Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Мова єдина · “Тільки спільними зусиллями ми покладемо край свавіллю і вседозволеності нинішньої влади”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

ЧЧии єє ооззввууччеенннняя іі ддуубблляяжж ффіііллььмміівв ппооллііттииччнниимм ппииттаанннняямм??

Слово Просвіти, №16 за 2012 рік

Микола ЦИМБАЛЮК Фото Олеся ДМИТРЕНКА Свіжий приклад — постанова Кабінету Міністрів №168 від 1 лютого 2012 р. Згідно з цим папірцем, даруйте, підзаконним актом, скасовується обов’язковість дублювання або озвучення фільму (будьякою мовою!) на території України. Тобто тепер можна не просто дублювати чи озвучувати фільми російською, як це у нас донедавна практикувалося. Тепер чужому кінобізнесу відкрито зелену вулицю і дозволено безперешкодно завозити уже готові фільми з Росії. Таким чином українські чиновники не просто пролобіювали інтереси неукраїнського бізнесу, а й поставили під загрозу національні інтереси України. Результати не забарилися. Вітчизняна студія дубляжу “Ле Доен” (60 % обсягу загального дубляжу фільмів іноземного виробництва — структурне підприємство найбільшої на нашому ринку кінопрокатної компанії “В and H” сьомий рік дублює фільми українською мовою, забезпечуючи за якістю світовий рівень) зазнала брутальної атаки. 5 квітня податкова міліція Києва здійснила напад на студію. Вилучили не лише комп’ютери, а й дорогу звукозаписувальну техніку для дублювання фільмів. Привід сміхотворно-надуманий, мовляв, несплата податків… їхніми партнерами! Синхронні, узгоджені дії чиновників Держкіно, Мінкультури, Кабміну, Державної податкової адміністрації не залишилися непоміченими. Громадськість ударила на сполох. Кілька днів тому громадські організації, зокрема “Відсіч”, “Простір свободи”, “Українська справа”, “Не будь-байдужим!” зібрали під Кабміном велелюдну акцію протесту. Висловити обурення цинічними, антиукраїнськими діями нашого чиновництва, підтримати співробітників студії дубляжу прийшло багато відомих діячів культури, політиків, депутатів. Високий гранітний парапет на вулиці Грушевського, навпроти урядового будинку, став народною трибуною, на яку, підтримані десятками рук, піднімалися промовці. Олесь Доній, народний депутат України: — На жаль, ми мало не щодня змушені виходити на акції протесту. Позавчора проти свавілля влади щодо малого і середнього бізнесу, вчора проти знищення Андріївського узвозу, сьогодні проти “наїзду” на український кінематограф… І все тому, що ця влада — антиукраїнська. Вона системно знищує все українське — бізнес, культуру, мову. Втішає лише те, що більшає не просто усміхнених, дружніх облич на подібних протестних заходах, а росте усвідомлення українців: тільки спільними зусиллями ми покладемо край свавіллю і вседозволеності нинішньої влади. Мусимо зрозуміти, що підтримка української молоді й культури — спілкування з усіма українською мовою. Аналогічно і з кіно. Якщо ми хочемо підтримати українське кіно, мусимо не дивитися російськомовне. Іншого шляху немає. Слухаймо українську музику, купуймо лише українськомовні книжки, читаймо українські газети, дивімось українськомовне кіно і спілкуймося тільки українською. Лише тоді захистимо національних виробників, себе і своє оточення, всю Україну. Юрко Зелений, музичний кри! тик: — Надавати перевагу україн! ському культурному продукту — стратегічний напрям самоутвер! дження. Повною мірою це стосу! ється й інформаційних технологій. Треба встановлювати і користува! тися тільки українськомовним програмним забезпеченням. Знаю, є багато “патріотів”, які рвуть три вишиванки на грудях піс! ля перших п’ятдесяти грамів і кри! чать про Бандеру, “Слава Україні!”, але лінуються натиснути клавішу і вибрати рідну мову в своєму комп’ютері. Користування україн! ською всюди фіксується. І якщо ви! робники, що підтримують розроб! ку програмного забезпечення, ба! чать, що українськомовних корис! тувачів у світі 10—20 мільйонів, во! ни мають зважати на цей ринок і працювати на нього. Євген Нищук, актор: — Українських фільмів надзвичайно мало, а таких, як остання кіноробота Михайла Іллєнка, — одиниці. Тому величезне значення має іноземне кіно, озвучене українською. Ми знаємо, як воно впливає на виховання. Я озвучив і продублював чимало українських фільмів. Ті, хто штампують ганебні антиукраїнські закони, розчищають дорогу не лише чужій ідеології, вони позбавляють роботи тисячі наших акторів. Очевидно, що на владному горизонті наступні вибори. І замість гідних зарплат вони лукаво підсовують російськомовній частині населення мовне питання. Андрєй Ігнатчик, режисер із Білорусі, на сумному досвіді рідної Як відомо, політика — продовження економіки, чи то пак бізнесу, тільки іншими засобами. В українських реаліях вона давно вже набула нецивілізованих, антиукраїнських, потворних форм. Ненаситна жадоба власного збагачення, всепроникаюча короста корупції пронизує владу всіх рівнів, підштовхуючи переважну більшість чиновництва до злочинних дій. Нерідко вони межують зі зрадою національних інтересів. країни розповів, які наслідки можуть бути від нехтування національними інтересами. “Мені образливо бачити, як мордують братній народ. 1995-го у Білорусі так само знищували дубляж на телебаченні, в кіно, переписували історію, виконуючи накази Кремля. Наш досвід мусить чогось навчити українців. Ми вас підтримуємо, бо розуміємо, що без української нації не буде білоруської. У нас дійшло до того, що забороняють уже концерти білоруською мовою. Не хочу, щоб те саме було в Україні”, — зазначив пан Андрєй. Сергій Тримбач, голова Спілки кінематографістів України, переконаний, що лише молодь може захистити майбутнє. Якщо громадськість мовчатиме, це найкращий спосіб для тих, що сидять у затишних кабінетах, законсервувати ситуацію. Попри все українське кіно є і буде. Бо якщо остаточно зникне українська кіноіндустрія, під загрозою опиниться нація. На сторожі повинна стояти наша культура. Тож будьмо пильними! Михайло Іллєнко, кінорежисер, зауважив, що навіть у совєтські часи фільми для союзних республік дублювалися національними мовами. “Нас відштовхують, відкидають невідомо в які часи. Постанова Кабміну — поєднання бізнесових і політичних інтересів. Це ланки одного ланцюга. Всупереч усім і всьому українське слово звучатиме не лише в нашому кіно. — Ми зібралися тут, — заявив Тарас Шамайда, координатор руху “Простір свободи”, — щоб захистити український дубляж від знищення. Знищення, яке здійснює виконавча влада руками Уряду, податкової міліції, інших органів. Закон України “Про кінематографію”, Положення про прокатне посвідчення захищали національний дубляж. Усі фільми — американські, європейські, російські, будь-які інші дублювалися українською, як це робиться у будь-якій нормальній країні світу. Відтепер, згідно з ухваленою постановою, Кабмін заохочує ввезення фільмів, дубльованих у Росії їхньою мовою. Це нахабна підтримка іноземної мови замість української, іноземних студій дубляжу замість наших, вітчизняних, чужих акторів, перекладачів, технічних працівників замість українських. Це робить наша влада, яка мусила б захищати національні інтереси. Наша вимога: 1) Скасувати ганебний документ (постанову Кабміну №168 ) або той пункт, який заохочує впровадження російського дубляжу. 2) Припинити фізичне знищення студії українського дубляжу компанії “В and Н”. Стимулювання іншомовного дубляжу і фізичне нищення вітчизняного — зрада національних інтересів. Ми не відступимо, якщо влада не піде на поступки. Ми переможемо!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин