Цікаво знати · “Крилаті сусіди дають оцінку діям людей, спонукають до праці”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
ББоож жіі ввііссннииккии ввеессннии
Слово Просвіти, №16 за 2014 рік
ся шукати поживу, мовби докоряючи: “Бачиш — ділом займаюсь, іди собі мимо”. Народ наділив цього білокрилого красеня багатьма магічними властивостями, зокрема здатністю передбачати погоду. Вперше побаченого навесні лелеку у Ворокомлі питали: “Йване, Йване, глянь на воду — чи на дощ, чи на погоду”. Якщо птах поверне голову до води, весна буде дощовою, а якщо в інший бік — погожою. Звертали увагу й на політ птаха: коли він летить, натужно вимахуючи крильми, мовби долаючи опір повітря, чекай негоди, коли ж вільно пливе на повітряних потоках, розпростерши крила, то це віщує погожу днину. Бусол несе до гнізда палицю — настане похолодання. У народі також казали: “Побачиш вперше навесні летючого бусла — не болітимуть ноги, а коли він сидітиме на гнізді — матимеш з ними проблеми”. А ще вірили: бузько своїм поверненням несе чистоту і в навколишній світ, і в кожну домівку. І все ж, либонь, найбільшою любов’ю оточений у народі соловейко. Саме так пестливо називають цю маленьку непримітну пташину вагою до 28 г, неперевершеного співака наших садів і дібров. За давніми віруваннями, саме йому Господь доручає “зиму замикати, літечко ‘дмикати”. Авторові пощастило записати два варіанти пісні “Ой ти, соловейку”. Вочевидь, саме цією співанкою колись закликали-зустрічали весну: — Ой ти, соловейку, Ти ранняя пташко. Дала-лом, дала-лом, Ти рання пташко.
Що ж ти так ранейко З вир’їчка вийшов? (Далі два останні рядки строфи опускаємо). — Ой не сам я вийшов, Господь мене вислав.
Господь мене вислав, Ще й ключики видав.
Видав мені ключі Із правеї ручі,
Зиму замикати, Літечко ‘дмикати. Пташину, однак, попереджають, що ще “не поройка” цього робити, бо “по горойках сніжечки лежать”, а “по долинойках крижечки стоять”. Але безстрашний соловейко обіцяє сніжечки ніжками потоптати, а крижечки крильцями розбити. І він досягне своєї мети, бо з ним Божий наказ і Божа благодать, недарма ж Всевишній видає йому “ключі із правеї ручі”, що вельми почесно. А виконавши Господнє веління, полетить у густий ліс, зів’є там гніздечко та виведе діточок. І ця дія пташини сприймається як Божий заповіт продовжити себе в нащадках. При цьому соловейко щодо своїх діточок обіцяє: Навчу їх літати, Навчу щебетати. “Літати понад небесами” та “щебетати трьома голосами”. А це означає, що соловейкові діти так само, як і їхній батько, літатимуть до Бога (“понад небесами”) і щиро, майстерно славитимуть Царя Небесного (“трьома голосами”). Пісня між тим вказує на колообіг природи та безконечність життя. Це ворокомлівський варіант веснянки. У гуто-камінському варіанті пернатого улюбленця називають “ранейким пташейком”, у приспіві вигук “дала-лом” замінено на “тала-лом”. Сюжет майже той самий, тільки тут уточнюється, що “ранейкий пташейко” “ізов’є гніздечко на калині” в густому лісі. І перший, і другий вигуки, вочевидь, передають великодній передзвін, адже обидві пісні належать до постових, що їх виконують під час Великого посту в чеканні Великодня. Твори наповнені філософським підтекстом і символізують безперервність життя під покровом Божої благодаті. Зазначимо: друга веснянка надзвичайно суголосна нашому часові та сприймається як застереження людині, що породила “пожєрних людей”, які “пожєр запалили, дітки посмалили”, позбавивши їх життя та щастя славити Господа”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
