Читацьке віче · с. 6сторінка оригіналу ↗
ПОТРІБЕН ВЕЛИКДЕНЬ ДУХУ!
Слово Просвіти, №16 за 2005 рік
ДОБРЕ СЛОВО
Деякі депутати прагнуть швидше “просунути” в парламенті сумнівні закони про надання російській мові статусу другої державної. Процитує" мо їхні ж слова з книги “Шевченко в моєму житті”. Віриться, що їхні стат" ті чи то нариси в цій книзі щирі, й писалися від серця, як кажуть. Отже, цитую: “(…) Вгамуймося в демонстративних турботах про мову та робімо: книговидавництво, кінематограф, телевізію, радіо. Не чудуймо людей віднесенням Гоголя до зарубіжної літератури, але запроваджуймо нормальну мову повсюдно, розпочинаючи з першого кабінету, де її найбільше бракує.
Оце й було б по-Шевченковому”. (…) Олександр Мороз, народний депутат України, квітень 2003 р.
Ну як, панове? Як, просвітяни? Висловлюючись лексиконом підліт" ків, класно, чи не так? Ці рядки, кот" рі я процитувала, О. Мороз писав два роки тому… А що нині? Як кажуть, і Богові дяка, і чортові свічечка?.. Мова не може бути “хатньою”, або такою, яку згадують тільки на конкурсах з української мови. І як тут не погодитися з письмен" ницею Н. Поклад, яка стверджує, що мовою ми повинні користуватися так, як повітрям — не помічаючи, що дихаємо. Бо це нонсенс: держава україн" ська є, а мови української немає! За" хід України не врятує всю Україну, бой тут ситуація не ідеальна. Але коли ми хочемо “йти в Європу”, то муси" мо поважати себе самих. Ось слова Віктора Ющенка з книги “Шевчен" ко в моєму житті”, опубліковані в його розповіді “Шевченкова весна” 2002 р. — в час, коли Віктор Андрі" йович був лише нардепом та очолю" вав відому фракцію. Цитую: (…) “Раціоналісти вважають, що море, яке розступилося, і гори, якими рухає віра, є лише поетичними образа-
РЕПЛІКА ти те, що й нині ця тенденція про" довжується? Уже кілька років стоїть пусткою й руйнується, обнесений парканом, будинок на вулиці Маложитомир" ській, в якому жив видатний україн" ський художник, один із організато" рів Київського товариства художни" ків, брат М. Мурашка Олександр Мурашко. На фасаді будівлі було дві меморіальні дошки. Одну — метале" ву — варвари давно вже зняли на ме" талобрухт, другу — гранітну — нещо" давно видовбали з фасаду. Шибки вибиті, стеля зруйнована.
Анатолій ГАТНЕНКО
z
НЕ МОЖУ МОВЧАТИ після того, як ви штучно зробили, що нас стало менше, ніж вас. А, крім того, весь час намагаєтеся нас на когось і один на одного натравити, влаштувати конфлікти українців із нацменшинами. До вас із євреями ми жили мирно. Століттями вже живемо мирно з молдованами, болгарами, греками, гагаузами. Шановні панове Українці! Я не розумію, у нас незалежна держава чи ні? Якщо незалежна, то чому в нас командує чужа російська Церква, та ще й називають нас із легкої руки комуністів “нашистами”. А те, за що нас шанує весь світ, називають “оранжевой чумой”. Я знаю, багатьом росіянам не подобається, що українці встають із колін, що вони піднімаються. Що в нас нормальний уряд, який у цих важких умовах намагається знайти вихід після отих ваших “помазаників”, які давали волю чужій Церкві, бой самі були чужими для України.
z
Павло ЗБРОЖКО, смт. Саврань Одеської обл.
НАЦІЯ І МИ ми. Вони ніколи не збагнуть, що віра поета створила незалежність України”. Що ж, віра зрушить і гору. Та чи зрушить ту гору невігластва, яка па" нує між держслужбовцями та серед “трудящихся мас” на сході України? Тут віри замало — необхідні кон" кретні дії! Дії, за котрими постала б свідомість цілого народу. Напередодні Великодня хочеться вірити в краще. Вірити, що настане в можновладців уже новообраної влади Великдень духу. Отого Духу, яким на" повнена душа істинного патріота Ук" раїни: хто і ким би він не був. Зреш" тою, без мови не було б України.
Надія ДИЧКА, м. Долина Івано"Франківської обл.
z
ГОСТРЕ СЛОВО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
