Суспільство · “Без морального стрижня ми слабкі перед загрозами світу”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
Знак хама
Слово Просвіти, №15 за 2018 рік
Українській нації дотепер не було властиве хамське ставлення до ближнього. Молодший мав поступитись місцем старшому, не смів сперечатись із дідусем нарівні. Зараз це може видатись дивним, але молодик не наважувався навіть закурити при старших. А щодо лихослів’я — не було цього в українській родині. Пам’ятаю, як ми сім’єю читали Біблію і мене завжди неприємно вражала біблійна оповідь про Хама, який посміявся з батька, що п’яний і нагий лежав на землі.
хамством, яке заполонило інформаційний простір, відразу стає “білою вороною”, яку ганятиме всякий медіакілер, обливатимуть помиями замовні писаки і навіть старий товариш із подивом гляне тобі вслід, скрушно зронивши: “Старий, ти даєш!..” “Знак хама” стає скрізь присутнім і гламурно-модним — це псує будь-яке задоволення від життя в Україні і псує молоде покоління українців. Хамство з грошима і медійним та владним впливом давно переступило недозволену межу — воно вийшло за межі особистого недоліку виховання і стало публічним, посягнуло вже на символи держави. Під саркастичні заяви про свободу слова ми скоро звикнемо до хамства на адресу президента, влади, а отже, і України, а це покладе “знак хама” і на всю українську націю, кожну родину зокрема. Якщо це триватиме, суспільство буде поділено на співучасників хамства і на мовчазних спостерігачів накинутого нам не властивого предкам, зла. Вимушено терплячи публічне
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
