Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
6 Обережно: фашизм! · “Нинішній політичний та економічний стан Росії подібний до того, який був напередодні агонії СРСР”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Учень сатани, або Писання про маленьку людину

Слово Просвіти, №16 за 2014 рік

Мирослав ЛЕВИЦЬКИЙ Закінчення. Поч. у ч. 14, 15 за 2014 р. На одному з польських сайтів я знайшов коментар, що, як свого часу застерігали Гітлера не починати війну, бо закінчить трагічно, так і тепер начебто застерегли Путіна, що розпочата авантюра закінчиться для нього трагедією. Чи справді це так? У німецького ясновидця середини XX сторіччя Алойса Ірлмаєра є запис: “У Росії спалахне нова революція, за якою настане громадянська війна. Вбитих буде так багато, що треба буде підбирати їх із вулиць”. І далі слова про нечувану жорстокість і страшні грабунки. Коли точно настане той страшний час — не вказано, хоч записи інших провидців указують, що вже не далекий час нової революції у Росії. Ірлмаєра важко запідозрити в тому, що він пророчив революцію у Росії з ідеологічних міркувань. Він не пхався до великої політики. До війни “сканував” кримінальні справи, які були не під силу поліції. У війну визначав точні місця падіння бомб під час нальотів на Німеччину, чим врятував багато життів. Після війни знаходив зниклих безвісти солдатів вермахту. І ці факти зафіксовані в німецькій енциклопедії. У російському просторі головну ставку роблять на вже згадувану Вангу (Вангелію Гуштерову). У “пророцтвах”, а насправді дикій антизахідній політичній риториці, яка крутиться на путінських телеканалах (як приклад наводжу фільм каналу НТВ 2013 року), світ ділиться на два табори-полюси. Табір добра і табір зла. Уособленням і водночас захисником табору добра, до якого автори фільму зараховують нинішню Сирію, є Росія, яку за її місію “порятунку добра” Господь має “нагородити” відродженням її минулої величі та слави, у сяйві якої найближчі тисячі років перебуватиме світ. І це нібито сказала Ванга, хоч у фільмі є лише кілька її загальних фраз, прочитаних дикторкою, з яких нічого не випливає. А уособленням табору зла, яке приречене на загибель, є США. Чи не те саме ми бачили у пропаганді Третього Рейху, який повинен був панувати тисячу років? І там також, посилаючись на ясновидців, говорилося, що місія Рейху — це втілення велінь Божих… Окрім “пророкування” “табору добра”, у багатьох матеріалах, які викидають в інформаційний обіг, пророкується також об’єднання слов’янських держав і створення на їх основі нового СРСР. Наскільки це маразматична ідея, свідчить той факт, що в уста Ванги її тлумачі вклали страшні слова: “Болгарія увійде до складу Росії, бо без неї у Болгарії немає майбутнього”. Якщо замахуватися, то на велике. Чому б “реставраторам імперій” не замахнутися на відбудову СРСР у колишній його формі? Спроба втягнути в новий СРСР колишні азійські республіки призвела б до непотрібного нині Росії загострення взаємин із Китаєм. Окрім цього, є низка “пророцтв”, що східні регіони Росії у недалекому майбутньому перейдуть під юрисдикцію Китаю. Проте і без “пророцтв” бачимо, що на сході Росії Китай утверджує свою економічну присутність. І на тлі тих процесів із російського боку дедалі частіше лунають заяви про брак слов’янського елементу, який міг би стати живим щитом проти китайського наступу. Та й із новим, слов’янським, СРСР не все так однозначно, як подають російські пропагандисти. Один із перших у колишньому СРСР тлумачів Ванги — російський письменник Валентин Сидоров. Він наводить її слова, що повернеться стара Росія і зватиметься, як за Сергія Радонезького (чернець із Московії, XIV століття). Хоча там і фігурує назва Русь, проте з історії відомо, що було це Московське князівство, яке в документах зазначене як Московія. У релігійному плані це була глуха провінція Київської митрополії. А в політичному — залежна від орди провінція. Звичайно, про це жодним словом не згадують у політичних “пророцтвах” та їхніх тлумаченнях. Натомість у них шалена ностальгія за колишньою “величчю”. Один із провідних російських культурологів Ігор Яковенко (автор багатьох наукових видань про процеси в сучасній Росії), виходячи з реального стану справ, прогнозує швидкий розпад Росії та збереження російської державності в межах Московського царства Івана III. Вчений-культуролог не одинокий у такому баченні майбутнього Росії. Тут зверну увагу на ще один нюанс. В. Сидоров та інші автори слова Ванги про незнищенність слави Володимира (хрестителя Руси-України) прив’язують до Росії, наголошуючи на тому, що ніхто не зможе зупинити Росію… Проте детально проаналізувавши ці слова, розуміємо, що це чергова російська фальшивка, спрямована на відродження духу імперії. Слова про незнищенність слави Володимира стосуються насамперед України, і в українському тлумаченні вони звучать так: “Все буде, як лід, і тільки одне залишиться — слава Володимира, слава Київської Руси. Занадто багато принесено в жертву. Ніхто не зможе зупинити Україну. Все змете вона зі свого шляху і не тільки збережеться, а й стане володарем світу... Україна понизиться і знову займе своє місце... В Україні народиться багато нових людей, які зуміють змінити світ”. Хоч такі думки приємно читати українцеві, проте невідомо, чи взагалі вони були сказані, бо ніде, окрім Сидорова, більше не зустрічаються. У Росії є чимало тверджень, що уся пропаганда про нову славу відновленої імперії — відчайдушна спроба відтягнути катастрофу самої Росії. Ліберальний російський публіцист Семен Новопрудський, якого передруковує закордонна преса з приводу позиції Росії та її істерики навколо України, написав: “Войовничий і патріотичний імперіалізм — прямий шлях до знищення Росії та формування у світі ненависті до Росії”. В іншому матеріалі про Росію (http://mort-11.narod.ru/revo- lu.htm) читаємо, що нинішній політичний та економічний стан Росії подібний до того, який був напередодні агонії СРСР, коли на тлі поглиблення кризи людей переконували, що їм живеться дедалі краще. Пропаганда сили, від якої ще здригнеться світ, була характерною ознакою падіння гітлерівського режиму. Автори доходять висновку, що ознакою кінця тоталітарного режиму є його нечуване вихваляння залежною від нього пресою. В Росії додається глибока моральна деградація духовенства, починаючи з перших осіб. Свого часу поетеса Анна Ахматова зауважила, що роки 50-х ювілеїв Лермонтова завжди були роками потрясінь для Росії як кара за невинно пролиту кров. Ставляться риторичні запитання: чого чекати в 200-річчя від дня народження поета? Коли ж у людей закінчиться терпіння? Коли почнеться передбачений ясновидцями вибух? Якщо дивитися на те, що нині демонструють головні російські канали, то складається враження, що за найближчої перспективи це буде неможливо. Проте і в аналітичних матеріалах, і в деяких пророцтвах зазначено, що це може статися швидше, ніж нам здається. Про неминучість розпаду Росії на кілька самостійних утворень заявляють не лише представники російської опозиції. На грузинському сайті IBERIANA-2 вміщено інформацію про аналітичну доповідь, підготовлену на замовлення Адміністрації Президента Росії Інститутом міжнародних відносин, у якій сказано, що Росія приречена на розпад щонайменше на 7 самостійних утворень. Процес розпаду повинен був початися у 2013 чи 2014 роках. Процес цей стане не тільки політикоекономічною, а й гуманітарною катастрофою. Оскільки за основу аналітики про розпад Росії (його у російській Вікіпедії називають найочікуванішою подією другого десятиліття ХХІ століття) було взято цифри, то не стану ними завантажувати читачів. Проте у всіх матеріалах щодо розпаду наголошується, що його основою буде корупція. І доповідь Інституту міжнародних відносин про розпад СРСР, і постановка питання про бажання вийти зі складу Росії керівниками Сибіру та Карелії стосуються часу президентства Медвєдєва. Повернення до президентства в Росії Путіна з його ставкою на силу не дає жодних підстав припускати, що бажання звільнитися з полону корупції та безправ’я раптом зникло. Логіка вказує, що у час Путіна вибух і розпад не відкладаються, вони стануть страшнішими, ніж мали б бути без нього. Російський політолог Станіслав Бєлковський, який також прогнозує розпад Росії (так, як і відбувався розпад СРСР), твердить, що посилення силового блоку, який в очах суспільного загалу уособлюється з владою, лише озлоблює народ проти влади. Кримська авантюра Путіна якщо й зменшила процес озлоблення, то лише на деякий час. Якщо прислухатися до голосу віщих осіб (не Нострадамуса, на якому начебто базується Дуґін), то Путіну відведена ганебна роль в історії Росії та світу. В інтернеті є спогад письменника Олександра Рожінцева (на час його оприлюднення 2002 року він був членом редакційної ради альманаху “Православна Рать”) про зустріч із визнаним у Росії ясновидцем отцем Миколою Гур’яновим у вересні 1997 року. Одна з прочанок спробувала розпитати отця не про особисте, а про події в державі. Він сказав, що після Єльцина Росією правитиме військовий. І додав дуже важливі слова: “Влада його буде поганою. Але вік його малий, і він сам також. Будуть гоніння на монахів і на церкву. Влада буде такою ж, як за комуністів і політбюро”. Звичайно, багато хто ці слова про час Путіна називає якщо не фальшивими, то такими, що не мають нічого спільного з дійсністю, бо Путін не військовий. Та й уже 15 рік він при владі, то який же це малий вік? І нові храми при ньому відкриваються!!! Нині інтернет заповнений фотографіями Путіна в мундирі. У словах ясновидця не сказано про час перебування “військового” при владі. Сказано про погану владу та про малий вік, себто час правління Путіна буде таким, якого наступні покоління російського етносу будуть соромитися, а про нього намагатимуться не згадувати. Так як нині німці соромляться часу Гітлера. Немає жодної неправди й у словах про гоніння Церкви. З одного боку за Путіна начебто й відкриваються нові храми, проте за нього посилилися гоніння на інославних, розправляються з тими, хто не хоче миритися, що нині в російській церкві дедалі більше фальші й блуду, а замість служіння ближньому панує жага розкоші. І при церковних призначеннях політики відіграють не останню роль. Так як це було при політбюро… І це не всі з яснобачень, які ототожнюють із Путіним. Увагу привертає пророцтво, авторство якого приписують московському монаху Василію Блаженному з XVI століття (в енциклопедії він фігурує як Василь Юродивий). У ньому сказано: “Прийде “титан Борис”, він піде так, що ніхто цього не чекатиме, залишивши після себе безліч нерозв’язаних загадок. Потім Росією буде правити “маленька людина з чорним обличчям, що сидить на плечах велетня” (у ті часи “чернолицими” називали шпигунів, розвідників). Після нього настане правління десяти царів на годину”. Тут для мене багато загадок, бож слова про “маленьку людину з чорним обличчям, після якої буде десять царів на годину” приписують і іншим авторам того часу. А в інших матеріалах про Василія Блаженного йому приписують слова, що в час правління “маленької людини з чорним обличчям, яка буде напівлисою” почнеться третя Таврійська війна з півмісяцем. Із цього можна зробити висновок: якщо це правда, то дуже заплутана. А якщо містифікація, то вона не стосується путінських часів. Адже всі характеристики Путіна в тому пророцтві для нього нищівні. Тут є одна цікава деталь, яка доводить, що Путін, як Гітлер, будує свою політику на пророцтвах, порадах ясновидців. 2012 року під час президентських виборів був дуже жорстокий виборчий ролик на підтримку Путіна. У ньому ставилося питання руба: “Або Путін, або десять царів на годину й руїна”…

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин