“Творчість письменника заслуговує на повагу і водночас вимагає критичного осмислення”. Рік Олеся Гончара 13 · с. 13сторінка оригіналу ↗
Щирий друг оселі академіка Володимира Гнатюка та велеснян
Слово Просвіти, №16 за 2018 рік
ка-ювіляра, на титульному листку першого тому такий напис: “Для Велеснівського музею Володимира Гнатюка з пошаною та весняним вітанням! Олесь Гончар. 23 березня 1993”, а починаючи з другого тому і закінчуючи сьомим томом, підпис: “Олесь Гончар”. Доповнюють виставку світлини з урочистого вручення першої золотої медалі Михайла Грушевського Олесеві Гончару 29 серпня 1991 року у Львові, серед яких — групова, на якій у першому ряду неподалік Олеся Гончара стоїть Остап Черемшинський. Особливу увагу привертають до себе світлина, на якій з Олесем Гончарем колишні керівники району Ярослав Сорока і Михайло Павлишин (у 90-х роках ХХ століття на околиці Монастириськів), графічний портрет Олеся Гончара графіка, заслуженого художника України Івана Крислача, екслібрис його роботи, екслібриси львівських художників Маргарити Старовойт і народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Василя Лопати, присвячені письменникові-ювіляру. За матеріалами виставки проводимо тематичні екскурсії “Олесь Гончар і наш край”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
