Читацьке віче · “Ти мене полюбиш за залізну Відданість вкраїнському народу”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
«Брунька юна визирає…»
Слово Просвіти, №16 за 2018 рік
Зоя КУЧЕРЯВА, заслужений діяч мистецтв України
Лірична книжка Миколи Славинського “Магічний крис! тал” (“Український письмен! ник”, 2017) інтелігентна, мудра, розрахована на високий інтелек! туальний рівень читача. Якщо поезія — це насамперед почуття, емоції, душевні переживання, романтика, експресія, то в мініа! тюрах знаного автора найперше — мисль, мудрість, життєвий досвід, які наснажують добром, примножують милосердя, обері! гають від спокус щоденної суєти. Роздуми й міркування лірика точні, логічні, несподівано від! верті, витончено прості. Ось ли! ше деякі з них: “Що не вимовиш, не скажеш — // оте й твоє”, “Як! що поет принижує поета — // ганьба всесвітня для обох”, “Гріх перший прийде сам. //Його не треба кликати й просити”… Думається, шанувальник пое! зії може стомлюватися, — але не від прочитаного, а від розмірко! вування над прочитаним, адже маємо багато містких суджень, вивірених поетичних формул, об! разних узагальнень у довгій низці одновіршів, двовіршів, тривір! шів, чотиривіршів — і так аж до восьмивіршів, які, з’ясовується, “найдовші” в збірці. Знайомство з мініатюрами стає естетичною насолодою від відкриття неспо! діваного, незнаного, часто!густо парадоксального, казкового чи й неймовірного, приносить радість від усвідомлення власного духов! ного збагачення. Книжка “Магічний кристал” не весела й не сумна: якщо одна філософська максима навіває туж! ливі роздуми, то другий сконден! сований вислів самоіронією чи ус! міхом відсторонює смуток, а тре!
тій — приносить краплину світла, оптимізму. Тим!то загалом збірка життєдайна, життєствердна. Мініатюри Миколи Славин! ського об’ємністю та предметніс! тю створюють такі зримі сюжети, що художник може їх малювати: “Самотню дівчину в степу // щасливий вітер обіймає”. Це не картинка, як на фотографії, а ці! лий світ почуттів: драма життя, долі, душевна мука, сховані в об! разній сув’язі й відтінені несподі! ваним уточненням: вітер щасли! вий, бо він, оживлений, обіймає, мов парубок, самотню красуню. В образотворчому мистецтві можна шукати (і знаходити!) ключову художню деталь, кольо! ри, гру світла, настрій, щоб висло! вити на полотні те, що ословив поет двома рядками: “Моя русал! ко! Вийди з тихої води // до того, хто тебе полюбить”. Такі яскраві зорові образи — рідна стихія авто! ра. Він бачить те, що іншим не да! но завважити: “Червневий вечір усміх парубоцький // у чорні вуса заховав”, “Туман ще спить — ли! сичка вже полює, // жовтезний хвіст голодний, як жебрак”, “Сві! тання личко підставляє // весня! ним голубим вітрам”… Ні, таки недаремно перший розділ названо саме так: “Уяви лет”! Стосується це всієї збірки, де маємо щедрі розсипи дивовижного, дитинно! го, казкового: “У сірій сорочці ту! ману // так тепло зайцям і вов! кам”, “Із!за хвостика сороки // брунька юна визирає”… Книжку “Магічний кристал” цікаво просто читати. А ще до! цільно використовувати в освіт! ніх закладах на заняттях з роз! витку образного мислення, уяви, бачення навколишнього світу. Були б доречними й вільні твори на теми мініатюр Миколи Сла! винського.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
