«Просвіта» сьогодні · “Канонізація Гакмана була б великим подарунком до свята Незалежності України”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Заповіти Гакмана: від духовної єдності – до незалежності України О Оннллааййнн,,ккооннф фееррееннццііяя
Слово Просвіти, №16 за 2021 рік
Світлана МАСЛОВСЬКА
Організація заходу — це продовження циклу онлайн-зустрічей, запропонованих Центральним правлінням ВУТ “Просвіти” ім. Тараса Шевченка до 30-річчя Незалежності України. “Чи такою ми бачили Україну 30 років тому?” Про це ми дискутували наприкінці березня, з ініціативи просвітницького керманича Павла Мовчана, згадуючи доленосні події 1989-90-91 років та, шукаючи причини топтання українського суспільства на місці нині: економічні, гуманітарні, ідеологічні, інформаційні тощо. Буковина, приймаючи естафету циклу, запропонувала розглянути духовну складову у формуванні нашої Незалежності. До онлайн-зустрічі, що відбулася в конференц-залі Чернівецької обласної наукової універсальної бібліотеки ім. Михайла Івасюка (директорка Наталія Філяк), долучилася чимала аудиторія просвітян-колег з різних областей України, священники й священнослужителі, вчителі й працівники галузей освіти, культури, бібліотек, студентська молодь та активна громадськість краю. Модераторка заходу – в. о. голови Чернівецької “Просвіти”, авторка цієї публікації.
Владика Данило: канонізація Гакмана — головне наше завдання Перше благословенне слово — від Митрополита Чернівецького і Буковинського ПЦУ Данила. — Коли прийшов на Буковину, — пригадує владика, — а це було понад три десятиліття тому, побачив храми, споруджені з благословення Євгена Гакмана, і зрозумів велич цієї людини, з його далекоглядним, планетарно-масштабним мисленням. Тоді разом із активістами міркували, як пам’ять про першого Буковинського митрополита відновити, зберегти і духовно-просвітницький труд його усвідомити й передати іншим. На честь 120-річчя з часу його відходу в інший світ наша єпархія проголосила, що у селі Васловівці, на місці садиби Гакмана, має бути монастир. І ми його збудували, отримали довгоочікувану святиню — вогнище благодаті Божої для пробудження свідомості наших краян. Світ і досі дивується шедевральною архітектурою нашого університету. У цьому теж найбільша заслуга нашого славного земляка. Резиденція митрополитів — це інтелектуальна вишуканість, яку Гакман втілив у камені. Його відданість Господу і рідному народові — неоціненні. Понад 70 храмів з благословення митрополита споруджено на території краю. Він перший, хто зважився і домігся автономії святого православ’я у католицькій імперії. Нині наше головне завдання — піднести владику Євгена до лику українських святих. Справді, канонізація Гакмана була б великим подарунком до свята Незалежності України, повернутим боргом перед його святістю та вибаченням за вчинки совітів, які познущалися над прахом святого земляка. Учасники онлайн-зустрічі в цьому пересвідчилися, переглянувши частину фільму “Повернення Митрополита”, ініціатором створення якого був Олександр Столяр (нині покійний) та Заставнівська “Просвіта”, авторка кінострічки — Світлана Новицька.
Іван Дерда: засвідчуємо повагу і беремо уроки у Гакмана Поважне товариство привітала заступниця директора ЧОУБ ім. М. Івасюка Марія Довгань, зауважуючи, що бібліотека впродовж багатьох років плідно співпрацює з “Просвітою”, завжди з приємністю організовує такі онлайн-зустрічі. Представниця книгозбірні побажала цікавого та ефективного обговорення гострої теми впливу духовності на наше життя. Нині ми пишаємося, що маємо такого світоча духовного. Заставнівська земля подарувала Україні та й світові багато талантів, серед сучасників маємо гордість краю — народного артиста України Івана Дерду, який також долучився до конференції. Як заступник голови обласної “Просвіти” зазначив, що подібні зібрання вшанування пам’яті наших велетів та вплив їхньої життєдіяльності на наше сьогодення потрібно проводити навіть у час пандемії, аби не лишень засвідчити нашу повагу до великого сина українського народу, але взяти уроки для подальшого поступу вперед.
О. Віталій Мензак: гармоніза* ція влади, духовенства, просвіти рухає ідею вперед Гакман нам освітлює шлях до Бога правди, слова, помислів і вчинків. Чому ж ми не йдемо за цим світлом? Хіба для цього він будував храми, аби ми в них славили ворога, молилися чужою мовою. У 2018–2019 роках на Буковині 20 парафій МП, з них 6 — у Заставнівському районі, перейшли до ПЦУ. Це була нелегка праця “Просвіти” й окремих священників. Серед яких о.Віталій
Мензак, настоятель церкви Святого Василія Великого с. Дорошівці. — Чому з такими важкими потугами ми йдемо до своєї мети? — запитує о. Віталій. — Згадаймо історію часів Гакмана. Владика Євген легко заходив до цісарського палацу, мав повагу від тодішніх можновладців. Цей чинник спрацьовує і в наші часи. Гармонізація влади, священників, просвіти рухає вперед ідею. Водночас така єдність виховує і нову громаду, і суддів, і поліцейських, і чиновників. Якщо не співпрацювати, можливість використає хтось інший, вакуум буде заповнений, але чим?.. Нашу церкву не впускали до школи 30 років. Лише нині ми починаємо це робити, і то не скрізь. Але в навчальному закладі, де керівник – патріот, як у моєму селі Дорошівці, християнську етику викладає священник, від першого класу до найстаршого. Та цього замало, бо багато втрачено. Вчорашні діти, у яких не було цього предмету, виросли. Ось ми і боремося нині з тими, кого не встигли виховати, кого не просвітили. Усе, що нині відбувається в державі, показує нашу меншовартість. Тому й потрібна своя Церква, мова, армія, держава.
Степан Волковецький: підви* щувати людську свідомість — наша спільна місія Євген Гакман сягнув величі у вірі і зробив чималий внесок у освітянський розвиток Чернівців і Буковинського краю. Як 150 років тому, так і нині Церква є проповідником і моральних, сімейних цінностей. Адже сім’я – це своєрідна мала церква, покликана на великі почуття. Про це і про місіонерство священників мовив голова Івано- Франківської обласної “Просвіти” Степан Волковецький: — Кожен із нас розуміє значимість виховання. Проблема України в браку усвідомлення нашої ідентичності та національнопатріотичного виховання. Так, головна роль відводиться сім’ї, школі, але й громадські організації не мають бути осторонь. Франківська “Просвіта” багато робить у цьому плані, маємо програму, проводимо численні заходи. Водночас священнослужителі Греко-католицьких храмів та ПЦУ на богослужіннях мали б не обмежуватися коментуванням Святого письма, що, безсумнівно, потрібно, але порушувати теми стосунків батьків і дітей — не менш важливо. Формувати та підвищувати людську свідомість — наша спільна місія, аби після виборів влади не нарікати, що не того президента чи депутата вибрали. Це не докір, а лише нагадування про заповіти, які нині розглядаємо. Бо і митрополит Гакман, і митрополит Шептицький інакше ставилися до виховання молодого покоління.
Микола Шкурко: громадська спілка “Просвіта” відкриє нові го* ризонти діяльності Наш духовний велет, будуючи храми, покладав великі сподівання на те, що Церква має силу виліпити особистість. Але ж ми знаємо, що церков Московських в Україні та й на Буковині ще дуже багато, отже, сподіватися, що свідомість людей, отже, нації, є вирішальною — не доводиться. На цьому акцентував увагу заступник голови Чернігівської обласної, голова Ніжинської міської
“Просвіти” Микола Шкурко. — Унікальна і актуальна тема нині на обговоренні, — розпочав розмову гість із Чернігівщини. — Ми маємо намір створити в Ніжині Громадську спілку “Просвіта”, до якої ввійдуть юридичні особи: громадська організація, благодійний фонд, підприємницьке об’єднання, парафії ПЦУ. Таким чином ми започаткуємо духовно-просвітницький центр Ніжинської “Просвіти”. Перезаснована “Просвіта” зможе матеріально утримувати вікарного єпископа ПЦУ для координації роботи Центру. У Ніжині зараз є два єпископи, але обидва московського патріархату. Мене дивує те, що Буковина — маленька область, у якій аж три єпархії. Чому не слідуєте прикладом часів Гакмана — єдина митрополія продемонструвала б силу й авторитет!.. Парафій ПЦУ у вас удвічі менше, ніж приходів МП… Маю своє бачення щодо рішення Євгена Гакмана від’єднати Буковину від Галичини, адже і одні, й інші — українці, можливо, то була його помилка. Він одразу її виправив, заснувавши просвітницьку організацію “Руська бесіда”, яка й пропагувала все українське: мову, книговидання, газети, звичаї, театр, хати-читальні (бібліотеки) тощо. Фінансово була забезпечена за рахунок внесків. Сучасна Спілка дасть змогу виростати організаційно, мати більш потужну, матеріально забезпечену організаційну структуру, де повноцінними засновниками будуть не лише фізичні особи, але й юридичні. Об’єднавшись, впливатимемо на важливі рішення. Наприклад, на вибори люди вже мають іти ідеологічно підготовлені і не вестися на шоуменів, а опиратися на державників.
Олексій Шевченко: “Просві* та” і Церква мають силу об’єднати суспільство Безумовно, пан Шкурко заінтригував учасників конференції такою пропозицією. Раціональне зерно в цьому є. Зрештою, єдність прогресивних сил завжди давала результат. Саме на цьому зосередив увагу Олексій Шевченко — очільник Сумської “Просвіти”: — Насамперед, щира вдячність Буковинській “Просвіті” за те, що шануєте духовного велета і намагаєтеся керуватися його заповітами. Зараз наче б то маємо всі можливості зберігати і примножувати подібні традиції, але, як кажуть, щось інколи тримає за руки. Наші вчителі, звісно, організовують багато різних заходів, конкурсів, проектів. Ми створили патріотичну групу у Вайбері, куди ввійшли майже всі педагоги. Коли ж обрали в Україні нового
Буковинська “Просвіта” не випадково вибрала 12 квітня для проведення онлайн-зустрічі колег-однодумців, щоб обговорити питання про вплив духовності на формування незалежності України. Саме в цей день Чернівеччина вшановує пам’ять першого Митрополита Буковини і Далмації, церковного, політичного і громадського діяча, православного єпископа, засновника першої просвітницької організації на Буковині “Руська бесіда” Євгена Гакмана. 228-му річницю з дня народження та 148-му з дня смерті Буковина згадувала і цьогоріч. Митрополит Гакман ще на початку XIX століття, у час панування Австрійської імперії, розумів, що націю визначає духовна спільнота, яка має свій суверенітет, тому все своє життя жертовно віддав на олтар духовно-національного просвітництва буковинців. На жаль, минуле Церкви часів Євгена Гакмана, а також сучасне досі кровоточить протиріччями про єдину українську Церкву – духовну основу нашої безпеки та Незалежності.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
