“Якщо народ втрачає свою мову, він перестає бути народом”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
МОЛОДЬ ОБИРАЄ УКРАЇНСЬКУ!
Слово Просвіти, №16 за 2008 рік
Святослав МІЗЕРНЮК Фото автора
У Київському будинку вчителя відбулася V міська студентська науково-практична конференція “Молодь і державна мова”. Завдяки цьому вже традиційному заходу студенти вищих навчальних закладів столиці I-II рівнів акредитації долучаються до обговорення мовних проблем в Україні. Мовознавець, професор, завідувач кафедри Київського міжнародного університету, лауреат Всеукраїнської премії ім. Б. Грінченка І. П. Ющук в доповіді “Не соромлюся рідної мови” висловив власну позицію: “Українська мова, завдяки своєму кількатисячолітньому розвиткові, має струнку звукову й чітку граматичну систему, багаті, достатньо впорядковані виражальні засоби. Українська мова нині одна з найбагатших і найрозвиненіших мов світу. Отже, у нас, українців, немає жодних причин соромитися нашої мови. Якщо народ втрачає свою мову, він перестає бути народом. Українська нація існує, бо зберегла свою самобутню мову. Якщо ми хочемо, щоб наші нащадки залишилися українцями, то повинні захистити рідну мову від посягань різних зайд і перевертнів, як її захистили наші предки. А найкращий захист — бездоганне знання мови. Слід завше послуговуватися лише нею”. На конференції виступали студенти з власними невеликими доповідями-рефератами. Різнобічність тем студентських робіт чітко висвітлює зріз тих проблем, які турбують молоде покоління: “Молодіжне середовище й українська мова”, “Тлумачення Конституцій-
Людмила Пясецька
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ
В Івано-Франківську відбувся фінал Всеукраїнської олімпіади з української мови й літератури для школярів 9—11 класів. Цілий рік юнь з усіх реґіонів України готується, щоб показати свої знання. Уже традиційним для юних філологів стало завдання зробити ідейно-художній аналіз поетичного тексту. Запропоновано різноманітні твори: вірш Василя Стуса “У цьому полі, синьому, як льон…”, вірш “Ткач” Якова Щоголева (у травні виповнюється 110 років із дня народження цього самобутнього поета), “Україна” Тодося Осьмачки. У таких завданнях юні знавці мови мали показати свою ерудицію й уміння “говорити” з текстом, адже саме з цього діалогу має народитися відповідь. Знайти ключ до художньої системи твору не просто. На жаль, у середній школі сьогодні недостатню увагу приділено аналізові художніх творів, зокрема ним Судом України 10-ої статті Конституції України”, “Мовно-культурний розвиток України на межі тисячоліть”, “Мовленнєва культура студента як необхідна умова становлення особистості, можливості професійної кар’єри”, “Особливості й труднощі комп’ютерного перекладу текстів”, “Мова як відображення українського національного менталітету”, “Формування любові до рідної мови в системі родинного виховання”, “Мовні проблеми в сучасній Україні та шляхи її розв’язання”. Звертаючись до влади, студентська молодь висловила свою громадянську позицію: теперішня мовна ситуація в Україні знову викликає занепокоєння національно свідомих українців, до яких належать і студенти. Хоч у вільній державі захист права титульної нації на власну мову не потребує жертовної боротьби героїв, але на сторожі національного мовного “я” народу має бути влада. Стаття 10 Конституції дає уряду можливість не просто декларувати статус української як державної, а право її утверджувати, підносити престиж на всіх суспільних рівнях. Для декого, можливо, це був перший виступ перед такою численною аудиторією, і присутні уважно слухали та оплесками підтримували своїх колег. Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка дарувало “Кобзарі” найкращим. Учасники конференції звернулися до уряду, щоб наголосити, що студенти проти: відсутності у державі дієвої політики, яка розв’язувала б мовні проблеми з урахуванням національно-державницьких інтересів країни; нав’язування сус-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
