Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · с. 4сторінка оригіналу ↗

«УКРАЇНСЬКА ВЛАДА ВІДЧУВАТИМЕ ПОТРЕБУ В АКТИВНИХ ДІЯХ ПРОСВІТЯН» Делегати VII з’їзду обрали головою ВУТ “Просвіта” імені Тара# са Шевченка народного депутата, письменника, лауреата Націо# нальної премії ім. Т. Шевченка Павла Мовчана. Перше інтерв’ю — для “Слова Просвіти”.

Слово Просвіти, №17 за 2005 рік

— Павле Михайловичу, які зміни чекають нашу організа# цію? П. М.: Уперше в своїй новітній історії “Просвіта” може сказати, що ідеологія Президента незалежної України близька до засадничої ідеології нашої організації. “Просвіта” завжди прагнула того, аби влада шанувала політичну волю українського суспільства, що обрало державну самостійність, пріоритети національних інтересів, за якими — високий рівень духовності й високий рівень життя у їхній нерозривності, стабільний розвиток України, — унітарної, неподільної — ні за реґіональними, ні за конфесійними, ні за мовними, ні за будьякими іншими ознаками. Єдина Україна, один народ, одна мова — лише за таких умов почуватимемося рівнею у співдружності європейських націй і створених ними розвинених держав, сконсолідуємося в подоланні того тяжкого соціального, економічного, політичного спадку, що поставив національну безпеку на загрозливу межу. Згадайте, наш Майдан говорив українською, жодного напису “русскому языку — статус государственного!” у дні Помаранчевої революції не було. Це були гасла з біґ-бордів, і лунали вони з боку партії влади, тепер — швидко перелицьованої на опозицію. Мені видається, що нинішній час потребує від кожного врівноваженості й виваженості, визначення власного місця й ролі в новому часі. Самоідентифікація, про потребу якої національна еліта заговорила чи не десять літ тому, пильнуючи і застерігаючи від розмивання в тому сумному політичному й морально-суспільному ландшафті, де українцям загрожувало етнічне скніння та духовний занепад, де наші традиції, культурні потреби відкидалися на периферії суспільних інтересів. Ми розуміли, що національна ідея повинна бути життєвою потребою кожного громадянина — від Президента до першокласника. Власне, в ім’я цього ми й працювали від дня відродження “Просвіти”, і хоча робота наша будувалася на опонуванні, на протистоянні, ми примусили владу рахуватися з нашою позицією, прийняти ряд рішень, які враховували волю просвітян. Нині ми — підтримка для влади, яка в особі Віктора Ющенка обрала європейські і, я вірю в це, — національні цінності, що полягають у піднесенні на належний рівень політичної, духовної, мовної, родинної, особистої культур, де немає місця совковій маскультурі, псевдомистецькому ширпотребові, де “Просвіта” і просвітяни — достойні соратники урядових, обласних, районних, первинних владних структур у злагодженій і дуже відповідальній роботі, спрямованій на подолання соціальних, політичних, моральних хвороб нашого суспільства. — Ви вважаєте, що “Просві# та” має право впливати на дер# жавну ідеологію? — Право, передовсім, моральне, виховувати інших, матимемо лише тоді, коли самі забажаємо оновлення, змінимо стиль роботи, випрацюємо програми, достойні державних стверджень, урядової і президентської підтримки. Ми мусимо вийти на той рівень, коли наші робочі плани стануть стратегічним державним напрямом об’єднання інтелігенції навколо національних духовних і культурних цінностей, коли ми зможемо сказати, що “Просвіта” випрацьовує критерії їхнього збереження та розвитку. Звичайно ж, на першому місці для нас, просвітян, було й буде мовне питання. Ось чому з’їзд звернувся до нової влади з вимогою покласти край грубому нехтуванню ст. 10 Конституції України та Ухвалою Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року, бо мовна ситуація в державі свідчить про те, що лише задекларованості державного статусу української мови для повноцінного та незворотного чинником єднання, а не розбрату. Делегати VII з’їзду ВУТ “Просвіти” звернулися до Президента України з проханням створити консультативно-дорадчу раду з питань мовної політики, підзвітну Президентові України, включивши до її складу провідних фахівців — представників галузевих інститутів Національної академії наук України, до Голови ВР Володимира Литвина — сприяти прийняттю Верховною Радою України закону України про розвиток і застосування мов в Україні, яким буде передбачено реальний механізм захисту та утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя. Просимо Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко та Кабінет Міністрів України розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Концепції державної мовної політики України та проект загальнодержавної Програми розвитку, функціонування й дослідження української мови на 2006—2012 роки, розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів України про внесення змін до відповідних законів України з метою вирішення актуальних проблем сучасного стану функціонування української мови в Україні та підвищення її авторитету і престижу. — Чи накопичила “Просвіта” належний досвід для підтримки рідної мови? — Той досвід, який має “Просвіта” для популяризації та утвердження рідної мови — унікальний. Перш за все, це видані нами десятки книг, автори яких — високі професіонали, просвітяни Олександр аргументами завжди були і є науковість, переконливість, точність, вони ж мають стати підставою для широкого залучення до лав “Просвіти” українських освітян. — “Просвіта” і село. Що мо# жете сказати на підтримку цієї теми? — На жаль, ми майже не працюємо з сільськогосподарськими внз, хоча й активно взялися за відродження сільської “Просвіти”, особливо в Івано-Франківській, Полтавській, Рівненській областях. Просвітницька робота на селі в наступному нашому періоді має стати одним із наших пріоритетів, — від економічної просвіти до пошуку шляхів подолання демографічного регресу: наші далекі села стають напівзруйнованими пустками із занепалими бібліотеками та клубами, зі столітніми проблемами пияцтва і нездорового способу життя. Досвід Тернопільської міської “Просвіти”, і зокрема її голови, лікарки Дарії Чубатої свідчить, що ми можемо запобігати деяким сторонам морального спустошення виснаженого економічними негараздами сільського населення. Одначе, дбаючи про тверезий спосіб життя батьків, не забуваймо, що сільським дітям потрібні дитячі книжки, комп’ютери, електронні носії найсучаснішої інформації. Найближчим часом ми готові передати в сільські шкільні бібліотеки підбірки книг, дискет, телей радіокасет із записами програми “Логос”, документальними фільмами, автентичною музикою, електронним варіантом “Кобзаря”, — вся продукція випущена “Просвітою”. Із 1996 року “Просвіта” займається програмою “Малі міста України”, — випущені гербівники, деякі міські та районні просвітянські організації випустили в світ історії наших сіл і містечок. Особливо хочеться відзначити Теребовлянських просвітян, які створили цілу бібліотеку. Нам варто пожвавити цю роботу в усіх областях, на основі нашої пошукової роботи створити просвітянські маршрути, взяти на свій облік всі наші національні святині — від історичних пам’яток до природних перлин, пропагувати красу й неповторність нашої вітчизни. — До речі, просвітяни мо# жуть похвалитися кількома де# сятками книг, присвячених ма# тері#“Просвіті”… — Настав час використати досвід видань, присвячених історії “Просвіти”, подумати про видання енциклопедії “Просвіти”, яка б уповні відобразила шлях нашої найстарішої громадської організації, рівними якій є лише “Матіца хорватська”, “Матіца словенська” чи “Матіца сербська”. Ми вивчали їхній досвід, і він вартий того, аби його в чомусь повторити. Хорватська, фактично, є найбільшим видавцем класичної і новітньої літератур, зберігачем історичної пам’яті. У Словаччині ця національно-освітня організація — успішний популяризатор словацької культури й має грандіозний музейно-видавничий комплекс, а сербська “Матіца” перетворилася у науководослідницько-видавничий центр. Зрозуміло, що їх переважно фінансує держава, утримує власна комерційна діяльність. Нашій “Просвіті” також сприяє держава, — без бюджетної допомоги виконання таких програм, як книговидання, створення телефільмів, випуск цілого ряду газет було б неможливим, оскільки залучення спонсорських коштів у потрібному об’ємі нереальне, так само, як і членські внески поки що не стали і найближчим часом не стануть нашою фінансовою базою. Хоча вже прийшла пора активізувати на місцях збір членських внесків і, згідно з рішенням Ради Товариства, використовувати їх на потреби місцевих організацій. Ця акція можлива лише за активного обміну членських квитків, посилення організаційної роботи, проведення обласних семінарів у кожному крайовому об’єднанні з цього питання. Усе це маємо вирішити паралельно з вирішенням проблем належного розміщення й можливостей функціонування крайових “Просвіт”. Тобто, створення, відновлення та підтримки хорових колективів, ансамблів пісні — народної й сучасної, проведення курсів української мови (тут маємо чудовий досвід), відновлення програм “Толока” і “Чисті криниці”, створення драмгуртків і дитячих студій, лекторіїв, фольклорних вечорів і просто організацій народних гулянь. Це розширить наше коло, сприятиме притоку нових членів, у чому ми маємо потребу. Коли поглянути на просвітянську карту України, то в кожному краї, в кожній організації побачимо певні здобутки, новинки та знахідки в нашій повсякденній роботі. У Києві це радіоцикл “Дзвони Просвіти”, телепрограма “Логос”, вихід газет “Слово Просвіти” і “Християнська Україна”, в Терно-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин