Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Живу яскраво, сподіваючись, що і мене помітить вічність”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

ВЕЛИКИЙ ТРУДАР СЛОВА

Слово Просвіти, №16 за 2007 рік

Серед тих достойників, які трудяться на ниві української літератури і культури, виступає поет, літературознавець, педагог, державний і громад' ський діяч, наш земляк, професор Дрогобицького педагогічного універси' тету імені І. Франка, член Національної спілки письменників України, Почес' ний голова Дрогобицької “Просвіти”, перший заступник голови Дрогобиць' кої філії і член Президії Львівської обласної організації Товариства зв’язків з українцями за межами України, автор, упорядник і редактор багатьох кни' жок Михайло ШАЛАТА. імені І. Франка. Переїхавши в Дрогобич, Михайло Шалата залишився в цьому Франковому місті до сьогодні. У 1964 році побачила світ перша поетична збірка “Зоряне переджнив’я”. Після інституту Михайло Шалата працює кореспондентом обласної газети. Восени 1964 року переходить працювати на кафедру української літератури педагогічного інституту. Тут активно зайнявся дослідженням творчої індивідуальності Маркіяна Шашкевича — 1969 року в Києві у видавництві Академії наук України “Наукова думка” виходить його монографія “Маркіян Шашкевич. Життя, творчість і громадсько-культурна діяльність”. Наступного року М. Шалата захистив кандидатську дисертацію на цю тему. Ціле десятиліття Михайло Шалата керував Дрогобицьким літературним об’єднанням імені Івана Франка, згодом у стінах інституту заснував літературну студію “Першоцвіт”. З цією студією пов’язана творчість відомих письменників — Геннадія Мороза, Михайла Левицького, Надії Ковалик, Любові Проць. М. Шалата постійно займається науковою діяльністю. Побачили світ монографічні праці “Юрій Федькович” (Київ, 1984), “Юрій Дрогобич і його доба” (Львів, 2000). Йому належать дослідження про М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича, М. Устияновича, Ю. Федьковича, І. Франка, Н. Кобринську, передмови до впорядкованих ним зібрань творів української класики, сотні публікацій у збірниках і періодиці. Упорядкував і видав зі своїми передмовами і коментарями “Народні пісні в записах Маркіяна Шашкевича”, “Народні пісні в записах Івана Вагилевича”, перевидав славетний альманах “Русалка Дністровая”. У 1991 році М. Шалата удостоївся звання професора Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Франка. Близько 30 років він очолював кафедру української літератури. 90-ті роки минулого століття осяяв новий спектр творчого житія професора. Він активно включається у діяльність Дрогобицької “Просвіти”, очолює Комітет із перейменування вулиць і площ міста, видає книжки, очолює організаційний Комітет будівництва у місті пам’ятника Тарасові Шевченкові. Урочисте відкриття пам’ятника (за участю багатьох українських делегацій із-за кордону — від Польщі і Німеччини до Канади, США та Аргентини) відбулося 21 вересня 1991 року, в день Різдва Пресвятої Богородиці. З промовою на урочистості виступив професор М. Шалата. Відтоді цей день вирішили святкувати щорічно як День міста Дрогобича. Площу Жовтневої Революції перейменували на майдан Тараса Шевченка, а вулицю 1 Травня — на Т. Шевченка. М. Шалата видав нарис про Дрогобич “Місто в підгір’ї Карпат” (1991), поетичну збірку “Із плину літ” (1992), куди увійшли поезії, наснажені палкою любов’ю до всього рідного, до української мови, до визначних людей України. Професор М. Шалата — автор багатьох оригінальних книжок. Скажімо, “Копа”, присвячена власному 60-літтю. Відповідно до назви, вона вміщає 60 поезій, серед яких — переклади польськомовних “поезій у прозі” Івана Вагилевича під назвою “Думи”, цікаві оригінальні поетичні присвяти видатним українцям. Привернув увагу науковців четвертий том збірника “Дрогобиччина — земля Івана Франка”, виданий під егідою Наукового Товарис-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин