Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Національна еліта · “Український науковець, інтелігент природно не міг бути не націоналістом, якщо вважав себе українцем”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

Родина Кістяківських

Слово Просвіти, №16 за 2013 рік

Микола ТКАЧ Народився О. Ф. Кістяківський у селі Городище Менського райо% ну Чернігівської області. Його дід, Омелян Васильович Кістяків% ський, був кріпаком петербур% зького сенатора, героя штурму Із% маїла Іллі Андрійовича Безбо% родька й водночас керував родо% вим маєтком графа в містечку Стольному, що за 3 км від Городи% ща, а батько — священиком Горо% дищенської церкви. 1808 року І. А. Безбородько, навідавшись до свого родового маєтку в Стольному, дав “вільну” кільком хазяйновитим кріпакам, серед яких був і О. В. Кістяків% ський. 1808 року Кістяківські купи% ли місце в Стольному на Зубріїв% ській вулиці й збудували будинок на чотири кімнати. 1810 року Оме% лян Васильович помер, залишив% ши дворічного сина Федора на ви% ховання дружині. Певний час вони жили в Стольному. А після того як Федір, закінчивши Чернігівську духовну семінарію, одружився на доньці священика з сусіднього се% ла Городище Ярині Ясминській і тесть передав зятеві свою пара% фію — тамтешню Миколаївську церкву, переїхали до Городища. Молода сім’я завела господар% ство, садок, згодом придбали млин і пасіку. Народили дітей. У своїй хаті влаштували школу для селянських дітей, у якій отець Фе% дір безкоштовно навчав грамоти та Закону Божого. Тут же вчилися й діти отця Федора. Родина Кістяківських — чис% ленна плеяда кількох поколінь та% лановитих науковців у різних галу% зях знань. Олександр Федорович — піонер української правової на% уки. Юристом був також його брат Павло Федорович, який ще сту% дентом київського університету св. Володимира 1871 року отри% мав ступінь кандидата законо% знавства з видачею диплома. Ін% ший брат Микола Кістяківський працював священиком у селі Го% родище. Брати Федір і Василь Кіс% тяківські присвятили себе меди% цині. О. Ф. Кістяківський вступив на юридичний факультет Київ% ського університету святого Воло% димира 1853 року. По його закін% ченні кілька років перебував на службі в державних установах Санкт%Петербурга. А після того, як 1863 року склав іспити на канди% дата права, знову повернувся до Києва. І почав викладати в універ% ситеті святого Володимира. Тут 1867 року захистив магістерську дисертацію, що відома як його на% укова праця “Дослідження смерт% ної кари”. Саме вона стала пош% товхом для російського письмен% ника Ф. М. Достоєвського, який написав “Преступление и наказа% ние”. Ця праця актуальна й нині. Потім — докторська дисертація, професорська “мантія”. Згодом його обирають почесним членом Санкт%Петербурзького й Москов% ського університетів, Московсько% го юридичного товариства, дій% сним членом Товариства любите% лів природознавства, антропології і етнографії при Московському університеті, членом%кореспон% дентом Відділу Імператорського Російського географічного това% риства. Поряд із професійною, О. Ф. Кістяківський займається та% кож громадською і культурною ді% яльністю, яка часто ставала для нього причиною неприємностей по службі. Зокрема він був поміч% ником редактора журналу “Осно% ва”. Також стає активним членом “Старої Громади”, що впродовж чотирьох десятиліть була храни% телькою українських традицій, а також членом історичного това% риства Нестора%літописця. Близь% ко сходиться з багатьма відомими громадськими й куль% турними діячами. Зок% рема О. Русовим, П. Чу% бинським, В. Антонови% чем. З останніми двома О. Ф. Кістяківський мав родинні зв’язки: його дружина Олександра (Леся Міхель) була рід% ною сестрою дружини В. Антоновича Варвари (Міхель) і двоюрідною сестрою П. Чубинсько% го. Крім того, В. Антоно% вич був хрещеним бать% ком його другого сина Богдана Кістяківського. В майбутньому — видат% ного правника%соціоло% га й філософа права, “ві% ховця”, дійсного члена ВУАН, професора Київ% ського університету, що підписував свої наукові статті псевдонімом “Українець”. А старший син О. Ф. Кістяківського Володимир — видатний фізико%хі% мік, засновник сучасної вітчизня% ної електрохімії, засновник та один із перших академіків Україн% ської академії наук, дійсний член ВУАН та АН СРСР, професор Ле% нінградського політехнічного інс% титуту. Син Ігор Кістяківський — правник%цивіліст і державний діяч, міністр внутрішніх справ України за Павла Скоропадського. Саме три брати Кістяківські: Ігор, Воло% димир, Богдан разом із Володи% миром Вернадським заклали фун% дамент ВУАН і стали її першими дійсними членами. Син Юлій — учений%юрист. Племінниця Наталя Павлівна Кістяківська (донька Павла Кістяківського) — україн% ський літературознавець, поза% штатний співробітник Комісії укра% їнського письменства ВУАН. Онук Юрій Богданович — видатний фі% зико%хімік, член Американської національної АН, професор Гар% вардського університету, член Американського комітету націо% нальної оборони (1944—1945), ке% рівник відділу вибухових речовин атомних лабораторій у Лос%Ала% мосі та дорадник американського президента Ейзенхауера у спра% вах науки і технологій, його дос% лідження і відкриття в галузях кіне% тики реакцій у газовій фазі, струк% тури поліатомних молекул, термо% хімії органічних сполук, особли% востей детонаційних хвиль стали цеглинами фундаменту світової науки. Внук Олександр Богдано% вич — доктор біології, професор Київського університету імені Т. Г. Шевченка (у Києві живе дружина Олександра Богдановича — Ірина та правнучка Василя Федоровича Кістяківського — Тетяна). Перебуваючи у колі відомих ді% ячів української історії та культури, О. Ф. Кістяківський сформував у собі стійкий світогляд із твердими переконаннями, що ґрунтувалися на засадах національної свідомос% ті та гуманістично%філософських вчень. На його думку, український науковець, інтелігент на ту пору природно не міг бути не націона% лістом, якщо вважав себе україн% цем. О. Ф. Кістяківський активно долучився до складання Програми вивчення народних юридичних звичаїв. Він також залишив чима% лий спадок досліджень народної звичаєвості. Зокрема цікава його праця “До питання про цензуру Б. О. Кістяківський з дітьми: Олександром (ліворуч) та Юрієм (праворуч) звичаїв у народу”. Але найцінні% шою і найвідомішою з%поміж цих праць є зібраний, систематизова% ний і вперше виданий ним 1879 року збірник законів і правил судо% вого устрою під загальною назвою “Права, за якими судиться мало% російський народ”; тих законів і правил, які були чинними в першій половині ХVІІ століття на Лівобе% режній Україні і які нині є видатною пам’яткою української культури. Усталеність власних поглядів О. Ф. Кістяківський встиг переда% ти й своїм дітям, які вчилися у дру% гій київській гімназії. Це позначи% лося й на їхній долі. Старший син Володимир після студентських політичних заворушень 1884 року опинився серед тих студентів, котрих виключили з університету. Він був змушений їхати за межі Ук% раїни. І 1885 року став першокур% сником фізико%математичного факультету Санкт%Петербурзького університету, одним із кращих уч% нів Д. Мендєлєєва. А коли в Украї% ні зажевріли перші ознаки держа% вотворення, Володимир Кістяків% ський у червні 1918 року, долаючи перепони й труднощі, дістається до Києва та бере участь у створен% ні Української академії наук, а в листопаді стає одним із перших академіків. Він організовує й очо% лює при академії хіміко%технічну комісію. Активно й плідно працює. Але політичні події змушують його покинути рідну землю. Меншого сина Богдана за ор% ганізацію гуртка, на якому обгово% рювалися перспективи та засади самостійної України, виключили ще з сьомого класу другої київ% ської гімназії. І матері з величез% ними труднощами вдалося влаш% тувати його до чернігівської гімна% зії (батька на той час уже не було). Але й тут йому не пощастило. Йо% го не атестували. І він змушений був складати іспити за восьмий 26 березня 2013 року минуло 180 років із дня народження видатного українського науковця у галузі кримінального права, юриста-правника, автора численних праць із кримінального права, історії права та судоустрою в Україні — Олександра Федоровича Кістяківського. Делегація представників Чернігівського земляцтва, Київського національ' ного університету ім. Т. Г. Шевченка, Менської адміністрації та родичів Кіс' тяківських біля Миколаївської церкви в селі Городище

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин