“Несе сива Чорнобильська мати Цю планету... Це хворе дитя!..” Іван Драч · с. 5сторінка оригіналу ↗
ПІД ЗОРЕЮ ПОЛИН
Слово Просвіти, №17 за 2007 рік
вибухнув реактор. Але наслідки відчув і побачив кожен із них: почав вібрувати весь енергоблок і навіть машинний зал. Він величезний, оскільки спільний для всіх енергоблоків. Тряслися стіни, численні трубопроводи, кабелі, устаткування… Почули гуркіт, удари, зі стелі посипалася штукатурка. Машзалом прокотилася вибухова хвиля, що підняла величезну хмару пилу. Завіса з пилу стояла на всій станції. Вибухом знесло дах реакторного залу, його уламки провалили плити перекриття турбінного залу й упали на працююче устаткування. Рвалися кабелі й трубопроводи, серед них ті, по яких подавалося мастило. Виникла загроза вибуху водню в турбогенераторі… Словом, ситуація на станції склалася дуже важка. Але люди залишилися на своїх робочих місцях, вони йшли на смертельний ризик. Наприклад, багато хто з них був облитий із голови до ніг водою активністю 200 рентгенів. І в цьому одязі люди проходили три години, отримавши за цей час майже смертельні дози — по 600 рентгенів. Від отриманого в ту ніч опромінення 23 працівники ЧАЕС незабаром померли. Ще один із них, Валерій Ходемчук, залишився в реакторі — його тіла так і не знайшли. Персонал врятував ситуацію, але про це говорять мало. Адже ще в радянські роки працівників ЧАЕС влада вирішила зробити “крайніми”, зваливши на них провину за аварію. — А що стало причиною ава' рії? — Людям вселили в голови версію, що нібито причиною вибуху стала помилка в керуванні реактором під час проведення фізичного експерименту. Насправді вибух стався, коли експеримент уже був завершений. Причому завершений успішно. Причиною аварії було те, що в реакторі розірвалося відразу кілька каналів, якими під великим тиском подавалася вода. До Чорно-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
