свірідов твердить, що така одностайність — результат загальнонаціонального зомбування з використанням телеканалів. А поки телебачення стало інструментом зомбування, люди з секретних лабораторій КДБ, продовжуючи експерименти, як у часи Гітлера, гіпнотизували величезні стадіони. За твердженням полковника Свірідова, в Росії у телетрансляціях із сочинських олімпійських змагань розміщалися ролики зі психічним вірусом, який дав потрібний Путіну рівень підтримки його авантюри. Він це називає киданням на народ мороку. З фольклору відомо, що люди, опановані злою силою, могли на інших людей наводити морок, себто вводити у стан ненормальності. Про таких і понині кажуть, що їм “було пороблено”. Часто медицина там безсила і наслідки “пороблення” знімають молитвою. Полковник Свірідов твердить, що нині злочинним киданням мороку вже не на окремих людей, а на цілий народ займаються путінські спецслужби, відстоюючи його маразматичну ідею не лише реставрації імперії, а й панування над світом. Коли про імперію говориться відкрито, то ідея панування над світом поки що прихована у “пророцтвах”, якими закиданий російський інформаційний простір. Першою жертвою путінського маразму став російський народ. Нині багато хто, також і в Росії, порушує питання, чи ще можна зупинити сповзання у прірву безумства, яке виллється у глобальну катастрофу. На думку П. Свірідова, у пору масового застосування психотропної зброї поки що проти власного народу, тільки сила вища може відвернути страшну катастрофу. На польському телебаченні те, що відбувається в Криму від появи “зелених чоловічків”, уже називають гуманітарною катастрофою. Світ стривожений не лише фактом окупації, а й диким поводженням із “полоненими” (по-варварськи викрадених людей важко називати полоненими). Проте знаходяться покидьки, котрі з якихось міркувань (може, глупоти, а може, матеріальної зацікавленості) нині захищають Путіна та його агресію проти України. Їх уже називають “адвокатами диявола”. Одним із них у наших сусідів поляків є скандально відомий священик, друг одіозного Колесніченка, отець Іссакович-Залеський. Але чи можна дивуватися тій персоні, коли наші “діячі” на кшталт Царьова чи Вітренко вже давно записалися у легіон “адвокатів диявола”? У стабільній державі за усю їхню брехню вони, у кращому разі, стали б пацієнтами психіатрів. Бо тільки ненормальна людина може прославляти відвертий фашизм наших днів. Мої рідні за кордоном, подивившись днями фільм про путінську “молодіжку” “Наши”, яка іменує себе “антифашистським рухом”, були до краю шоковані: “Це жахливо — перенесення у наші дні того, що творилося за Гітлера. Невже ж сильні світу не розуміють небезпеки?” Здається, вже починають розуміти. Уже навіть і в Раді Європи та Раді Безпеки ООН Путіна ставлять в один ряд із Гітлером. Тут хочу звернути увагу на один нюанс. Хоч пророцтва про “відродження слави Росії” визнані елементом політичної пропаганди, проте науково доведено, що є люди, котрі мають дар бачити крізь час та відстань. Люди, наділені тим даром, зовсім по-іншому бачать роль Росії як “рятівниці цивілізації” та Путіна як провідника “русского міра”. До речі, історія знає і “римський мір”, і “німецький мір” (Третій Рейх) із їхнім безславним закінченням. Нині в літературі часто можна зустріти твердження, що люди, наділені даром яснобачення, застерігали фюрера німецького фашизму не починати воєнної авантюри, бо це закінчиться трагедією для Німеччини та смертю Гітлера. Обмежуся цитатою широковідомої Ванги. Вона сказала Гітлеру: “Ти програєш цю війну”.
Далі буде.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
