“Свій край боронити – для воїна Божий Закон”. · 9 Поетична пошта · с. 9сторінка оригіналу ↗
Вадим Сухаревський
Слово Просвіти, №17–18 за 2021 рік
Тетяна МАЙДАНОВИЧ, м. Київ
Питали його [Іоана Хрестителя] і вояки, і говорили:
“А нам що робити?” І він відповів: “Нікого не кривдьте,
не оскаржуйте фальшиво, вдовольняйтесь платнею своєю”.
(Євангеліє від Луки, 3:14)
Край міста Слов’янська – засада ординська, москальська… Прикрились дітьми, убиваючи із-за ікон. Наказ “Не стріляти” – спланована штабом поразка? І як це прийняти тому, хто вродивсь козаком?! Біжать москалі* – українських військових добити… Тепер уже лиш вороги – потрапляють в приціл, Тепер уже збоку – бабусі з іконами й діти, Тепер уже можна – прямою наводкою в ціль.
Комбат** Сухаревський! Тоді він ще був лейтенантом. Тринадцяте квітня – іде чотирнадцятий рік: Він сам, без наказу, почав з БТР-а стріляти І залпом впритул – розганяє москальський набрід.
За Промислом Божим зростають ще в нас лейтенанти, По духу – герої, на страх ворогам – козаки. Поліг в тім бою Біліченко Геннадій із “Альфи”, Яка в час Майдану відмовилась брать Профспілки. Сумського спецназу бійці на землі сходять кров’ю, Спішать вже до них вороги, щоб живих – у полон… За друзів життя покладати – це звемо Любов’ю, Свій край боронити – для воїна Божий Закон.
Вадим Сухаревський тоді іще був лейтенантом, Тринадцяте квітня – ішов чотирнадцятий рік: Він сам, без наказу, почав з БТР-а стріляти І залпом впритул – розганяє москальський набрід!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
