Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Палітра · “У втілених образах української людини, окрім присутнього там духу україноцентризму, немає “пораженчества”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

«Уся казково(заповітна, з пекельним золотом в очах…» Спроба прочитання жіночих образів полтавок у малярстві заслуженого художника України Сергія ГНОЙОВОГО

Слово Просвіти, №16 за 2013 рік

Таємницю, загадковість випромінюють погляди дівчат і молодиць, які наче оживають, та ні, вони живуть на полотнах Сергія Гнойового. Бувають замріяні, замислені, заглиблені у щось своє, жіноче, але ніколи не усміхнені або веселі. Чому? Важко відповісти, та й не потрібно. Як одна з проекцій декодування, — може, тому, що художник заглиблений у свої думки, помисли, змісти та видіння майбутніх картин. Його роботи, якщо поглянути на них під прицілом “філософсько-історичним”, просто дуже українсько-полтавські. А тематикою у чомусь близькі до малярства видатних — В. Макаренка і Ф. Гуменюка, але й досить відмінні… що українки — найвродливіші, а полтавки — гарні вродою особливою, ніби ті князівни, гетьманівни, володарки своєї землі. Саме цим, як на мене, вони не подібні до інших. А ще герої творів Гнойового несуть у собі пафос степового кордоцентризму, мрійниц% тва, що не протиставляється пафосу інтелек% ту й стоїцизму. Це один із чудових прикладів поєднання високого стилю і думки в україн% ському малярстві. Великі художні композиції з батальними елементами — це справжні мистецькі знахідки полтавського митця. У йо% го творах що дівчата, що жінки — такі велича% ві, піднесені, трохи гордовиті. Техніка у Сергія Миколайовича, як і у багатьох видатних ху% дожників, на перший погляд, доволі проста. Це те, що називається максимумом вираз% ності при мінімумі художніх засобів. У психології як науці до складних нале% жить питання характеру одиниці, та ще складніші — характер народу. Чимало дос% лідників почуваються незручно при зустрічах із проблемою національно% го характеру. Може, їм у вирішенні цього питання допоможуть митці? Як ще один доказ високої цінності ма% лярських творів — усі його роботи, наче велике епічне полотно про жит% тя українського народу. Він змалював істо% рію людських душ, їхні злети й падіння, певні сумніви, намагається простежити еволюцію українського характеру. Він підносить чесно% ти українок і українців, які закарбовує пен% злем на своїх полотнах, і час не стирає їх із пам’яті… Художник наголошує на етнозбері% гальній ролі народних традицій у бутті героїв. Пише їх не тільки з романтично%етнографіч% ного боку, а й налаштовує нас прихильно до своїх полтавок. Пише так, що не можна цих героїнь не полюбити. Уявімо, що проходимо залами, де пред% ставлені картини Сергія Гнойового. Перша зу% пинка біля полотна “Прощавайте”, 2005 р. На ньому зображена полтавська мати, а руки тримає так, як мати Божа — Оранта у Святій Софії. Вона звертається до нас словами: Життя — пісок, а клопоти — мов глина. // Пе' чалі не лякайсь, моя дитино. // Печаль, мов камінь. Хоч важка до болю. // Над нею водо'

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин