Читацьке віче · с. 6сторінка оригіналу ↗
ІДІТЬ… І ПРАЦЮЙТЕ
Слово Просвіти, №16 за 2005 рік
Знову тягнуть нашу неньку до якогось сумнівного об’єднання. Та ми вже були в тому гуртожитку понад 300 років. Ми там втратили майже весь цвіт нашої нації і згубили майже 100 млн. чоловік у XIX—XX століттях. І ось тепер, коли в Україні тільки вимальовується незалежність, вони знову тягнуть нас до того проклятого Богом і людьми об’єднання. Якби це робили Ліхтенштейн чи Монако, то ще можна якось зрозуміти, та коли це робить 1/6 світу — Росія — це вже якийсь нонсенс. Люди добрі, росіяни, дайте собі раду. Вирішуйте власні проблеми. Невже не маєте до чого в себе прикласти рук? Та вам тільки дороги потрібно ще 1000 років будувати. Ми вам увесь час постачали з Могилянки членів уряду. Та, на жаль, у 1721 р. ваш цар Петро I украв у нас назву держави, а з нею і всю нашу писану історію. А нас ви прагнули називати то новоросами, то малоросами.
Ви в нас забрали все. А що нам дали? Велику жовтневу революцію, громадянську війну, колгоспи і багато-багато воєн, — де українці воювали на вашому боці. Бо ж ви самі воювати не вмієте. Вмієте тільки встрявати у війни, а потім воюєте лише кількістю. І як наслідок — безліч трупів, яких ви, в більшості, навіть не рахуєте. Тож не дарма ваш письменник Віктор Астаф’єв казав: “Мы их, немцев, не победили, мы их утопили в нашей крови. Они просто забарахтались в горах наших трупов”. А ціла низка голодоморів? А скільки нашого люду полягло в сталінських ГУЛАГах? І найвище блюзнірство, що нас ще й називають братами. Та що ж це за братерство? Я б вам порадив із цього приводу почитати Михайла Брайчевського. Де він узагалі не знайшов ніякої колиски і ніякої братської крові на північ від України. Не те що братської крові, він там не бачив слов’ян. Ви з нами весь час тільки боретесь, особливо
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
