Читацьке віче “Кожен день чуєм ми її слово тверде”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Ювеліада сягає зеніту До дня першої публікації “Кобзаря” ожила балада “Причинна”
Слово Просвіти, №17–18 за 2021 рік
“Причинна” – дебютний анімаційний фільм режисера, автора сценарію та художника Андрія Щербака за мотивами однойменної поетичної балади Тараса Шевченка, продюсери Геннадій Кофман і Ольга Безхмельниціна. Фільм створено кінокомпанією “МАГІКА-ФІЛЬМ” за підтримки Держкіно України. Прем’єра стрічки відбулась у 2017 році на Одеському міжнародному кінофестивалі. Серед нагород фільму: премія ім. Лесі Українки Кабінету Міністрів України за кращий твір для дітей та юнацтва; “Золота Дзиґа” Української кіноакадемії за кращий анімаційний фільм, 2018; спеціальний приз журі Міжнародного кінофестивалю “КРОК” 2017; гран-прі фестивалю “Відкрита ніч. Дубль–21”. 26 квітня, до дня першого видання “Кобзаря”, анімаційний фільм “Причинна” виклали в мережу для безкоштовного перегляду. Стрічка створена за мотивами однойменної балади Тараса Шевченка. Режисер фільму Андрій Щербак зі студентських років відчував творчий зв’язок із “Причинною”. Його вабили таємнича атмосфера української ночі, народна міфологія, русалки на фоні Дніпра… Він навіть хотів зобразити це у своїй дипломній роботі, але викладачі відмовляли: тема складна. Андрій розповідає: “Причинна” не давала про себе забути. Ішов час, я переїхав до Львова, знайшов роботу в Києві. Приблизно в 2011 році думки про те, що не було реалізовано, переросли в “інсайти”. На роботу я ходив пішки, і під час цих довгих прогулянок перед очима почали з’являтися кадри: то сплячий козак на тлі червоних маків, то степ, яким мчать коні. Тоді я багато малював і загорівся ідеєю створення анімаційного фільму у техніці живопису”. Що з цього вийшло – дивіться безкоштовно на новій сінематеці кінокомпанії “МАГІКА-ФІЛЬМ” – FilmClub. На цій платформі можна переглянути й інші фільми студії.
Мирослав ЛАЗАРУК, головний редактор “Буковинського журналу”
Підготовлено до друку друге число “Буковинського журналу”, яке напередодні Великодня побачить світ. Відзначаючи 150-річчя від дня народження геніальної Лесі Українки, пам’ятаємо, що 14 травня таку саму дату відзначатимемо в Русові на Прикарпатті від дня народження визначного письменника Василя Стефаника. А 15 червня завітають торжества й на Буковину, в Чорторию, де поклонимося великому кіноакторові, режисеру, сценаристові Іванові Миколайчуку до 80-ліття від дня його народження. У ювілейній колонці зазначено: сесія Чернівецької обласної ради ухвалила звернення до президента, Верховної Ради, Кабміну, МКІП і Київської міськради щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) кіноактору, режисеру та письменнику Івану Миколайчуку. “Вважаємо за необхідне звернутися до президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Київської міської ради з відповідним клопотанням щодо присудження Іванові Миколайчуку найвищої державної нагороди – Героя України (посмертно)”, – йдеться в тексті. Також цим зверненням депутати обласної ради просять спорудити повноцінний пам’ятник Івану Миколайчуку у Києві, оголосити в Україні 2021-й роком Івана Миколайчука, створити національну кіностудію його імені, відкрити Республіканський музей Івана Миколайчука, започаткувати творчу майстерню. Тим часом під час конкурсу на заміщення посади керівника Кіномистецького центру імені Івана Миколайчука переміг режисер театру анімації Іван Бутняк. Про Івана Миколайчука написали статті Лариса Брюховецька, Ярослав Харицький. На ювілейні теми пишуть автори Нестор Мизак та Андрій Федорук, Роман Кракалія, Роман Горак. Ніна Бічуя, Зиновій Легкий, Анатолій Величко, Марія Макух присвячують спогади з нагоди 80-річчя поета і громадського діяча зі Львова Романа Кудлика. Валерій Ковтун пише про ювілей коломийського просвітянина і науковця Василя Глаголюка. Володимир Краснодемський акцентує увагу на спадкові видатного публіциста “бункерної України” Осипа Дякова-Горнового, Валентина Мацерук розповідає, що цьогоріч виповнилося 40 років з моменту відходу у засвіти прозаїка й журналіста Григора Мацерука, Василь Костик – про 100-річчя краєзнавця, перекладача Олекси Романця. Софія Майданська у рубриці “Меморі” із сумом сповіщає, що помер відомий графік, живописець, фотограф Орест Криворучко, який чимало уваги приділяв дизайнові “Буковинського журналу”, письменниця наводить також його листування з Москви під час навчання в Строганівці, що не пройде мимо читацької уваги. Особливу увагу варто зосередити на гострих публікаціях Ігоря Буркута “Колабораціонізм та його покарання”, Олега Чорногуза “Кишківники” та філософськоекономічних роздумах Валерія Євдокименка “Коли ми невмирущі?”. Нині вони потрібні, як ніколи. Адже російська армада обступила зусібіч Україну, і світ гадає, ніби на кавовій гущі, а що станеться далі: посуне до Європи кривавий імперський чобіт чи схаменеться? Петро та Руслана Ляшуки продовжують рубрику “Жертви тоталітарного режиму” – про долі видатних вчених-медиків. Широко насичені творчі рубрики: поетичні доробки представлені іменами Ярослава Чорногуза, Миколи Романюка, Лідії Яцкової, Юрія Синевіра, мала проза – Жанни Маршалюк, Анатолія Томківа, цікавий експеримент фотографа і прозаїка зі Львова Йосипа Марухняка, який дебютує на сторінках часопису фотоновелами (Богдан Смоляк дає їм наукове пояснення), переклади Данути Кобилецької з польської Світлани Бреславської, заключні частини документалістики Володимира Білінського “Генерал Шухевич”. Про гідний внесок в розвій перекладацької літератури розповідають Данило Ільницький (про Андрія Содомору) та Богдан Дячишин про філософсько-інтимну лірику. Мистецький розділ презентований на обкладинках репродукціями художників Андрія Антонюка, інтерв’ю про нього мистецтвознавця, поета і живописця Володимира Кабаненка, Михайла Дмитріва, Лариси Дем’янишиної, Ореста Криворучка. Бібліографічні нотатки представлені іменами Фадея Яценюка (монографія В. Ботушанського), Василя Лизанчука (Петра Сіреджука), Олександри Салій (про Василя Косіва), Віктора Палинського (проза Романа Соловчука), Ольги Меленчук (про альбом і вірші Івана Гемері), Петра Рихла (біобібліографічний покажчик до 100-ліття Пауля Целана). Завершує номер добірка пародій Ігоря Фарини з Тернопілля на поетичні ляпсуси. Бо ж душа пройшла всі стадії печалі, як стверджує Ліна Костенко, тепер уже й сміятися пора. Запропоноване число, якщо не встигли передплатити, можна придбати в Чернівцях за адресами: вул. Головна, 41; вул. Маяковського, 40, або замовити за тел.: ([контакт приховано], (0372) 52-00-94, 55-08-89.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
