Українська хвиля · с. 9сторінка оригіналу ↗
СВЯТО ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ НА УРАЛІ
Слово Просвіти, №16 за 2004 рік
Вже давно в Уральській Асоціації Українців не відступають від традиції — кожного року проводити Дні Т. Г. Шевченка. До 190-річчя від дня народження поета рада Асоціації вирішила підготувати серйозну програму. Відповідальним ми призначили талановиту людину, знавця творчості Кобзаря професора М. Кернесюка. Напередодні свята організували виступ на обласному радіо. Тим часом тривали репетиції художньої частини програми, яку готували концертмейстер — заслужений працівник культури Росії В. Косюк і хормейстер — лауреат Всесоюзних конкурсів О. Голова. З ініціативи Уральської Асоціації Українців у святкуванні взяли участь Міністерство культури області, Уральський державний університет (філологічний факультет), Свердловське відділення Спілки письменників Російської Федерації, обласний природознавчий музей та філія Російського Фонду Культури. Представники цих організацій разом із нами були учасниками науково-практичної конференції “Т. Г. Шевченко і сучасність”, на якій виступили п’ять докторів і кілька кандидатів наук. Вечір розпочався піснею “Думи мої, думи…” Море квітів на столі президії додало всім гарного настрою. Але найбільш яскравим та емоційним був виступ М. Кернесюка “Шевченко вчора, сьогодні, завтра”. І хоча він — професор медицини, зрівнятися з ним як із шевченкознавцем зміг би, мабуть, не кожен філолог. Приємно було зустрітися на конференції з давнім другом української громади Л. Слобожаніновою, викладачем університету, яка зробила доповідь “Із досвіду роботи над творчістю Т. Шевченка”. Усі виступи викликали широку дискусію, всім хотілося розповісти про “свого” Шевченка. Мені випало сказати на конференції заключне слово. Дивуюся, коли російські колеги, часто з кращих міркувань, починають доводити геніальність Т. Шевченка, так, ніби в цьому можна сумніватися. Для українця він з дитинства — геній світового масштабу. А для мене особисто значною мірою Шевченко та Україна — сло-
Тараса. Також відбулася презентація документально-художнього фільму про поета й друкованого видання — зошита про життя і творчість Тараса Шевченка. Учасниками програми стали учні, котрі вивчають українську мову в школах Вербаса, Згромадження сестер-служебниць Пречистої Діви Марії, хор Товариства “Карпати” з Вербаса та активісти Товариства “Просвіта”. Вечори Тараса Шевченка — традиційна маніфестація цього ли виставленi видання поеми “Гайдамаки” 1886 року, фототипічні перевидання “Кобзаря” 1840 року і так званої “захалявної книжки” Шевченка. Вiдкрив вечiр голова Об’єднання, головний лi- кар санаторiю iм. Лермонтова Iван Гайдамака. Поетеса Алла Хрусь розповiла про життєвий шлях i творчiсть Т. Г. Шевченка. Вiршi в її виконаннi звучали дуже зворушливо, слухачi просили читати їх ще i ще. У багатьох на очi наверталися сльози, бо не щодня вдається почути українську мову й вiршi Шевченка. Настала урочиста хвилина: Алла Хрусь попросила праправнука Тараса Григоровича Шевченка по його старшому братові
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
