Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має”. Читацьке віче 10 · с. 10сторінка оригіналу ↗

Від рослини до людини — таким був шлях Івана Носаля

Слово Просвіти, №16 за 2013 рік

Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська обл. 100 років тому, 26 квітня 1913 року, народилася людина, котрій належало стати фундатором народного цілительства на Волині, а її науково-практичному набутку про лікарські рослини — унікальним явищем у вивченні та застосуванні скарбниць природи. Це Іван Михайлович Носаль. Аби поклонитися світлій пам’яті науковця та цілителя, у місцях, пов’язаних із його іменем, заплановано низку поминально-вшанувальних заходів. Уже відбувся вечір спогадів у Дубні, де Іван Носаль навчався у гімназії. У Рівненському краєзнавчому музеї дослідниця життєпису Носалів Галина Данильчук підготувала виставку про знаменитого травознавця “Кожне ж дерево із плоду свого пізнається…”. Травознавча наука Іванові Носалю передалася від батька-священика, який вивчав, збирав, сушив лікарські рослини. Іван закінчив аграрно-лісовий факультет Львівського політехнічного інституту, де на “відмінно” захистив дипломну роботу на тему “Популярні серед населення лікарські рослини Волинського воєводства”. Після закінчення інституту і до кінця свого життя (помер 1996 року) Іван Носаль жив і працював на Рівненщині. Спочатку агрономом Рівненського обласного управління сільського господарства, потім головним агрономом райземвідділу в Клевані, а після закінчення Другої Світової війни — головним агрономом облуправління. Із 1963 року він — на викладацькій роботі. Та головна справа його життя — травознавство. Ще далекого 1926 року Михайло Андрійович уклав перший рукопис під назвою “Лікарські рослини. Збір, сушка, вирощування, а також їх застосування в медицині та ветеринарії шляхом порад та настанов”. Пізніше Носаль-молодший доопрацював батьків практичний набуток, і 1958-го він побачив світ. Книжка відразу здобула популярність серед людей, які цікавилися травознавством і шукали порятунок у рослинах. Останнє десятиріччя свого життя Іван Носаль віддав написанню оновленої, доповненої і переосмисленої книги “Від рослини — до людини”, що вийшла в київському видавництві “Веселка” 1995 року і стала енциклопедією рослинного світу України, скарбницею народної мудрості. Іван Носаль щодо своїх праць про рослини казав так: “Люди добрі, беріть із них те, що доцільне, розумне й корисне вам. Збагачуйте, доповнюйте, виправляйте для себе і для людей, в ім’я здоров’я. Одначе, виправляючи, прошу, не спотворюйте. Бо сенс науки як такої в тому й полягає: переробивши, перекидати тонни руди, аби знайти реальні, корисні людям самоцвіти й перли. Дороговказом на цьому шляху мають бути маяки Добра й Істини, мудра народна філософія — жити працею, у злагоді з Богом, природою і людьми. Сам я, до речі, проти забобонного, дрімучого знахарства, ніколи не був байдужим до нього. Мені нестерпна самовпевненість, втаємничення, стве рдження панаційності. Справжні травознаї не засекречують своїх знань, а йдуть до людей з відкритим серцем в ім’я їхнього здоров’я”. Нині ці слова звучать як своєрідний заповіт у стосунках людини з природою.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин