“Чи можна зробити державу багатою, якщо люди в ній бідні?” Борис Слюсар · с. 5сторінка оригіналу ↗
СУСПІЛЬСТВО І МИ
Слово Просвіти, №16 за 2007 рік
вищення з 1 березня 2007 року розміру пенсії на коефіцієнт, який відповідає не менш ніж 20 % темпів зростання середньої заробітної плати порівняно з минулим роком. Удосконалення консолідованої системи надання адресної соціальної допомоги й соціальних послуг є ще однією складовою боротьби з викорінення ликів бідності в Україні. Задеклароване удосконалення повинно полягати в створенні мережі закладів соціального захисту бездомних громадян та осіб, звільнених із місць позбавлення волі. Але документ у пункті, присвяченому цьому заходу, містить вельми цікаве формулювання — “виходячи з фінансових можливостей” державного й місцевого бюджету. Іншими словами, на бюджетні кошти особливо розраховувати не варто. Однак сфера таких соціальних послуг значною мірою може ефективно розвиватися за рахунок ресурсів місцевих громад і спонсорської підтримки, з чим в Україні, на жаль, поки що великі проблеми. Соціальна підтримка осіб з обмеженими фізичними можливостями визначена в плані заходів із реалізації Стратегії подолання бідності в Україні як окремий важливий напрямок. У його рамках передбачається оптимізувати роботу реабілітаційних закладів для інвалідів і дітей-інвалідів. Проблема браку бюджетних коштів і пасивності третього сектору знову-таки актуальна й для цієї ділянки соціальної сфери. Соціальна підтримка сімей із дітьми й дітей, позбавлених сімейного піклування, також визначена як окремий напрямок подолання бідності. Окрім удосконалення системи надання соціальних гарантій сім’ям, які беруть на виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у Плані йдеться про забезпечення розвитку мережі дитячих будинків сімейного типу й дитячих оздоровчих закладів. План заходів із реалізації Стратегії подолання бідності в Україні також містить положення про поліпшення житлових умов соціально вразливих верств населення, зокрема йдеться про розробку рекомендацій із проектування житлових будинків, у яких розміщуються квартири соціального призначення. Ось таким є урядове бачення ефективних шляхів боротьби з бідністю в Україні. Деякі із запропонованих заходів, очевидно, інертно передруковувалися з минулорічних розпоряджень про заходи щодо реалізації Стратегії подолання бідності, деякі, як-от пункт про створення дитячих будинків сімейного типу, безсумнівно, звучать в унісон із вимогами й реаліями сьогодення. Поки що сліди жебрацтва на бруківках наших вулиць і лики бідності у нашому повсякденні незмінно присутні. І доволі кволим і куцим є урядове розпорядження на тлі, скажімо, довгих вервечок українських заробітчан, що тягнуться з української провінції на всі сторони світу.
ній основі й виникає корупція — найбільше зло для динамічного розвитку ринкової економіки та побудованому на ній демократичного суспільства. Для боротьби з корупцією капіталістичне господарство через державу утворило систему законів, які оберігають звітність. А точніше — грошову систему, яка повинна чітко функціонувати. Якщо гроші люблять спокій, то система законів охороняє цей спокій. Однак сподівання на подолання корупції через закони виявилися марними, і це відобразилося на суспільній моралі, яка все-таки прагне викоренити існуюче зло. Хабарі висміюють і засуджують наші письменники, але хабар мімікрує. І ось уже як аналог вітчизняному хабареві стала ширитися французька протекція, яка передбачає впливових знайомих або дружин сановних державних мужів.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
