Пошта “СП” · “Чи жила б Україна без кобзиAбандури? Чи світила б колись нам свободи зоря?” · с. 13сторінка оригіналу ↗
Медики)просвітяни Катеринославщини
Слово Просвіти, №15 за 2024 рік
о. Юрій Мицик, д. і. н., професор, заслужений діяч науки і техніки України
Нещодавно побачило світ фундаментальне краєзнавче дослідження “З любов’ю і самозреченням. Нариси про лікарів Придніпров’я ХІХ – першої половини ХХ століть” (Дніпро, 2024, 550 стор.). Його авторами є чільний краєзнавець Дніпра Микола Чабан, лікарі-краєзнавці доцент Зоя Шевцова і професор Володимир Гапонов. Книга по суті є історією медицини й медичної служби на Катеринославщині. Чи треба комусь доводити значення медицини, яка відіграє надзвичайно велику роль у забезпеченні здоров’я нації, а в наш час, коли Україна веде тяжку війну проти імперіалістичних зазіхань Москви, рятує життя наших поранених воїнів?.. Важливо, що автори не обмежуються суто медичними аспектами, а розкривають тему через біографії лікарів-подвижників, які працювали на громадській ниві, як от народний лікар Катеринослава Іван Лешко-Попель (1860–1903), були активними членами “Просвіти”. Про зміст книги дають уявлення назви дев’яти її розділів: З минулого медичної служби Придніпров’я; Земські лікарі; На викладацькій і науковій роботі; Санітарні лікарі; Жінки-медики Січеславщини; Лікарі-промисловці та жертводавці; Лейб-медики; Катеринославські лікарі німецького походження; Подвижники. У підрозділах розкриваються цікаві сюжети, як от: Катеринославські медики – члени товариства “Просвіта”; Академік Дмитро Яворницький у колі лікарів; Патронажний лікар Ольга Косач- Кривинюк – сестра Лесі Українки; Шість поколінь роду Крендовських; Брати Аскоченські: Аристарх – лікар, Віктор – публіцист; Успіхи братів Вербових у медицині, літературі та малярстві; Біля витоків медичної служби в Таромському. Особливо цікаво читати нариси про діячів катеринославської “Просвіти” (понад 30). Тут знаходимо історії про Оксану Біднову (Трубу), згадану вище Ольгу Косач- Кривинюк, Наталю Мазепу-Сингалевич, Наталю Щоголеву, Пантелеймона Блонського (члена Центральної Ради), Юхима Павловського (кореспондента М. Грушевського), лікаря-письменника Кесаря Білиловського та ін. Автори не обмежуються викладом фактів, дотичних до конкретного медика, а й широко висвітлюють історію його роду, причому не тільки дідів-прадідів, але й нащадків, багато уваги приділяють їхній діяльності на літературному і взагалі мистецькому полі. Так, детально розповідається не тільки про лікаря Антона Смідовича, а й про його рідню. Його кузеном був відомий письменник Вікентій Вересаєв (Смідович), його прадід Михайло Смідович – учасник польського повстання 1830–1831 рр. Кузенами лікарки Надії Кирпотенко були брати Кащенки – Микола (академік, біолог і медик) і Адріан
(письменник). Батьком медика Тараса Білозерського був кирило-мефодієвець, друг Тараса Шевченка Василь Білозерський. Не обходять увагою і трагічні сторінки в історії медичних родів: більшовицькі репресії, внаслідок яких чимало лікарів-просвітян або громадських діячів були розстріляні чи загинули в сталінських концтаборах. Зокрема, йдеться про революціонера Г. Хрустальова-Носаря, розстріляного у 1919 р. (до цього вбивства причетний Троцький), повстанця Трифона Гладченка (розстріляного більшовиками у 1920 р.), міністра УНР Миколи Стасюка (заарештованого НВКД у 1943 р.), репресованих у справі СВУ 1930 р. чотирьох медиків та ін. Читаючи цю книгу, кожен може знайти для себе щось цікаве: заснування медичного інституту в Дніпрі, лікарень у містах та селах, діяльність катеринославців в еміграції, козацькі сторінки в історії їхніх родів, пов’язаність із Катеринославщиною лавреата Нобелівської премії Іллі Мечникова. Особисто мене зацікавили ті сторінки книги, де йдеться про лікаря-просвітянина Юхима Павловського (з його онуком доцентом Борисом Павловським я працював у Запорозькому педінституті), про колегу по праці в Національному університеті “Києво-Могилянська Академія” професора Володимира Полтавця. Книга видана на якісному папері, містить багато фотографій, як старих, так і сучасних, має обширні додатки, в т. ч. фотолітопис з історії медицини Придніпров’я, іменний покажчик. Легко читається і є важливою як для медиків, так і для широкого кола читачів, що цікавляться історією краю. Вітаємо авторів і бажаємо нових творчих успіхів!
Василь Неволов, Василь Кушерець вих, навчальних, просвітніх та громадських організацій і відомств, прозвучали уривки з його творів. Серед промовців – нинішній голова НСПУ український поет і публіцист Михайло Сидоржевський; літературознавець, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка, академік НАН Микола Жулинський; доктор філологічних наук, літературознавець і професор КНУ імені Тараса Шевченка Михайло Наєнко; голова правління Товариства “Знання”, член-кореспондент НАПН України Василь Кушерець та ін. Окрасою заходу стала мистецька частина урочистостей.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
