Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культура · “Театральні прем’єри відбулися під знаком ушанування 2000-річчя Тараса Шевченка”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

В обіймах тоталітаризму

Слово Просвіти, №16 за 2014 рік

На мікросцені Київської академічної майстерні театрального мистецтва “Сузір’я” молодий режисер та актор Тарас Бенюк здійснив постановку за п’єсою ірландського драматурга Мартіна Макдонаха “Людина-подушка”. Едуард ОВЧАРЕНКО “Людина-подушка” — розпо$ відь про письменника Катуряна, якого поліцейські підозрюють у жахливих убивствах дітей, оскільки картини вбивств повністю збіга$ ються із сюжетами його оповідань. Поліцейські навіть не ставлять під сумнів, що це справа його рук, а тому мають за мету вибити щиро$ сердне зізнання. Акторам Павлу Кільницькому, який виконує роль Катуряна, а також Тарасу Бенюку (детектив Туполь$ ський) і Костянтину Добровольсько$ му (поліцейський Аріель) уже з пер$ ших хвилин вдається природно увій$ ти у свої ролі. Виконавці майстерно переносять глядачів у “камеру допи$ тів”. Досягти ефекту присутності до$ помагає специфічна мікросцена те$ атру, що розташована у напівпід$ вальному приміщенні. І якщо детек$ тив Тупольський змушує підозрюва$ ного постійно виправдовуватися, то поліцейський Аріель більше схожий на бездушну машину катувань, аніж на звичайну людину. Від двох цих так званих служителів Феміди йде не$ прикрита агресія та байдужість до пересічної людини, в провині якої вони абсолютно впевнені. А м’який голос і правдиві слова Катуряна пе$ реконливо засвідчують, що це лише інтелігентний письменник, якого не$ можливо уявити в ролі маніяка, що забирає життя у дітей. Крім детектива Тарас Бенюк грає розумово неповноцінного брата письменника Міхала. Це він став автором кривавих убивств, сюжети для яких узяв із оповідань Катуряна. Але злочини скоював не навмисне: психічні розлади, які ви$ никли через жорстоке поводження батьків з ним у дитинстві, стирають у його свідомості розуміння того, що він робить. В епізоді, де брат звинувачує Міхала у надзвичайній жорстокості щодо дітей, той по-с$ правжньому плаче. Дія вистави відбувається у то$ талітарній державі, де закон базу$ ється не на людських цінностях, ана абсолютно протилежних йому речах… Цивілізоване суспільство відрізняється від зграї розбійників тим, що воно має не тільки закон, ай справедливість. Вистава “Людина-подушка” — той спектакль, після якого довго пе$ ребуваєш під сильним враженням. Але коли перше враження минає, то починаєш усвідомлювати, настільки важливо зберегти у своєму серці лю$ бов до миру, людей, життя. Ця поста$ новка, можливо, стане засторогою хоча б для частини з тих, хто прагне повернутися у радянську епоху.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин