Без мови немає нації! · slovoprosvity.com.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗
ПОКОЛІННЯ СВОБОДИ
Слово Просвіти, №17 за 2007 рік
задушили, а українознавство сьогодні є лише в інваріантній частині: хоче школа — проводить його, а не хоче — не проводить). А яка наша система виховання, які ідеали ми пропонуємо своїм дітям та онукам і кого, зрештою, з них виховуємо: господарів рідної землі чи безпам’ятних заробітчан, що добре знають англійську і, без сумніву, пригодяться закордонним базарам?.. Влада зависла між орієнтацією то на Європу, то на Росію. Майдан змагав за українську Україну, проте безкарно процвітає українофобія, зростають відцентрові сили, а на п’єдесталах держави — корупція, продажність, аморальність, зрада… Анкетування, яке минулого року широко провів серед учнів, учителів та батьків різних областей держави Науководослідний інститут українознавства, засвідчило не зовсім однозначну картину, над якою треба подумати не тільки українському міністрові освіти. Скажімо, лише 22,5 % (із 200 опитаних 11-класників) уявляють своє майбутнє вільним, 21,5 % — забезпеченим, 1,5 % — простим; попри те 64,1 % випускників вважають, що воно буде цікавим. На запитання “Якою мірою ви вважаєте себе відповідальним за своє майбутнє життя?” 52,8 % учнів відповіли, що їхнє життя — це насамперед результат їхніх власних зусиль. Лише 2,5 % опитаних виявились фаталістами і ствердили, що докладати якихось спеціальних зусиль не потрібно, бо життя людини складається під впливом різних обставин і не залежить від її свідомого втручання. Щодо дієвості нашого навчально-виховного процесу і зв’язку школи з життям, то тільки 36,9 % (!) 11-класників вважають, що школа, яку вони відвідують, допоможе їм зробити життя таким, яким хочуть; 26,1 % дивляться на школу безнадійно-скептично, а 36,9 % не змогли визначитись із відповіддю. Щоб бути життєво компетентною, людина повинна: бути відповідальною за свої вчинки (76,9 %), мати чіткі життєві цілі (47,1 %), мати тверді моральні цінності (50,2 %), уміти пристосовуватись до зовнішніх умов (48,9 %). Серед найбільших недоліків загальної середньої освіти сьогодні молодь назвала погану технічну забезпеченість шкіл (85 %), погане опалення (85 %), велику завантаженість учнів (55 %), незабезпеченість шкіл підручниками (80 %) і … наявність шкільної форми (70 %). Місце освіти в розбудові сучасної України батьки визначили так: у сталому розвитку суспільства — 13,3 %, у новій якості життя — 3,3 %, як інструмент життєвого успіху — 8,3 %, у реалізації соціальних ролей — 1,7 %, у становленні громадянина України — 23,3 %, у самореалізації особистості — 20 %, у громадській діяльності — 11,7 %, в економічному та соціально-політичному прогресі суспільства — 23,3 %. 78,3 % опитаних батьків хочуть, аби їхня дитина продовжила навчання в державних ВНЗ, зокрема в Україні — 65 %, у Європі — 28,3 %, а в США — 1,7 %. Батьки стверджують, що їхні діти мріють про професію: в промисловості, сільському господарстві, транспорті, обслуговуванні, науці, будівництві, зв’язку — 0 %, у побутовій сфері — 1,7 %, у рекламі — 3,3 %, в комерції, бізнесі — 20 %, у державній владі — 3,3 %, у медицині — 11 %, культурі, спорті, журналістиці — по 5 %, освіті — 1,7 %, юриспруденції — 15 %.
Продовження на с. 3
КОЗАЦЬКЕ ЛИЦАРСТВО
Добровільні пожертви “На Кобзареву Церкву”: МБФ “Українська Родина” Р/р №26045200145101 в Подільській філії АКБ “Київ”, МФО 320401 ЗКПО 21709106
с. 3 · сторінка оригіналу ↗
Закінчення. Початок на с. 1
Престижні серед дітей, кажуть батьки, професії: економіста, фінансиста, юриста, бізнесовця — 75 %, журналіста — 8,3 %, політика — 3,3 %, комп’ютерника — 6,6 %, професійного спортсмена — 5 %. А непрестижними: педагога, вчителя — 40 %, медика — 11,6 %, науковця — 6,6 %, хлібороба — 16,6 %, двірника — 10 %. За визначенням батьків, авторитетами для їхніх дітей є: директор, керівник — 33,3 %, приватний підприємець — 25 %, представник органів влади — 20 %, професійний політик — 18,3 %, робітник, хлібороб — по 1,7 %, фермер — 0 %, інженер — 3,3 %, учитель — 31,6 %, медик — 15 %, учений — 30 %, юрист — 40 %, діяч культури — 20 %, відомий спортсмен — 18 %, військовий — 3,3 %, податківець — 10 %, священик — 16,6 %. Щоб досягти життєвого успіху, стверджують батьки, для молоді важливі: здібності, талант — 55 %, працелюбство — 41,6 %, освіта — 61,6 %, фортуна — 28,3 %, зв’язки з “потрібними людьми” — 25 %, чесність, принциповість — 11,6 %, турбота насамперед про себе — 1,7 %, вміння “подати себе” — 41,6 %, гроші — 23,3 %, здоров’я — 41,6 %, вихованість — 15 %, “почуття нового” — 13,3 %, вміння пристосовуватись — 20 %, активна участь у політиці — 0 %, уміння ризикувати — 13,3 %, життєвий досвід — 6,6 %. Батьки вважають, що особливо значущі для покоління їхніх дітей такі життєві цінності: моральність — 25 %, мистецтво, краса — 3,3 %, матеріальний добробут — 55 %, житло — 28 %, гроші — 21,6 %, сім’я — 50 %, робота — 48,3 %, дружба — 23,3 %, права людини, свобода — 28 %, кохання — 25 %, освіта — 51,6 %, кар’єра — 21,6 %, патріотизм — 8,3 %, здоров’я — 61,6 %. Якості, які батьки хочуть виховати у своїх дітей: оптимізм — 23,3 %, цілеспрямованість — 50 %, чесність — 25 %, відповідальність, почуття обов’язку — 53,3 %, уміння володіти собою — 31,6 %, толерантність — 15 %, здатність до творчості — 6,6 %, колективізм — 5 %, порядність — 31,6 %, власну гідність — 55 %, любов до своєї малої батьківщини — 21,6 %, індивідуалізм — 1,7 %, національну самосвідомість — 8,3 % (!!!), потребу в здоровому способі життя — 48,3 %, уміння спілкуватися — 25 %, побутову культуру — 4,7 %, культуру рідної мови — 13,3 %, знання іноземної мови — 25 %. З огляду на результати анкетування, здається, й коментарі зайві щодо того, хто дієвіше виховує дитину — батьки чи школа. Недавно, виступаючи в одній із пуще-водицьких шкіл, що під Києвом, і запитавши у восьмикласників — так вийшло із контексту розмови, — хто з них вважає себе українцем, я побачила несміливо підняті руки двох дівчаток. Роззирнувшись і збагнувши, що їх лише дві, дівчатка злякано осмикнули свої руки, а весь клас вибухнув глузливим реготом… Це покоління свободи. До речі, ця школа нова, збудована за нашої незалежності, в ній просторі класи й коридори, є басейн, але, здається, нема душі й нема України. Чи й ці школярі, як виростуть, клястимуть свою рідну землю?..
Наталка ПОКЛАД справ Вайцзекер сказав совєтському послові в Берліні Меркулову, що він приємно вражений тим, що совєтська преса не критикує Німеччини. Вайцзекер додав, що Меркулов мав би помітити відповідний тон німецької преси щодо СССР. Шлях до німецько-совєтського порозуміння був відкритий. І Карпатська Україна стала ціною цього порозуміння. А учасники зборів, на яких проголосили незалежність Карпатської України, одразу ж записалися до війська і чотири доби поспіль утримували натиск угорсько-хортівської армії. У березні 1939-го половина захисників полягла в найзапеклішому бою під Хустом на полі, яке відтоді називають Красним. Августин Волошин, який загинув у застінках НКВД, носив тавро “українського буржуазного націоналіста” до горбачовської “перебудови”. 2003 року Указом Президента Кучми Волошину посмертно присвоєно звання Героя України.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
