Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Вирішальне значення матиме позиція українського виборця”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

ВОЛОДИМИР ВАСИЛЕНКО: «СЬОГОДНІ НЕМАЄ ЖОДНИХ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО ВТРУЧАННЯ У СИТУАЦІЮ В УКРАЇНІ»

Слово Просвіти, №17 за 2007 рік

Надзвичайний і Повноважний Посол Украї' ни, правознавець'міжнародник, доктор юри' дичних наук, професор, заслужений юрист Ук' раїни Володимир Василенко головною причи' ною кризи в Україні вважає низьку політичну культуру значної частини українських політи' ків, брак у них патріотизму та їхнє небажання дотримуватися норм української Конституції та українських законів. можливе застосування якихось санкцій до України з боку цих міжнародних інституцій? — Зараз немає підстав про це говорити. На сьогодні вже відбулося два раунди переговорів між Україною та ЄС щодо підписання нової поглибленої Угоди про співробітництво. Третій раунд заплановано на травень і жодних заяв про те, що через загострення політичної ситуації всередині країни підписання Угоди може бути відкладене, — немає. Що стосується Ради Європи, то, як відомо, 17 квітня відбулася заздалегідь запланована участь прем’єр-міністра України Віктора Януковича у засіданні сесії Міжпарламентської Асамблеї. Того ж дня відбулася зустріч Президента України Віктора Ющенка з Головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу та Головою Європарламенту Гансом-Гертом Поттерінгом, який на спільній прес-конференції висловився на підтримку проведення дострокових виборів в Україні як механізму врегулювання політичної кризи. 19 квітня там було обговорено питання функціонування демократичних інститутів в Україні. Це було абсолютно нормальне, конструктивне обговорення. Звичайно, приділялася увага сучасній ситуації в Україні, однак про жодні санкції не йшлося. Я нещодавно повернувся зі Страсбурга і мав нагоду переконатися, що там абсолютно спокійно, з розумінням ставляться до подій в Україні. Жодних негативних настроїв немає. Дуже прихильно сприйняли у Страсбурзі виступ міністра закордонних справ України Арсенія Яценюка, який також нещодавно перебував там із візитом. — Попри все це нестабільна ситуація в Україні може мати не' гативні наслідки для авторитету держави на міжнародній арені, чи не так? — Звичайно, штучно створена в недалекому минулому проблема у питанні призначення міністра закордонних справ України, нинішнє політичне протистояння, пов’язане з достроковими парламентськими виборами, а отже, і з необхідністю формування нового уряду, спонукають інші держави займати вичікувальну позицію, обережніше ставитися до ініціатив України. — Одним із варіантів виходу із ситуації, що склалася, коалі' ційна команда на чолі з прем’єром і спікером бачить од' ночасне проведення виборів парламенту, президента та ре' ферендуму щодо вступу в НАТО. Як Ви розцінюєте такі заяви? — Знову ж таки, на цьому наполягають ті сили, поведінка яких уже призвела до кризи в Україні. Вони добре розуміють, що для дострокових виборів президента немає жодних підстав. А пов’язування цього ще й із референдумом, який непідготовлений, може призвести до ще більшої дестабілізації ситуації в Україні або й узагалі до втрати важелів управління державою. Проведення референдуму щодо вступу до НАТО взагалі необов’язкове. У жодному з установчих документів чи рішень НАТО немає положень про те, що вступ у цю організацію вимагає референдуму. Це суто добровільна справа кожної держави, виносити таке питання на всенародне голосування чи ні. З іншого боку, на мою думку, безглуздо організовувати референдум із питання, коли очевидно, що членство в НАТО збільшує безпеку держави. Якщо ж усе-таки вести мову про референдум, то його слід проводити лише тоді, коли громадяни України будуть об’єктивно поінформовані про НАТО, а не перебуватимуть під впливом односторонньої пропагандистської кампанії, часом із поширенням абсолютно брехливої інформації, як це відбувалося під час минулих президентських і парламентських виборів. Я переконаний, що одержавши об’єктивну інформацію, переважна більшість населення висловиться за членство в Північно- Атлантичному Альянсі. — Чому, на Вашу думку, у по' літичній боротьбі українські по' літики приділяють таку велику увагу зовнішньополітичним ас' пектам, замість думати про під' вищення рівня життя населен' ня? — Це можна пояснити тим, що багато українських політиків мало дбають про інтереси Української держави та суспільства, а прагнуть використати гострі питання (наприклад, другої державної мови, членства в НАТО, участі в ЄЕП тощо) для того, щоб опинитись на владному Олімпі і задовольнити насамперед свої егоїстичні інтереси. На жаль, частина українських політиків у парламенті озвучує антиукраїнські гасла і діє на користь сусідньої держави. Деякі з депутатів узагалі відверто виступають проти державної незалежності України. Як не прикро, це українські реалії, яких немає в жодній країні світу. — Яким Ви бачите процес розв’язання ситуації, що скла' лася? — Його вже запропонував Президент: проведення чесних дострокових виборів із дотриманням європейських стандартів; формування на основі результатів цих виборів нового парламенту; запровадження імперативного мандату як гарантії дотримання норм діючої Конституції у плані формування коаліції. Крім того, створення конституційної комісії, яка б зайнялася ліквідацією шкідливих наслідків політичної реформи, усуненням її недоліків або навіть повним її скасуванням, оскільки її прийняли з грубими порушеннями норм Конституції. До речі, імперативний мандат використовується в багатьох державах, наприклад, в Індії, Норвегії, Португалії, Сербії, Росії. Кожна зних виходить із своїх національних традицій, політичних реалій і потреб забезпечення стабільності. Імперативний мандат в Україні буде непотрібним тоді, коли утвердяться справді демократичні норми, коли український політикум досягне достатньої політичної культури і діятиме відповідно до норм демократії, а не свавільно. І, звичайно, вирішальне значення матиме позиція українського виборця, його свідоміше і відповідальніше ставлення до підтримки тих чи інших політичних партій і їхніх партійних списків. Розмову вела Галина ЗАРІЦЬКА Фото Максима ТРЕБУХОВА Для довідки: Володимир Василенко — правознавецьміжнародник, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, Надзвичайний і Повноважний Посол України. Народився 16 січня 1937 року в Києві. Закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Протягом 1972—1992 років був науковим консультантом МЗС України з правових питань. 1992 року Володимир Василенко призначений послом у країнах Бенілюксу, а також представником України при Євросоюзі й НАТО. З 1998 до 2002 року — посол у Великій Британії і за сумісництвом в Ірландії. Навесні 2001 року Генасамблея ООН обирає професора В. Василенка до Міжнародного Кримінального Трибуналу по колишній Югославії, де він працював суддею до січня 2005 року. Протягом семи років (1989—1991 рр.; 1996—1998 рр.) він також був представником України в Комісії ООН із прав людини. Нині — представник України в Раді ОН з прав людини.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин