Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Інформаційний простір · “Якщо Українська держава амбітна, потужна, то я хотів би це побачити, передовсім, в інформаційній сфері”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

ХОЛОДНІ ВІТРИ МЕДІАПРОСТОРУ

Слово Просвіти, №16 за 2011 рік

Народному депутату України Мовчану П. М. Шановний Павле Михайловичу! За дорученням Прем’єр%мініс% тра України Азарова М. Я. від 03.03.11 р. №до Вашого звернен% ня від 25.02.11 р. б/н, яке наді% йшло до Кабінету Міністрів України щодо підтримки розвитку мережі ФМ%мовлення Національній радіо% компанії України Держкомтелера% діо повідомляє наступне. Перш за все, дякуємо за не% байдуже ставлення до нагальних проблем телерадіоінформаційно% го простору нашої держави та по% зитивну оцінку роботи Україн% ського радіо, спрямовану на збе% реження рідної мови, розвиток культури та історичної свідомості української нації тощо. Держкомтелерадіо цілком поді% ляє Вашу позицію як авторитетного фахівця в галузі культури та Голови підкомітету з питань творчої діяль% ності, мистецтва, культурно%про% світницької та мовної політики Ко% мітету Верховної Ради України з пи% тань культури і духовності. Враховуючи тенденцію постій% ного скорочення проводового мов% лення, пов’язану з руйнацією тех% нічних засобів його поширення та зі скороченням впровадження при будівництві нового житла, соціаль% но%побутових закладів і виробни% чих приміщень, постає гостра пот% реба в необхідності розвитку ра% діомереж державних мовників, зокрема Національної радіокомпа% нії України, яка по суті виконує функції суспільного мовника, у по% пулярному ФМ%діапазоні. На жаль, на сьогодні охоплення населення програмами Українського радіо у цьому діапазоні становить лише близько 9 відсотків. Повідомляємо, що з метою збереження потужного держав% ницько%суспільного потенціалу Національної радіокомпанії Украї% ни та забезпечення розширення її трансляційних мереж Держкомте% лерадіо звернувся до Національ% ної ради України з питань телеба% чення і радіомовлення з клопотан% ням про сприяння в отриманні лі% цензій у конкурсному відборі на ФМ%мовлення, оголошеному у грудні 2010 року. Будемо вдячні Вам, шановний Павле Михайловичу, якщо Ви та інші народні депутати України, яким не байдужа доля державно% го радіомовлення, підтримаєте Держкомтелерадіо України та На% ціональну радіокомпанію України і також звернетесь до Національ% ної ради України з питань телеба% чення і радіомовлення з клопо% танням щодо сприяння розбудові повноцінної мережі Українського радіо в ФМ%діапазоні. З повагою Голова Державного Комітету телебачення та радіомовлення України Юрій ПЛАКСЮК Анатолій КОВАЛЬЧУК, помічник-консультант народного депутата України Мене, як і всіх просвітян, усіх українців, непокоять деструктивні процеси у духовній сфері держави. Йде нахабний наступ на українство: закриття шкіл із державною мовою викладання, посилення й без того панівних позицій російської мови в інформаційному просторі України, нав’язування українцям через контрольовані проросійськими олігархами ЗМІ чужої ідеології, чужих моральних цінностей. В українському радіоефірі майже неможливо почути українську пісню. Усі FМ-станції, ніби змовившись, транслюють чужомовну, переважно російську попсу. Останнім часом із невідомої причини навіть працівники першого каналу Українського радіо стали запрошувати на Коментар голови ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Павла МОВЧАНА На прохання нашої газети Голова “Просвіти” Павло МОВ- ЧАН коментує цю відповідь і загалом ситуацію в українському медіа-просторі. — Тривожить ситуація в нашому інформаційному просторі. Років 15 тому я був причетний до створення Об’єднання на захист українського медіа-простору. Ми не знали, що через 15 років ця тема буде такою гострою і, можна сказати, безнадійною. Якщо голова Держтелерадіо України Юрій Плаксюк пише, що лише 9 відсотків нашого інформаційного простору покрито державним каналом, який зовсім недавно покривав 70 відсотків території країни, то це обвал. Натомість з’явилися цілі мережі, цілі кущі, як гриби, різних FM- станцій, але хтось же це розподіляє, хтось дає ці частоти? Упродовж усього керівництва цією структурою, яка розподіляє частоти, весь час виникали підозри, що комусь щось десь дали. Були чисто комерційні проекти, які не мали нічого спільного із завданнями захисту нашого інформаційного простору. Адже і Держтелерадіо, і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення повинні його захищати. За часів Кучми, коли Нацраду очолював відомий Борис Холод, ми всі знали, що стоїть московське завдання: звузити спектр українського мовлення. І з цим вони вдало впоралися. Нацрада на ту пору була сформована за принципом, насамперед, відданості Росії, відданості Кучмі, Медведчуку й долару. Все робили для того, щоб, починаючи зі східних, південних областей, усе віддавати приватним структурам. Якщо брати з початку Незалежності, то завдяки рішучості кількох осіб ми спромоглися, щоб усе те, що було загальносоюзним в інформаційній сфері, стало національним. Це за часів Кравчука. За Кучми було ж зовсім інше. Проголосивши тезу, що другою державною мовою повинна бути російська, влада відповідно до цього й діяла. Що таке інформаційний простір? Це формування особистостей, почуття патріотизму, відданості державі, нації. Це ніби, умовно кажучи, туга шовкова чи парусинова оболонка над тобою, над всією територією нашої держави, яка захищає нас. Але що ми бачимо? Замість того, щоб це було наповнене українським словом, українським змістом, — цілі прориви. Вони тривали протягом усього перебування на посаді Кучми, він віддавав це дуже активно. Ми, тобто “Просвіта”, реагували. В різний спосіб: і запитами, і створенням комітету захисту інформаційного простору, і залученням усіх демократичних партій, які на ту пору мали вплив на українську політику, передовсім, це Народний рух України, згодом Українська народна партія. Усе це за часів Кучми було різко обірвано. Я був ініціатором створення такого відомства — Міністерство інформації. Пригадуєте, першим його очолив, царство йому небесне, відомий журналіст Зиновій Кулик. Щось він намагався робити, вибудовувати якусь еквілібристику у своїй лінії поведінки. А Національна рада була вся сформована з комуністів: пригадаймо Понеділка, того ж Холода, Аксьоненка та багатьох інших. Абсолютно не хотіли розуміти, що без інформаційного простору держава буде “флюсовою” — флюс такий інформаційний буде в один бік, який не буде давати можливості будувати власну перспективу. І тому ми не впоралися, як громадський сегмент, з проблемою. Зі створенням Міністерства інформації справа наша не поліпшилася. Потім це відомство було ліквідоване, і вся відповідальність лягла на Національну раду. Але вже все поділено! Більше того, закріплено в тих нормах закону про інформацію, які треба було б переписувати, поліпшувати, коли була більшість у парламенті. Ці проблеми не розв’язали ні Ющенко, ні Тимошенко. Але більша відповідальність лежить на

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин