Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Святині · “І соняхи, неначе скіфські вої, Чекали сонця, спершись на списи”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

ГОЛОС ІЗ ТОВСТОЇ МОГИЛИ

Слово Просвіти, №16 за 2009 рік

Змієнога богине, дочка Бористену, володарко скіфів; Батьку скіфів Папаю і ти, Іданфірсе, вельможний наш царю! Розверзається твердь, наді мною вогні смолоскипів, — Воскресаю! Ви чуєте? Воскресаю! Дивні зубри залізні могилу беруть на таран. Ніжні руки мене піднімають із глини і тліну. При мені тільки меч мій та іще золота пектораль, — Що розкажуть вони цим прийдешнім новим поколінням? Я не стану пояснювать — склад за складом нехай прочитають самі, Як ішли ми крізь ніч до своєї найвищої істини — По нарузі, по злиднях, по війні, по чумі,— Але душі нетлінні над світом проносили чистими. Змієнога богине, дочка Бористену, володарко скіфів; Батьку скіфів Папаю і ти, цар царів Колаксаю! Воскресайте зі мною із наших прабатьківських міфів, Воскресайте для світла, як я із пітьми воскресаю. Не лякайтесь цих сірих, цих задумливих юних очей. Чую, степ наш під зорями половіє і дихає. Дай припасти до тебе, дай тобі поклонитись чолом і плечем, Земле рідна, оплачена потом і кровію, — Скіфіє!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин