Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Поки на владному Олімпі йдуть дебати про землю, вона безконтрольно розкрадається”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

ГАРЯЧА ТЕМА

Слово Просвіти, №16 за 2008 рік

епутати Чернігівської міської ради на сесії “проштампували” чергове рішення стосовно ще однієї земельної ділянки. Вони змінили її юридичний статус: із заповідної зони перевели в таку, де дозволено забудову. Рішення і зі зміни статусу, і з виділення ділянок приймають списком, як правило, наприкінці сесії, коли депутати вже стомилися. Але цього разу в місті вибухнув скандал. Інвесторам-будівельникам з Києва мали намір виділити землю в недоторканій зоні: просто понад берегом Десни (так званій рекреаційній). Будь-яке будівництво тут заборонено. Земля, про яку йдеться, розташована там, де в Десну впадає річка Стрижень (була судноплавною). В останні десятиліття ця річка забруднена й засмічена. Років з двадцять точаться балачки про те, щоб очистити, оздоровити, врятувати її. Натомість саме в її гирлі вирішили розпочати будівництво. Землепрохачі зі столиці попросили туту міської влади 18 гектарів землі. 11 з них планували під автомобільну дорогу трохи не берегом Десни. Ця дорога мала пролягти біля підніжжя княжого Дитинця — Валу з його унікальними пам’ятками архітектури. Дорогу цю чомусь назвали об’їзною, вона, мовляв, дасть змогу звільнити центр міста від надмірної кількості авто. Майбутніх будівельників траси і мікрорайону не злякало навіть те, що ця територія заплавна, тобто в повінь її затоплює вода. “Засиплемо десять найнижчих гектарів території товстим шаром піску” — міркували інвестори. Як ця “піскотерапія” вплине на гідрологічний стан ріки, якою буде вода, що надходить в оселі киян, — нікого не цікавило. Поруч з екологічною не менш важлива проблема — місцеве самоврядування. Як і в кожному місті, існує Генеральний план забудови і розвитку Чернігова, затверджений кілька років тому на сесії міськради. Отже, це закон для міста. У ньому означену територію зафіксовано як заповідну, природоохоронну. У компетенції ради змінити план. Це депутати зробили згаданим рішенням, змінивши статус зони. Правда, для цього потрібна обов’язкова згода екологічної служби. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області такого дозволу не дало, але депутати проголосували без нього. Химеру щодо так званої “об’їзної” дороги спростували депутати, які ще не втратили здорового глузду. Вони нагадали, що головним мостом перед в’їздом у місто з боку Києва рух великовагового транспорту й так давно заборонено, він рухається існуючою вже багато років об’їзною дорогою поза містом. “Так би й сказали, що потрібна траса для “мерседесів” берегом Десни”, — зауважив хтось із депутатів. На цій самій сесії хотіли винести ще одне рішення вже про виділення цієї земельної ділянки забудовникам. Але таку оборудку протягти не вдалося. Рішення про зміну юридичного статусу природоохоронної зони вже опротестовано. До того ж, воно викликало обурення громадськості. Тому можна прогнозувати, що його скасують. І чернігівці, й кияни можуть поки що бути спокійними за красуню- Десну. Вдалося ж свого часу зупинити намив кількаметрового шару піску з подальшою забудовою величезної території понад Десною, в районі Лісковиці. Це було ще в 70—80-ті роки. То невже ж таке можна допускати в незалежній державі? Фото П. Антоненка Берег Десни, який планували забудувати

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин