Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Причина не в слові, а в рабському наслідуванні · чужого”. Мова єдина · с. 10сторінка оригіналу ↗

ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН

Слово Просвіти, №17–18 за 2021 рік

26. Воркшоп Якщо ви щось по-іншому називаєте – це не означає, що йдеться про нове поняття чи явище. Йдеться про ваше незнання питомої лексики, зокрема її семантичного поля. Саме таку ситуацію маємо з безпотрібним англізмом воркшоп, що відповідає нашому дуже давньому поняттю і лексичній одиниці вишкіл “ретельне навчання чого-небудь, прищеплення певних навиків, привчання до дисципліни і т. ін.” (СУМ I, с. 542; СУМ 20, т. 2, с. 391); вишкіл: навчальний захід (курси, семінар, тренінг тощо): “Щоби з’ясувати собі, як сильно відстали ми від инших народів, особливо в ділянці фахового вишколу, наведемо тут деякі приклади. […] Поминаючи високий рівень кравецького ремесла в усіх західноевропейських державах, слід подати, що найвище розвинулось в Англії – мужеське, у Франції – жіноче кравецтво […]; хіба ти не знаєш, що всюди треба певної підготовки. Саме такі, як Ксеня, переходять вишкіл. Одні дійдуть до мети, другі відпадуть, і на те саме потрібний цей вишкіл. Ті, що відпадуть, перейшовши вишкіл, хоч не підуть революційним шляхом, напевно, будуть добрими і корисними громадянами й своєю працею покладуть цінні заслуги для суспільности” (Б. Кравців, 1905– 1975) [Н. Хобзей та ін. Лексикон львівський: поважно і на жарт. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012, с. 149]. Отже, що означає воркшоп (˂work+shop) за новітніми теоретизаторами процесу навчання, що начебто через чуже слово-дивогляд “Просвітити, кажуть, хочуть / Материні очі / Современними вогнями. / Повести за віком, / За німцями, недоріку, / Сліпую каліку” (Т. Шевченко), бо ми, бачте, досі не вміли вчитися і не розуміли, що навчання – це передусім активність, самонавчання та обмін знаннями, а от коли заворкшопимо, то нам вже й істина од-криється. Німецький психолог і психотерапевт Клавс Фопель, що практикує методи групового розкріпаченого навчання для всіх, визначає воркшоп як “інтенсивний навчальний захід, на якому учасники навчаються перш за все завдяки власній активній роботі” [Воркшоп як формат професійного навчання] – так ніби під час вишколу чи просто навчання ми не робимо саме цього і максимально не активізуємо учнів чи студентів? Проте знаходяться стурбовані теоретизатори, які замість того, щоб уживати питомі слова чи розширювати їхнє значення, вигадують багатослівні своєрідності для позиченого чужинця, аби під його покровом заробити собі, мабуть, грошенят з европейських фондів чи грантів за своє педагогічне псевдоноваторство і пускання диму в очі. А раби раді лоба розбивати об загальновідомі педагогічні прийоми. На думку цих теоретизаторів всевдопедагогічного штибу, воркшоп, тобто з англійської ˂workshop “майстерня, цех” (АУС 2006, с. 1686), де work – різночастиномовне і багатозначне слово з основним значенням “робота, труд” та багатозначне і різночастиномовне слово shop зі значеннями “крамниця, магазин”, “майстерня, цех”, “установа, підприємство”, “ангажемент” (театр.), “професійні інтереси”, “в’язниця” (розм.) (АУС 2006, с. 1293–1294) – це: – “навчальна група, яка допомагає всім учасникам стати після закінчення навчання більш компетентними, ніж на початку; – навчальний процес, в якому кожен бере активну участь; – навчальний процес, під час якого учасники багато дізнаються один від одного; – тренінг, результати якого залежать насамперед від вкладу учасників і меншою мірою – від знань ведучого; – навчальний процес, на якому в центрі уваги – переживання учасників, а не компетентність ведучого; – можливість відкрити для себе, що знаєш і вмієш більше, ніж думав досі, і навчитися чомусь від людей, від яких цього не очікував” [Що таке “воркшоп”?]. То що з того багатослів’я не покриває своїм лексико-семантичним полем вишкіл? Питання риторичне, бо причина не в слові, а в рабському наслідуванні чужого. Куди ж дістався цей чужинець воркшоп з цілою купою, як бачимо, надуманих чи вигаданих значень замість нашого перевіреного, широковживаного й загальнозрозумілого ВИШКІЛ? Дістався самої серцевини нашої мови, а саме Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика, бо саме про це йдеться в нещодавному повідомленні в мережі, де воркшоп став уже прикладкою: “Підготовчий онлайн-воркшоп “Марафон з української мови ім. П. Яцика”. Відразу відчутно, що знаменитого конкурсу торкнулося Міністерство освіти і науки, що має за натхнення жити з чужого розуму, бо до свого, мабуть, не доросло. Не думаю, що канадський багатій – українець Петро Яцик – вкладав гроші в українську освіту та науку, аби там так бездумно воркшопили? Не дуріте самі себе, Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь, Бо хто матір забуває, Того Бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають. Чужі люди проганяють… Тарас Шевченко 27. Стартап Авторизована передісторія Історія терміна сягає 1939 року США, коли два студенти інженерного факультету зі Стенфордського університету Девід Паккард (David Packard, 1912– 1996) і Вільям Г’юлетт (а не Хьюлет) (William Reddington Hewlett, 1913–2001), маючи стартовий капітал 538 доларів, заснували крихітне підприємство і назвали його своїми прізвищами (черговість визначив жереб) Hewlett- Packard (HP). Започаткована хлопцями компанія зараз відома як Г’юлетт-Паккард, скорочено Ейч-Пі (HP) – всесвітньовідомий бренд (марка), який виробляє комп’ютерну та іншу оргтехніку. Тобто з філологічного боку відбулося явище трансонімізації: власні імена абревіяційним способом перетворилися в ергонім (“ергонім ˂ гр. ergon “праця” – власна назва постійних або тимчасових об’єднань людей” – М. Торчинський). Першим офісом HP став гараж в Пало-Альто (Едисон авеню, 367), який 1987 року офіційно оголосять історичною пам’яткою Каліфорнії і місцем народження Кремнієвої долини – технологічного центру Америки і світу. Саме тут Г’юлетт і придумав генератор звукової частоти для тестування авдіосистем. Перше замовлення Девід і Вільям отримали від студії Волта Диснея (не Уолта Діснея). Компанія придбала кілька таких генераторів для поліпшення звукового супроводу анімаційної картини “Фантазія”. Саме через цей гараж стартапи називають ще “гаражним бізнесом”. Згадаймо, що ще двоє шкільних друзів, два Стіви – Стів Возняк (1950 р. н.) і Стів Джобс (1955–2011) – також у гаражі батьків Джобса створили комп’ютерну плату, прототип комп’ютера Apple I, а 1 квітня 1976 року Джобс і Возняк заснували компанію Apple Computer, Inc. (нині – Apple Inc.), яка була зареєстрована 1977 року. Цікаво, що Стів Возняк має українське коріння. Його прадід Юрій (Джордж) Возняк народився в Польщі 1843 року і прибув до США 1870 р. Він зазначає, що родина матері походить з Німеччини, а родина батька – з Польщі (тоді, в ХIХ ст., у складі Російської імперії), або з іншої сусідньої країни: “Багато хто в мене запитує: Стів, ти поляк? Бо моє прізвище Возняк. Я відповідаю: Ні, я українець. Я завжди знав, що моє прізвище – українське. Все своє життя я хотів приїхати до України. Я деякою мірою бажав би бути українцем. Ці люди здаються найбільш подібними до американців, як я сам, з усіх інших європейців”. У листуванні зі Стахом Возняком, СЕО Cargofy, Стів написав: “Я відчуваю спорідненість з Україною через своє ім’я”. А 30 вересня 2017 року, під час виступу на Olerom Forum 1 в Києві, Стів Возняк заявив прямо: “Багато хто в мене запитує: Стів, ти поляк? Бо моє прізвище Возняк. Я відповідаю: Ні, я українець” (Хто такий Стів Возняк: засновник корпорації Apple, який вважає себе українцем). Проте, за 10 років до того, 1966 року, інженери “Г’юлетт- Паккард” зберуть перший комп’ютер (Девід Паккард – співзасновник компанії HP). У 70-ті роки фірма випустить перший у світі кишеньковий калькулятор, а відтак серію настільних комп’ютерів з мовою програмування BASIC з магнітною стрічкою для збереження інформації. Вже в ці роки фірма могла стати б успішною на ринку персональних комп’ютерів, якщо б у 70-ті роки не відмовилася від настільного комп’ютера, який розробив їхній співробітник українець Стів Возняк – засновник компанії Apple (Место рождения Кремниевой долины). Згодом Девід Паккард напише книгу “Шлях HP”, де розповість, як створював компанію разом з Біллом Г’юлеттом. За логікою теперішніх користувачів слова start up, воно начебто ідентифікувало діяльність саме цих двох славетних інженерів. Поширення терміна Поширення термінові startup надало найвідоміше й найавторитетніше економічне друковане видання світу Forbes у серпні 1976 року, а відтак Business Week у вересні 1977 року для позначення компаній з короткою історією діяльности. “Хрещеним батьком” startup-у називають американського бізнесмена Стівена Бланка, який дав йому таке визначення: “(від англ. startup, букв. “стартує”) – це компанія з нещодавно створеною операційною діяльністю, де біля джерел створення був пошук і реалізація бізнес-ідеї для подальшого втілення в життя” (Стартап (Startup): що це таке простими словами + 5 ідей та порад щодо створення start-up проєкту з мінімальними вкладеннями). Поняття і термін закріпилися і широко розповсюдилися під час так званої економічної “бульбашки”, тобто “бульбашка доткомів” – бізнес-моделі в інтернеті. Слово постало від англ. dot.com – домен (ім’я сайту-сторінки) верхнього рівня, в якому зареєстровані переважно комерційні організації. “Економічна бульбашка” існувала приблизно від 1995 по 2001 ріку результаті злету акцій переважно американських інтернет-компаній, появи великої кількости нових інтернет-компаній та переорієнтування старих компаній на інтернет-бізнес. Проте ера “нової інтернетекономіки” не наступила, а значні кошти, витрачені на рекламу та початкову діяльність, призвели до банкрутства. Відтак термін дотком набув зневажливого значення як “незріла і непродумана концепція підприємництва”. З огляду на сьогоднішню інтерпретацію поняття startup, – це початковий, новий, особливий, ще не випробуваний, але привабливий для наслідування вид підприємницької прибуткової діяльности, спрямований на користь для суспільства. Себто це нетрадиційна і ще не зріла бізнес-модель, за розроблення якої беруться передусім молоді люди. Цікаво, що всі етапи стартапу мають питомі назви: 1. посівний етап, або Pre-Seed stage (пошук ідей), 2. запуск, або Startup Stage (знайдено інвестора і випущено продукт), 3. зростання, або Growth Stage (початок прибутку), 4. розширення, або Expansion Stage (просування на нові ринки), 5. вихід, або Exit Stage (пік розвитку, коли інвестори продають кампанію великим гравцям) (Що таке стартап?). Є вже і похідник від цього слова – стартапер. Це людина, що входить до групи людей, які здійснюють проєктну діяльність в межах стартапу, себто керівник проєкту чи будь-який інший член колективу. Українські відповідники Що ж означає лексема start-up в англійській мові? ˈStɑːtʌp – це: 1. дія чи процес приведення чогось у рух (урухомлення), 2. новостворений бізнес. Наші перекладні словники дають ширшу інформацію: start-up, startup [ˈstɑːtʌp, амер. ˈstɑːrt̬ʌp] n 1. запуск, пуск, початок 2. (startup company) молода компанія, новостворений бізнес, стартап (ЗНАУС 2010); одне з 25-х значень “засновувати, відкривати (підприємство тощо)”, з долученням прийменника up (“схоплюватися; здригатися; виникати; з’являтися; швидко рости” (АУС Гороть, 2006, с. 1406), а також цей прийменник передає значення “проти”: проти течії, вітру (АУС 2006, с. 1609). Поза тим up – це ще й іменник: підйом, піднесення, підвищення; дієприкметник: що йде; прислівник: вище, вгору. Первісне, висхідне значення цього слова показово розкривають наші термінологічні словники: startup = [‘stɑ:tʌp] початко́ві ді́ї (Англійсько-український словник з математики та інформатики 2010, Є. Мейнарович, М. Кратко); startup 1. поча́ток (процесу) || початко́вий 2. за́пуск (механізму) || запуско́вий [‘stɑːtʌp, ‘stɑːrt̬ʌp] • ~ of a process = поча́ток технологі́чного процесу • computer ~ = за́пуск ком-п’ю́тера • operation ~ = за́пуск (механізму) • reactor ~ = пуск реа́ктора (Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина І англійсько-українська 2010 (О. Кочерга, Є. Мейнарович); за́пуск (-у) 1. (механізму) start; launch(ing) 2. (активація) activation; actuation; enabling 3. (запалювання) firing 4. (механізму) (oper ation) startup 5. (ел.) triggerin g пуск (-у) start(ing); setting in motion; launch(ing) див. теж запуск реа́ктора = reactor startup пуска́ти//пусти́ти 1. (звільняти) set free 2. (починати роботу) start(up); put into action, put into service (Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина ІІ українськоанглійська 2010 (О. Кочерга, Є. Мейнарович); startup [start up, start-up] (і) запуск, запускання (двигуна, мотору); (д) запускати (двигун, мотор) (Англійсько-український словник-довідник інженерії довкілля 2000 (Тимотей Балабан); startup ввід, вводу || увід, уводу input, infeed, entry; (напр., дроту) inlet, (пристрою) lead(-in); (з ізолювальною втулкою) bushing запуск, ~у || пуск, ~у start(up), initiation, activation; (збудження) drive; run ком пуск, ~у || запуск, ~у start, play; (пробний) run- up; (напр., ракети) launch; (напр., проєкту) start(-)up п. станка machine startup (Українсько-англійський словник з радіоелектроніки 2015 – 2018 (Богдан Рицар, Леонід Сніцарук, Роман Мисак). Отже, спонтанне загальновживане слово, яке вжили два студенти Девід Паккард і Вільям Г’юлетт 1939 року майже за 100 років без жодної на те обґрунтованої мотивації набуло значення бізнес-терміна, що передбачає такі три основні характеристики: новаторство, корисність, потреба початкового зовнішнього інвестування. Так само, як англійське слово стартап розширило свої значення, мають набувати нових, і зокрема термінних, значень українські лексеми. І такими найбільш прийнятними лексемами є запуск чи почин (чи бізнес-запуск, бізнеспочин). Нема анінайменшої потреби стартапити без потреби, бо це всього лиш новий фантик для старого, як світ, поняття: винаходити молодим розумом щось нове для суспільної користи. “Ніколи не вдавайтеся до чужих або наукових слів, і до жаргону теж, якщо можете підшукати відповідник з розмовної мови” (Дж. Орвелл).

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин