Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сучасна місія “Просвіти” мусить бути складною, бо час не чекає. · с. 6сторінка оригіналу ↗

БОЛЮЧІ ПИТАННЯ ЗАКАРПАТТЯ

Слово Просвіти, №16 за 2007 рік

Не без хвилювання просвітяни Рахівщини, як і всього Закарпаття, сприйняли звістку про те, що обласна рада на своєму пленарному засіданні 7 березня 2007 року прийняла рішення “Про визнання національності “русин”. Це питання було запропоновано москвофільськими силами краю, організатором був депутат облради “нашоукраїнець” Євген Жупан. Ось яку інформацію подала пресслужба облради в газеті “Новини Закарпаття” 13 березня ц. р.: “1. Визнати на території Закарпатської області національність “русин”; 2. Звернутися до Верховної Ради України з клопотанням про визнання національності “русин” на законодавчому рівні; 3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника голови обласної ради Брензовича В. І. та постійну комісію обласної ради з питань освіти, науки, культури, духовності, молодіжної політики, фізкультури і спорту, національних меншин та інформаційної політики Орос І. І. Дане рішення прийнято 71 депутатом із 75 присутніх на сесії”. Це сталося тому, що в область прибув “батько” створення “русинського” питання, американський учений Пол-Роберт Магочі. Це він мріє створити в центрі Європи т. зв. “риспублику Русинію”. Спочатку треба визнати національність “русин”, потім візьметься за “русинський язик”, відтак “автономію для “Пудкарпацкой Руси” і, нарешті, “Русинію”. У цьому йому допомагають, як бачимо, обласна рада, що складається з депутатів “нашоукраїнців”, “народнопартійців”, комуністів. А практично в цих партіях перебувають мукачівські, свалявські, міжгірські фенциківці та бродіївці з часу Чехословаччини (30—40 роки минулого сторіччя). Цей же “вчений американець” порадив керівнику фракції “нашоукраїнців” Іванові Балозі (рідний брат Віктора Балоги з Президентської Адміністрації), а той зробив “вплив” на голову облради Михайла Кічковського, і справа “вирішена”: нація “русин” на обласному рівні, бо “проти” проголосували два депутати: б’ютівці вийшли із зали й не голосували, троє утримались. У Закарпатті є ще одне болюче питання. 26 січня ц. р. на сесії Ужгородської міської ради за вказівкою міського голови Сергія Ратушняка 30 депутатів прийняли рішення про перенесення пам’ятника Тарасові Шевченку з місця, де він був встановлений 9 березня 1999 року, на інше, там, де до 1991 року стояв пам’ятник кату українського народу Леніну. Це рішення не може не хвилювати ужгородців і всю громадськість області. Адже пам’ятник споруджено на пожертви закарпатських українців. Гроші збирали у навчальних закладах, на підприємствах, у різних організаціях, установах, у містах і селах краю. Пам’ятник споруджено на Народній площі, перед історичною будовою Народної Ради Закарпатської України, яка була урядом до прийняття краю до України. Тепер космополіт ХХІ сторіччя Сергій Ратушняк на тому ж місці хоче спорудити якийсь банк. Патріотична громадськість Закарпаття обурена такою поведінкою міського голови: проводяться мітинги, на яких щирі українці виступають проти такого рішення міської ради, зокрема тих депутатів, які продали себе за тридцять срібняків (ходять чутки, що тим депутатам, які спочатку не хотіли голосувати, Ратушняк “видав” по сім тисяч гривень). Правління Рахівського райоб’єданання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка разом з усіма просвітянами району ПРОТЕСТУЄ: — проти перенесення пам’ятника Тарасові Шевченку на інше місце; — проти будь-якого будівництва

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин