Читацьке віче · “З українською поезією, народними піснями засвоюється дух української культури”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
На крилах НАУ — Шевченківський світ
Слово Просвіти, №16 за 2018 рік
темою виховання, вони прагнуть знань і діалогу культур. Свої перші студентські кроки слухачі підготовчого відділення починають із вивчення україн! ської мови, а отже, мають можли! вість заглибитися в культуру кра! їни навчання, її традиції, звичаї — головне багатство народу, що сприяє зануренню в мовне сере! довище і пізнання світу. Студенти!іноземці відкриті до нашої культури: відвідують музеї, театри, читають українську літера! туру, охоче беруть участь у куль! турних заходах. “Шевченківський березень” дав можливість слуха! чам Центру міжнародної освіти більше дізнатися про Шевченка — поета, художника, революціонера, патріота, Людини, що гідно про! йшла життєвий шлях від кріпака до академіка Академії мистецтв. Іноземні студенти тільки по! чинають опановувати мову, проте варто зазначити, як емоційно, під! несено продекламував арабською мовою вірш “Реве та стогне Дніпр широкий” Віссам Халдун Салем Джовхер із Йорданії. А Шевченко! ва лірика не залишила байдужими серця виконавців і слухачів. Хань Хао з Китаю читав рідною мовою “Садок вишневий коло хати”, Ху! да Бабакуя з Марокко прочитала українською “Сонце заходить, го! ри чорніють…”, Сабрі Мухаммад Ріяд із Палестини — уривок із по! еми “Гайдамаки” “У гаю, гаю вітру немає”. Шевченкові слова звучали в супроводі флейти. Музику до цих творів виконав Аббасі Хамед з Ірану. Шевченко любив народні піс! ні. Він часто слухав, як співають кобзарі, запам’ятовував, співав сам. Народна пісня допомогла йому стати поетом. Мабуть, тому його вірші так легко лягають на музику і стали сьогодні народни! ми. Музику на його вірші писали відомі композитори XIX і XX ст. —Кирило Стеценко, Яків Степо! вий, Микола Лисенко, Модест Мусоргський, Петро Чайков! ський. Її співають оперні і ест! радні співаки. Слухачі слухали голос Оксани Петрусенко (“На! що мені чорні брови”), тріо бан! дуристок (“Така її доля”), “Пік! кардійську терцію” (“Садок виш! невий коло хати”). Та зал вибух! нув оплесками, почувши пісню
“Ой по горі роман цвіте” у вико! нанні студента Чан Ші Куаня з Тайваню. Лірика, пісні, картини, музика переплелися в одне яск! раве дійство. На завершення учасники за! ходу прочитали “Заповіт” Тараса Шевченка мовами народів світу (українською, китайською, ли! товською, англійською, фран! цузькою, іспанською, арабською, фарсі, турецькою, російською…) у виконанні Іч Шафрі Аднана, Бенжеллуна Башира, Салми Ід! ріссі!Лхадрауї (Марокко), Шази Алфліті (Ліван), Вересі Франко (Аргентина), Вен Шо (Китай), Махмуді Айдіна (Іран), Еремі! найте Вайви (Литва), Каїгусуза Бурака (Туреччина) та ін. Шевченко живе у пам’яті на! родній, а ім’я його відоме усьому
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
