Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пошта “СП” · “Насильством шлях до любові і злагоди не вимостиш”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Про минуле і сучасність Донеччини

Слово Просвіти, №15 за 2024 рік

Днями в читальній залі Національної історичної бібліотеки України відбулася зустріч “Клубу історичної книги”, під час якої було презентовано другий випуск історико-краєзнавчого альманаху “Донеччина: минуле і сучасність”. В умовах сьогодення надзвичайно актуально збирати, зберігати та поширювати знання про свій край та його історію. Адже щодня ми читаємо повідомлення про руйнування та знищення нашої історичної спадщини. Тому фахівці відділу культурних комунікацій підготували книжкову виставку “Літературними стежками Донеччини”, яку було презентовано під час заходу. Мета виставки – відзначити видатних літераторів Донеччини, які зробили вагомий внесок в культурний розвиток регіону і країни. Із вітальним словом виступила Ніна Волошінська, заступниця генерального директора з наукової роботи. Вона коротко та змістовно розповіла про проєктну, зокрема, краєзнавчу діяльність книгозбірні. У зустрічі взяли участь і виступили Валерій Романько – голова правління Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, головний редактор альманаху “Донеччина: минуле і сучасність”; Ігор Зоц – головний редактор тижневика “Слово Просвіти”, член редколегії альманаху “Донеччина: минуле і сучасність”; Тетяна Лисак – голова Слов’янської організації НСКУ, член редколегії альманаху; Олег Максименко – член редколегії альманаху; Петро Гайворонський – голова краєзнавчого товариства “Оберіг” Покровської організації НСКУ. Промовці розповіли, як працювалося над змістом альманаху, де представлені 30 статей, а також кілька поезій краєзнавців. Читач ознайомиться, зокрема, з цікавими матеріалами з історії Савур-Могили, про оборонні споруди на Правобережжі середньої течії Сіверського Дінця, про заселення земель Хлібодарівської територіальної громади, про біографічні зв’язки з Донецьким краєм Бориса Грінченка, Григорія Костюка, дітей Романа Шухевича, Роланда Франка... Тема російсько-української війни – у статтях Леоніда Щибрі “Окупація: як це було в Ізюмі”, Віктора Скрипника “Студенти пишуть про війну” та в легендах Петра Гайворонського. Письменник і член редколегії “Слова Просвіти” Євген Букет надав статтю “Шляхами Донеччини татари ходили палити Москву, щоб тримати її в покорі”. Про діяльність “Просвіти” на Донеччині початку 1990-х років, зокрема про контент газети “Наше слово” та її фундатора Івана Бірчака, написав Ігор Зоц. У розділі “З архіву” друкуються статті незабутніх Павла Мазура, Івана Овчаренка... Геннадій Плотниченко згадує полеглого Олександра Романька, друкуються написані за життя роздуми Олександра “Вічне середньовіччя хворої провінції” – актуально й зараз! У розділі “Поетичним рядком” – вірші Михайла Петренка, Станіслава Жуковського, Ольги Донеччанки, Сергія Горбатенка. Петро Гайворонський вручив генеральній директорці Національної історичної бібліотеки Аллі Скорохватовій книжкові подарунки від краєзнавців Донеччини. Власн. інф. Фото із сайту НІБУ скоює Росія в Україні “злочин над злочинами” – геноцид? Один із найбільш авторитетних вчених у цій сфері Вільям Шабас стверджує, що ні. Його колега Юджин Фінкель наполягає, що так. Український вчений Дмитро Коваль своєю чергою наголошує: “Без терміна “геноцид” неможливо дійсно зрозуміти війну росіян проти українців”. Це зазначають і організатори прем’єрного показу. У цьому фільмі ви побачите і почуєте не лише тих, хто стверджує, що Росія вчиняє в Україні геноцид. Ви побачите і почуєте дуже авторитетного вченого, який каже, що доказів геноциду недостатньо, і взагалі українці марнують зусилля на спроби довести, що це саме геноцид. Але насправді він корисний, бо вказує на реальні проблеми в доведенні геноциду. Якщо ми не будемо зважати на них, то будемо мати такий же “успіх”, як нещодавно в Суді ООН… Глядачі побачать у фільмі журналіста Данила Мокрика багато російської геноцидальної пропаганди і українців зі зламаними долями. Словом, це малоприємний документальний фільм, але так необхідний, щоб його побачив як вітчизняний, але особливо важливо – іноземний глядач! Це потрібно не лише нам, а й “зовнішньому” світу. І що більше його подивляться, то більше сенсу в нашій боротьбі з нашим віковічним ворогом, яким завжди була і сьогодні є ординська за своєю людиноненависницькою поведінкою Московія з вкраденою у нас назвою Росія. Фільм є й англійською, тому його творці будуть вдячні за поширення серед іноземних друзів та знайомих. Тож поширюймо правду про цю війну. Підготував Георгій ЛУК’ЯНЧУК

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин