Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Війна і ми · “Скласти зброю та піти “мирним шляхом” — не варіант. Маємо обороняти свої землі”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

АТОвці опорядили обійстя Скрипників-Петлюр

Слово Просвіти, №17–18 за 2019 рік

Валентина ШЕМЧУК, м. Полтава Мрія Першого Патріарха Київського і всієї Руси!України Мстислава (Степана Скрипника) про об’єднання Української Церкви здійснилася. Хата!музей слуги Божого Святішого Мстислава, що на цей час перебуває у власності та оренді Свя! то!Михайлівської парафії міста Полтави Харківсько!Полтавської єпархії Правос! лавної Церкви України, потребує негай! ної реконструкції. Наш обов’язок — збе! регти родинне гніздо великого полтавця, Першого Предстоятеля Української не! залежної Православної Церкви, племін! ника першого Голови самостійного уря! ду України Симона Петлюри. У квітневі дні місяця народження Патріарха Мстислава за сприяння голови Шевчен! ківської районної в місті Полтаві ради Дмитра Задворкіна ми зібрали Мстисла! вівську толоку. На звернення протоієрея Олександра Горая відгукнулися Полтавська філія Всеукраїнської громадської організації “Українська асоціація інвалідів АТО”, обласне відділення Міжнародної органі! зації “Жіноча громада”, Волонтерський центр “Акорд” природничого факульте! ту Полтавського національного педаго! гічного університету імені В. Г. Королен! ка, ГО “Доброволець” та “Європейська Україна”. Представники цих об’єднань — дівчата й жінки — упорядковували обійстя, хлопці й чоловіки виконували зварювальні й вантажні роботи: встано! вили навколо будівлі металевий паркан на місці знесеного, полагодили вхід до хати, прибрали біля неї та вивезли не! потріб. А під вікнами скоро заяскравіють півники й лілейник: студентка — май! бутній біолог Вікторія Чернецька й архі! тектор Ганна Карнаух провели своєрід! ний майстер!клас із квітникарства. Священики й оборонці України від російської окупації, громадські діячі й студенти, мешканці вулиці Патріарха Мстислава й журналісти разом набли! жали мить відродження святині Правос! лавної Церкви України — оселі її Першо! го Предстоятеля. Організатори толоки почастували по! мічників. За стіл господарям і гостям послужив дизельний генератор… Зла! годжена праця гуртом дає надію на близьке відновлення родинного будин! ку Скрипників!Петлюр, у якому минули дитячі й юнацькі роки Першоієрарха Ук! раїнської Церкви Мстислава й відомого світові нашого земляка Степана Скрип! ника. них виїжджає в Донецьк провідати власну квар! тиру в елітному районі, то нерідко бачить, що в ній або живуть уже “міс! цеві” російські найман! ці, або окрім обідраних стін нічого не лишилося. Отож повертатися не те що немає бажання, а й нікуди. Нарікань до пересе! ленців з Донеччини пол! тавці не мають, адже, як каже Юрій: “Усі ми ук! раїнці, і якщо не будемо допомагати одне одному, а повернемося спиною в скрутну годину, то не буде укра! їнського народу та країни взагалі. Це ана! логічно тому, що всі займуть позицію “за кого там воювати!?” До самозаспокоєного і вгрузлого у кріслі перед телевізором чи монітором комп’ютера “громадянина” свобода сама навряд чи прийде, її потрібно виборюва! ти — терпляче, настирливо та зі зброєю в руках, а не вимолювати її навколішки у ворога. Наш ворог розуміє лише мову си! ли!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин