Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Поетичний автограф · “Ти завжди шукав укриття якось небезпека застала тебе посеред поля”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

ББоорриисс ГГУУМ МЕЕН НЮ ЮКК.. Щоб не проґавити атаку

Слово Просвіти, №16 за 2018 рік

* * * Хвилину тому з тобою ще розмовляють на світлинах зроблених хвилину тому впізнають вітаються кудись кличуть телефонують пишуть гукають з мегафонів викликають по рації кажуть що не можуть без тебе обійтися — без тебе жити — (для більшості людей слова нічого не значать) в’ються по тобі наче старий барвінок по свіжих могилках виснуть мовби плющ на деревині. У тебе ще так багато спільного із цим світом — хвилину тому! — у тебе є ім’я життя і позивний. За мить твої кицьки знайдуть собі інших господарів твої собаки приб’ються до зграї бродячих псів як свого часу вони до тебе прибилися твій будинок накриє крупним калібром з піонів чи гвоздик чи ще із чогось з красивою назвою твої книжки підуть димом-бо окрім вогню жодна книга більше нічого не варта включно з манускриптами священними письменами — полум’я під ногами єретиків. Твою країну громадяни обміняють на харч дрібну готівку можливо ще жуйку та кольорову крейду як це вони в усі віки робили твої жінки теж підуть з мандрівним вертепом чи пристануть до пересувного шпиталю як це воно зазвичай буває з жінками — бо шпиталі і вертепи — це все що зрештою залишиться від країни — або ж знайдуть собі інших чоловіків. Хто справді не може без тебе обійтися — це твій кактус — найбеззахисніша істота у всесвіті — на 45Pріччя подарунок від Андрусяків. Він найдовше з тобою — вісім років — поруч з тобою нема нікого хто був би поруч з тобою довше як він. Ти тримаєш його у себе вдома відігріваєш за пазухою — малого і дуже зляканого приділяєш йому стільки уваги наче Йосип чужому немовляті замість того щоб посадити на віслюка і відіслати в Єгипет разом з матір’ю: мабуть він чимось нагадує твій народ. Він нагадує твій народ такий самий безпомічний та зворушливоPбезглуздий зі своїми смішними колючками так само зляканий котрому не знайшлося місця у світі наче богуPнемовляті тож він сидить у тебе за пазухою немовби півторамісячне кошенятко встромив колючки тобі під шкіру і п’є твою кров. Твій народ розгублений і безпорадний наче викинуте в чернігівські сніги кактусеня із далекого Техасу невідомо як опинився в цій частині галактики у цьому ворожому всесвіті після якоїсь важкої подорожі але так і не прижився на цій землі. Його давно слід було вирвати з серцем з кров’ю разом із м’ясом викинути ізPза пазухи і піти собі власною дорогою — без нього — але як він без тебе? як ти без нього? у тебе ж нікого більше немає у нього — лише ти. Ти ще міг би згадати рушницю під патрон калібру 338 магнум про яку не варто нікому знати, котра рятувала тобі життя і була вірною товаришкою яку ти завбачливо приховав у Пісках ще в березні 2015Pго і тепер бодай на один день щомісяця до неї повертаєшся наче до потаємної коханки щоб не дати їй померти щоб не дати собі померти щоб пересвідчитися: почуття ті самі ви обоє досі живі. (Ту коробку набоїв добрі люди переправили морем із далекого Техасу для Івана із 95Pї але Іван не вийшов з ДАПу тож тисяча набоїв — 20 боксів кожен — дісталися тобі). Перші 200 набоїв вилетіли у світ тільки щоб до світу пристрілятися (ти ж не стрілець ти просто ненавидиш) а наступні 100 за 2,5 роки пішли у ціль. 700 зосталося неважко здогадатися якщо нічого не трапиться — сьогодні завтра наступного року — ти знаєш що робитимеш у наступні 15—20 літ. Минуло зовсім небагато часу і ти вже згрібаєш свої мобільні телефони та відносиш барахольнику на ринок: номери стерто за цими номерами ніхто не значиться абонент тимчасово недоступний такого номера не існує твій номер на рукаві. І тільки хтось незнайомий чоловік без імені без минулого без обличчя — скільки до нього не придивляйся сидітиме в старім саду замаскувавшись віршами на старій перекошеній лаві разом з рушницею з потертим прикладом та геть відмороженим кактусом і дивитиметься на осінь від якої вже майже нічого не залишилось хіба чернетка якогось вірша який нікому не дописати який ніколи не стане віршем назавше залишившись чернеткою чогось більшого: безіменний листок в купі листя — вже й не знати з якого дерева він злетів. 25.12.2017 * * * На Донбасі ніч настає раптово не так як ми звикли вдома темрява опускається зненацька наче у вугільну шахту кліть ти кудись провалюєшся з тілом чи без — на вибір — у невідоме наче голосно пролунав вибух нечутно невагомо коли ти всередині нього розклав тебе на молекули розірвав на шматки. Ти був людиною за якусь мить до цього ти був цивілізованою людиною ще буквально хвилину тому жив у 21Pму столітті читав Сартра Езру Павна любив Екзюпері слухав Стінга Цоя Оксану Білозір водив авто плекав сад майстрував човна кохав дружину кохався з іще одною і ще одною жінкою щомісяця ходив з друзями на футболі щороку з родиною до церкви обожнював молоде вино і ненавидів суп з фрикадельками твоя віра видавалася непохитною у світ де мирно співіснують пиво бог та інтернет 3G. Затріщала стара лебідка з характерним металевим похаркуванням і ось ти уже провалюєшся в еру первісного тваринного страху ліфтом до пекла в епоху монстрів темних людоїдних часів. Закам’янілі динозаври й мамонти велетенські рептилії літаючі ящури квітиPвбивці метеликиPвампіри реліктові ліси папороті баобаби які вже давно мали стати вугіллям органічним паливом для нових мешканців планети панівної агресивної раси — для нас із вами вугіллям не стали всупереч очікуванням вони сталися живі. Ожили невідомі науці істоти які за однією з версій вважалися вимерлими за іншою причислялися до тваринного світу родини мавпових інакше довелося б визнати їх нашими пращурами монстрів що пересувалися на двох задніх лапах і за першоїPліпшої нагоди убивали собі подібних і лише цим нагадували людей. Згадки про них немає в жодному підручнику з історії лише в підручниках з еволюції їх мав стерти з лиця планети потоп (вчені й богослови плутаються) чи льодовик. Розбудженні численними вибухами чи зумисне препаровані в надсекретних військових лабораторіях ці ненажерливі потвори настрибували на тебе зі своїх засідок: твої страхи долали тебе. Ти міг би перехреститися але на ту пору бога ще не було знайдено на відміну від нього вогонь був завжди кожен як міг цим користався щоб зігрітися відлякати темряву освітити страх зупинити звіра: ти теж скористався вогнем. Ти радів простим речам наче первісна людина ніж вогонь вода трохи їжі стіни — це все що у тебе єщо насправді треба аби жити

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин