Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Чи можна зробити державу багатою, якщо люди в ній бідні?” Борис Слюсар · с. 5сторінка оригіналу ↗

ЯК БОРОТИСЯ З БІДНІСТЮ?

Слово Просвіти, №16 за 2007 рік

Жанна БЕЗП’ЯТЧУК На вулицях міст Західної Європи ви не зустрінете жебраків і тих, кого у нас прийнято називати бомжами. На вулицях єесівської Східної Європи також не маячать сумні лики бідності й безпросвітності. На вулицях української столиці, не кажучи вже про інші міста й містечка нашої просторої землі, ці лики звернені до нас майже біля кожного входу в метро, біля підземних переходів і супермаркетів, у приміських електричках і на вокзалах. Ми вміємо давати милостиню й співчувати, але боротися з першопричинами цього явища — ні. Отож варто звернути особливу увагу на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №25-р “Про заходи щодо реалізації в 2007 році Стратегії подолання бідності в Україні”. Сама Стратегія була розроблена ще в часи Леоніда Кучми, й ось уже шостий рік здійснюються заходи щодо її реалізації. На 2005—2009 рік припадає вже третій етап масштабної боротьби з бідністю, на якому має зменшитися глибина бідності серед найуразливіших верств населення. Наслідком цього має бути створення передумов для переходу від Стратегії подолання бідності до Стратегії запобігання бідності. За даними Міністерства соціальної політики та праці, моніторинг показників бідності за критерієм, визначеним ООН для країн Центральної та Східної Європи, — 4,3 долара США за паритетом купівельної спроможності, — дає втішні результати: рівень бідності в Україні в 2005 році становив 1,3 % проти 11 % у 2001 році. З 2001 по 2005 національна межа бідності збільшилася вдвічі: від 175 грн. до 365 грн., а рівень бідності за цей час зменшився з 27,2 % до 27,1 %, тобто в нашій країні спостерігається обнадійлива позитивна динаміка: доходи громадян зростають, а кількість бідних — ні. Згадуване розпорядження уряду містить перелік конкретних заходів, згрупованих за кількома напрямками. Перший із них — підвищення рівня зайнятості населення і розвиток ринку праці в Україні. Так, 2007 року Кабмін планує працевлаштувати за допомогою державної служби зайнятості не менш ніж 1081 тис. осіб із числа незайнятого населення та безробітних і залучити до оплачуваних громадських робіт не менш ніж 410,8 тис. осіб. Варто зазначити, що залучення безробітних до громадських робіт у Європейському Союзі давно вважається архаїзмом державної політики зайнятості, що зазвичай не виправдовує затрачених на його запровадження коштів і помітно не покращує показників зайнятості. Тому в Європейській стратегії зайнятості ЄС такі заходи боротьби з безробіттям не отримали особливої підтримки. Натомість передбачені серед заходів боротьби з бідністю збільшення кількості безробітних, що проходитимуть професійне навчання, зокрема за НОВА ДУХОВНІСТЬ Фото О. Литвиненка індивідуальними планами, проведення профорієнтаційної роботи серед молоді й виплата одноразової допомоги з безробіття для організації підприємницької діяльності є ініціативами цілком у європейських стандартах ефективної політики зайнятості. Також дуже важливо, що в плані заходів згадано й про роботу над укладанням міжнародних договорів у сфері праці, зайнятості, трудової міграції та соціального забезпечення. У 2007 році Мінпраці продовжить роботу з укладання міжнародних договорів щодо працевлаштування з Грузією, Грецією, Португалією, Італією, Іспанією, Польщею й у сфері соціального забезпечення з Угорщиною, Ізраїлем, Німеччиною, Португалією, Румунією, Росією та Естонією. Важливо, що в цьому переліку є такі країни, як, скажімо, Португалія, де становище трудових мігрантів з України одверто безправне, навіть упосліджене. Наступний базовий напрямок подолання бідності в Україні — збільшення доходів від трудової діяльності громадян. Планується продовжити роботу з упорядкування умов оплати “працівників установ, закладів та організацій окремих галу- “Хабарники повинні тремтіти, якщо вони накрали лише скільки потрібно для них самих. Коли ж вони награбували достатньо для того, щоб поділитися з іншими, то їм нічого більше боятися”. Цицерон І. Проблема корупції й хабарництва — одна з найактуальніших, про яку сьогодні говорять усі. Загрозлива вона не тільки для суспільства, а й для спокійного функціонування грошей. Як відомо, гроші люблять тишу й спокій. Із початком утвердження “монетарного ладу” (ринкової економіки) відразу відпадає потреба в споконвічно існуючому “задобренні” тих, хто “стоїть вище” — богів, духів, влади, церкви, чиновників тощо. По суті, жертвоприношення богам, які детально описуються в пам’ятках світової культури — міфах, епосах, літературі тощо, були першою формою хабаря. Відмова від принесення жертви жорстоко каралася. Коли крітський цар Мінос, усупереч своїй обіцянці, відмовився принести в жертву Посейдону великого, гарного бика, той навіяв дружині Міноса — Пасіфаї протиприродний потяг до тварин. У результаті цього зв’язку народився Мінотавр — чудовисько з головою бика, поміщене Міносом у лабіринт. Отже, відмова від пожертви має неприємні й навіть тяжкі наслідки. Міфи попереджають про підступність тих, хто приносить дари, яких не заслуговує той, кому їх дарують (вороги, чужинці, сторонні особи тощо). Проте можливість легкої здобичі — одна з найпривабливіших речей, до якої завжди вдаються охочі зей бюджетної сфери” за Єдиною тарифною сіткою. Також передбачено упорядкування умов оплати праці працівників органів державної влади й місцевого самоврядування. Соціальне страхування як спосіб захисту особи від втрати доходу — наступний базовий напрямок боротьби з бідністю, воно полягає в поступовому наближенні мінімального розміру допомоги із безробіття до встановленого рівня прожиткового мінімуму. Це справа потрібна, але цікаво, що в Європейській стратегії зайнятості ЄС подібні заходи не визнано пріоритетними. Пріоритетними мають бути активні заходи, як-от підтримка ініціатив у сфері малого й середнього бізнесу, а не пасивні заходи зі збільшення різних виплат. А український уряд, як відомо, такої динаміки розвитку своїми діями зовсім не стимулює. Вкрай важливо тримати баланс між соціально прийнятним розміром виплат із безробіття та підтримкою мотивації працювати, адже коли платять добре за безробіття, то стимул іти працювати з площини матеріальної дрейфує у площину морально-етичну. Також у плані заходів боротьби з бідністю згадується й про під-швидко розбагатіти. Але домагання привілею через хабар чи подарунок не має ні моральних, ні законних підстав, і як наслідок — обидві сторони потерпають. Спосіб вирішення проблем через пожертвування, через відкуп і підкуп глибоко вкоренився в людське життя. Мораль, усупереч сподіванням, не змогла ефективно протидіяти спокусі одержати легкий прибуток — золото, прикраси, гроші, маєтки, землю, владу, жінок, узагалі власність. Людська натура в переважній більшості не могла протистояти подібним звабам. Але з виникненням капіталістичного господарства постає гостра потреба у звітності, що створює перепону для здійснення різних незаконних угод. Ринкове господарство не може повноцінно функціонувати, розвиватися, якщо в ньому задіяні непідзвітні вартості — гроші, подарунок, хабар. На їх-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин