Без мови немає нації! · slovoprosvity.com.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ВІКТОР ЮЩЕНКО: «Я ПОВИНЕН ЗАХИСТИТИ ВИБІР НАРОДУ»
Слово Просвіти, №16 за 2007 рік
Петро АНТОНЕНКО
Президент України Віктор Ющенко 12 квітня дав в Українському домі столиці прес-конференцію для журналістів усіх реґіонів країни і їхніх зарубіжних колег. У вступному слові він детально зупинився на основній причині, що спонукала його 2 квітня видати Указ про розпуск парламенту і нові вибори. Це спотворення парламентом волевиявлення народу, зафіксованого на торішніх виборах, узурпація влади, до якої прагнула правляча коаліція з її урядом. Конкретніше — мова про небезпечний, недемократичний прецедент переходу деяких депутатів з опозиції до коаліційної більшості. Глава держави зачитав тексти оголошень, зроблені головуючим на засіданнях парламенту 22 і 23 березня. У перший день було оголошено про перехід двох депутатів, другого дня — семи до правлячої коаліції, “згідно із заявами депутатів”. Ось так починалася ця узурпація, підкреслив Президент. Деякі пояснення. Вперше в Україні вибори парламенту торік були проведені повністю на пропорційній основі, тобто за списками партій і блоків. У парламент пройшло 5 політичних сил, які пропорційно до набраних голосів отримали відповідну кількість мандатів депутатів. Така цифра повинна залишатися незмінною протягом усіх п’яти років каденції парламенту — в цьому суть пропорційної системи. На зміну вибулому депутату приходить новий, але зі списку тої ж партії чи блоку. На жаль, сказавши “А”, законодавці не сказали “Б”: увівши пропорційну систему,
не внесли в закон положення про імперативний мандат. Тобто, якщо депутат самочинно вийде з фракції, він позбавляється мандата. У нас вийти, виявляється, можна. Але куди? Тому ще принциповіше питання — перехід депутата в іншу фракцію, в коаліційну більшість. Не торкатимемося морального аспекту, то окрема тема — зрада, підкупи, безпринципність. Але й із правового боку перехід недопустимий. Тут уже є чіткі норми законів, зокрема, основного — Конституції. Там сказано, що парламентська коаліційна більшість формується виключно на базі депутатських фракцій. А ця більшість, правляча коаліція — то не щось абстрактне. Саме коаліція має виключне право визначати кандидатуру на главу уряду, інші дуже важливі права, в тому числі щодо урядових призначень. І ось спотворюється воля народу на виборах. Це роз’яснення (його детально зробив і Президент) необхідне, щоб акцентувати на головному: Глава держави мав захистити право народу на свій вибір. Бо план узурпації влади очевидний: маніпуляціями в парламенті стягти у коаліцію 300 голосів, конституційну більшість, остаточно спотворити волю українців на виборах. А далі грабувати країну. Приклади цього Президент озвучив: зокрема, недавня “прихватизація”, продаж за безцінь Луганського тепловозобудівного заводу.
РОЗПУСК НЕ БУВ САМОМЕТОЮ Віктор Ющенко зазначив, що це рішення далося йому непросто, що розпуск парламенту не був самометою. Навпаки, Президент до останнього прагнув порозумітися з парламентом. Вказавши на неконституційність отих депутатських “переходів”, Глава держави запропонував припинити це явище. А також запропонував затвердити законодавчо торішній Універсал національної єдності, скасувати деякі неконституційні рішення. А ще — почати справжній конституційний процес, щоб внести поправки до Конституції, а може, й прийняти її нову редакцію, так, як належить, зі всенародним обговоренням, а не так, як це було похапцем зроблено в грудні 2004-го. Ці пропозиції Президент обговорював цілий день 2 квітня на консультаціях із лідерами фракцій парламенту. Потім окремо зустрівся з головою парламенту Морозом на його прохання. Домовилися, що Мороз внесе ці пропозиції на розгляд парламенту наступного дня. Але того ж вечора Ющенко дізнається, що Мороз терміново скликає вечірнє позачергове засідання парламенту, на якому планується зробити ще низку неконституційних кроків, зокрема, щоб унеможливити перевибори парламенту. В тому числі — заміну Центрвиборчкому. Лише після цієї чергової зради домовленостей із боку Мороза Президент о 9-й вечора підписав Указ. Ющенко детально пояснив це на пресконференції, підкресливши, що криза, яка настала після розпуску парламенту, спровокована самим парламентом. Це парламентська криза. Тому перевибори, очищення через волевиявлення народу — це стало єдиним виходом із ситуації.
Продовження на с. 2
ЛЕСЬ СЕРДЮК ПРО КІНО І ЖИТТЯ
Добровільні пожертви “На Кобзареву Церкву”: МБФ “Українська Родина” Р/р №26045200145101 в Подільській філії АКБ “Київ”, МФО 320401 ЗКПО 21709106
УСЬОГО НА РАХУНКУ ТАРАСОВОЇ ЦЕРКВИ — 808 157 грн. 75 коп.
с. 2 · сторінка оригіналу ↗
ликих досягнень уряду”, то Ющенко нагадав, що економіка України на підйомі вже шостий рік, незалежно від того, хто в уряді. А що за останній час утворилася заборгованість із відшкодування ПДВ на 8 мільярдів гривень, що знову ростуть борги перед селом, оце вже “заслуга” уряду. Про шляхи подолання кризи: Президент подав урядові пакет пропозицій, які доповнюють і розвивають ті, що він робив напередодні розпуску парламенту. Їх потрібно якнайшвидше обговорити за участю уряду, лідерів усіх парламентських фракцій. Президент готовий до такого діалогу. Більше того, він щодня продовжує зустрічі з прем’єром, представниками різних політичних сил. Про посередництво зарубіжH них країн: Президент сказав, що на цьому етапі українська політична еліта має шукати порозуміння сама, це справа її честі. У подальшому сприяння інших країн у наших демократичних процесах цілком можливе. Щодо Росії, Президент повідомив,
що він у постійному діловому діалозі з Володимиром Путіним. Як і з главами багатьох інших держав світу. Про політичні пристрасті на майданах: Тут багато емоцій. Щодо відвертих антидержавних акцій (ішлося, зокрема, про появу на мітингах коаліції в Києві прапорів якоїсь “Донецької республіки”, заклики до поділу України), то Ющенко сказав, що ми живемо в країні, де є політичні сили, які закликатимуть до подібного, спекулюватимуть на темах сепаратизму, мовному питанні.
Журналістка з Луганська поставила запитання щодо резонансної справи студента Сергія Мельничука, який мусить через суди добиватися права навчатися в Луганську державною українською мовою. Президент сказав, що йому відомо про цю історію і він дав доручення Генпрокурору негайно розібратися в ситуації і забезпечити конституційні права громадян. Про нові вибори: Указ чинний, виборча кампанія почалася. Її не можна зупинити ні зверненнями уряду (“Указ не скасовується на прохання уряду”), ні дивними рішенням якихось районних судів (“Про конституційність Указів може судити лише Конституційний Суд України, а не райсуди загальної юрисдикції”), ні якісь хвороби окремих членів ЦВК (“Це хвороби одного діагнозу”). Мову можна вести лише про певне перенесення дати виборів, щоб виконати всі потрібні процедури. Про демократичні сили на виборах: Спочатку Президент дав оцінку торішній невдалій “коаліціаді” помаранчевих сил, які так і не змогли сформувати правлячу більшість. “Демократична коаліція не сформувалася через амбіції”. Серйозною помилкою назвав Президент і чвари серед помаранчевих сил під час минулої парламентської виборчої кампанії. Висновки для нових виборів? “Кожній політичній силі доведеться приймати нові принципи формування списків. Список — не проти когось, а щоб гармонізувати його з громадською думкою. Доботі, а остаточний список із місцями кандидатів затвердять на його другому етапі. Термін спливає 26 квітня. У першій п’ятірці списку прогнозується голова партії В’ячеслав Кириленко, міністр закордонних справ Арсеній Яценюк, міністр оборони Анатолій Гриценко, а також, очевидно, Ольга Герасим’юк чи Святослав Вакарчук. За законом, до списку можуть увійти й представники інших партій, але на індивідуальній основі, призупинивши членство у своїх партіях. Включено лідерів Громадянської партії “Пора” на чолі з її головою В. Каськівим. Так само міг би увійти в список (і навіть очолити його, за деякими прогнозами) Юрій Луценко. Але поки що це питання відкрите: Луценко сформував свій блок, хоч переговори про злиття НСНУ і “Самооборони” тривають.
НОВИЙ БЛОК “РУХ — УКРАЇНСЬКА ПРАВИЦЯ” Національно-демократичні сили, які вперше за 16 років опинилися поза парламентом, виправили свою торішню помилку. Вони не розчинилися у “помаранчевих” мегаблоках, але й не йдуть поодинці. 10 квітня з’їзди Української народної партії, Народного руху України, Української республіканської партії “Собор” прийняли рішення заснувати виборчий блок “Рух — українська правиця”. 16 квітня в Будинку вчителя пройшов з’їзд цього Блоку. Серед партій-суб’єктів Блоку не виявилося кількох дрібніших національнодемократичних партій, яким запропоновано влитися в Блок на індивідуальній основі, тобто в особі своїх лідерів, активістів. Дещо несподіваною виявилася ситуація зі Всеукраїнським об’єднанням “Свобода”, яке очолює Олег Тягнибок. Як зазначено в заяві “Свободи”, вона мала увійти четвертим суб’єктом у Блок правиці, і дві партії з трьох — УНП і “Собор” — висловилися за це. Але третя партія правиці — Народний рух — була проти. А без згоди всіх партій розширення блоку неможливе. Тому “Свободі” також запропоновано увійти в правицю на індивідуальній основі. Якщо цього не станеться і “Свободу” змусять іти окремо, то вона може відібрати у правиці сотні тисяч голосів виборців. Затверджену з’їздом першу п’ятірку Блоку очолюють голови партій — Борис Тарасюк (НРУ), Юрій Костенко (УНП), Анатолій Матвієнко (“Собор”), далі йдуть Василь Куйбіда та Іван Заєць. У списку також Степан Хмара, Олександр Слободян, інші відомі політики.
* * * З’їзди проведено. Але оскільки ситуація з датою виборів непевна, ні списки, ні сама конфігурація політичних сил на виборах не остаточні. Зрозуміло лише, що БЮТ і “Наша Україна” йтимуть двома блоками. Схоже, що третім демократичним блоком буде Українська правиця. Доля інших сил і остаточна конфігурація на виборах визначатиметься найближчим часом.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
