Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Святині · “Степи зеленії, мережані нивами, ланами, високими могилами, темними лугами”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

“Ой у полі могила з вітром говорила”. Українська народна пісня

Слово Просвіти, №16 за 2009 рік

ця, Підкова, Наливайко, Павлюк, Хмельницький, Богун, Ґонта, Залізняк, Довбуш, Кармелюк, Міхновський, Коновалець, Ольжич, Теліга, Шухевич, Стус і багато інших? Із могил народяться лицарі “живого духу”, “живої правди” — од світла запалиться нове світло — й постануть нові герої Берестечка, Кодні, Крут, Базару, Холодного Яру… “Де могили героїв, там воскресіння”, — стверджував Ф. Ніцше. Через могили (і з могил!) тривають безупинні еманації животворного Духу українського. Великий Кобзар заповідав сучасникам: “Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій…” Могили героїв — увесь Всесвіт, а не мавзолей, обтяжений пишними написами, означував античний філософ Перікл. СВЯТІСТЬ РІДНОЇ ЗЕМЛІ Про святість укрів-русичів-українців до землі своєї (а могили — священне втілення Духу землі рідної, Прабатьківщини) вирізьблено на дощечках Велесової книги: “Сядемо на землю, візьмемо її до рани своєї і натовчемо землю до неї. Русич і залишиться ним, бо взяв землю до рани своєї і несе її до

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин