Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Книга в мить своєї появи ніколи не буває шедевром: вона ним стає”. Едмон і Жуль Гонкури · с. 14сторінка оригіналу ↗

ПРО МІФИ ТА ЇХНЮ РЕКОНСТРУКЦІЮ…

Слово Просвіти, №17 за 2007 рік

Цього разу Київ відвідали Джон Краулі, Генрі Лайон Олді та Анджей Сапковський. Кожен із них небезпідставно розраховував на свій фан-клуб. На прес-конференції генеральний директор Київського книжкового ярмарку Едвін Задорожний і президент “Порталу- 2007” Сергій Дяченко запевнили присутніх журналістів, що в Україні люблять цей специфічний жанр літератури. Дедалі більше в нас з’являється вітчизняного продукту — українських письменників-фантастів. Якби я була однією з цього специфічного фан-клубу, то вочевидь поміркувала про цимус такої літератури, про її метафізичний зв’язок із наукою, про космос, про взаємовпливи… На жаль, серце моє мовчить і відгукується тільки на “земну” прозу. Знаю тільки, що не варто плутати фантастику з новомодним “фентезі”. Це щось на кшталт як не розрізняти оперної арії Вікторії Лук’янець від дуету “НєАнгєли”… Тим часом ярмарок жив своїм життям. Від Львівського форуму видавців він відрізняється передусім масштабом. Тобто у Львові все доктор історичних наук (Одеський державний університет ім. І. Мечнікова); Віктор Брехуненко, доктор історичних наук (Інститут археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського) та інші. За словами В. Смолія, на сторінках цієї праці історія українського козацтва розгортається в усій багатоаспектності (політичній, соціальній, економічній, духовній) та часовій протяжності (від початків козаччини до сьогодення). Науковці намагалися з погляду сьогодення осмислити цей феномен української історії, проводячи також історичні аналогії з подібними суспільними явищами в інших європейських країнах. Автори спробували знайти нові підходи до осмислення козацтва, зокрема виявити його генетичний зв’язок із такою соціальною спільнотою слов’янської людності як бродники. Розглядаючи сузначно помпезніше й ажіотажніше. І нехай 18 квітня у Києві свою продукцію представили близько 300 українських видавництв, це не означає, що вони спромоглися привабити більше покупців і спровокувати тусовочний дух. Не тому, що на заході України живе якийсь особливий читач-інтелектуал. Просто у Львові немає “Петрівки”, а в Києві львівської кави… Програма столичного книжкового ярмарку була доволі щільною. Презентації нових книжок, автограф-сесії літераторів… Тільки надто вже багато незнайомих імен. І всі з претензією на літературну славу… Сергія Руденка я знала як журналіста, колишнього працівника радіо “Свобода”. Мене зацікавила його російськомовна книжка “Вся президентська рать. Оточення Віктора Ющенка: від “А” до “Я”. В анонсі писалося, що в книзі є 20 портретів політиків із оточення чинного президента. На думку автора, кожен із них вніс свою лепту у формування іміджу Віктора Ющенка. Ба більше… Не тільки іміджу, ай особистості Віктора Андрійовича, його, так би мовити, світобачення… Оскільки оточення чинного Президента доволі непостійне, то в мене закралася підозра… Я уявила таке собі невпинне формування особистості Віктора Ющенка — пласт за пластом, які накидаються будівничими від оточення… Це ж якою має бути піраміда президентської особистості, якщо вона реагує на будь-який вплив! Єгипетською? Сергій Руденко зарекламував книжку як своєрідне розвінчання міфу чи міфів про Ющенка. Цікаво… Чи розвінчав автор у своїй книзі міф про “слабкого президента”? Такого жанру лікупність чинників, що зумовили появу козаччини як окремого стану середньовічного суспільства зі своїм особливим правовим статусом, а також процес еволюції цього суспільно-політичного феномену, автори переважно трималися старих соціологічних схем і релігійних догм. Цінність досвіду минулого життя — в актуальності його непроминущих духовних набутків. Козаки були не тільки досконалою мілітарною силою, яка охороняла українські землі від загарбників, а й займалася державним будівництвом і творенням агрокультури. Зокрема агрокультуру українського козацтва й селянства слід було б розглянути авторам двотомника у світлі передових суспільно-природничих наукових осягнень, як то зробила у працях останніх років відома дослідниця козацтва Олена Апанович, осмислюючи цей унікальний досвід у контексті ідей Сергія Подолинського та Володимира Вернадського. Агрокультура українського козацтва й селянства має основоположне значення для формування національного генотипу й організації соціального життя в гармонії з природним ладом і космічними законами. На це перший звернув увагу Пантелеймон Куліш: “Крім тих войовничих залишків могутнього колись козац- Письменниця Оксана Забужко тератури, який передбачає журналістське розслідування та цікаву аналітику, в нас обмаль. Сподіваючись на оригінальну реконструкцію політичних міфів, я придбала “Президентську рать” Руденка. Книга виявилася слабкою. На мою думку… Принаймні я зрозуміла технологію виробництва подібної “літератури”. Попри величезну кількість марґінальних презентацій, на Київському книжковому ярмарку відбулася справжня подія. Прес-конференція відомої письменниці Оксани Забужко з нагоди виходу її монографії “Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій”. Виявляється, книжку пані Забужко вже встигли “охрестити” інтелектуальним детективом. “Але якщо хтось сподівається на Дена Брауна, той дуже помиляється”. Забужко не заперечувала, що це своєрідний інтелектуальний бестселер. Водночас гірко зауважила, що будь-яка книжка не має сили, аби врятувати світ. На думку письменниці, український тва є ще в різних місцях України козаки-селяни, нащадки городових козаків. Вони утворюють численний стан і відрізняються від інших Українців чистотою народного типу, що його у вищих станах стерла чужа цивілізація, а в селянах придушило безперестанне гноблення” (Повість про Український народ). Духовно-генетичним осердям українського козацтва було втаємничене лицарське товариство, яке зберігало й культивувало бойові традиції й духовно-генетичний архетип військової верстви давньоорійського та скифсько-сколотського (сакського) суспільств. Це таких козаків-лицарів мав на думці М. Гоголь: “…Побратимство людей було в нас рідніше за дім і кревне братство…”. Козацьке лицарство як військово-адміністративна верства нового українського суспільства успадкувало від предків (оріїв та саків, світ потребує порятунку. Він настільки дезорієнтований, що навіть не відчуває свого занедбаного стану. “Якщо нація впродовж 30 років не спромоглася видати повне зібрання творів геніальної Лесі Українки, це вже є тривожним сигналом…” Ім’я класика української літератури виникло не випадково. Саме Леся Українка стала для Забужко провідницею у мандрах через культури й століття в пошуках “України, яку ми втратили”… Письменниця намагається відповісти на багато тривожних питань. “Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ’я? Звідки взялися тамплієри на берегах Дніпра? Яку таємницю берегли “таємні товариства” малоросійських дворян ХІХ століття? Звідки у “Лісовій пісні” зашифрована легенда про Грааль? Чи й справді українці — “селянська нація”? У чому різниця між демократією і хамократією?” “Код Лесі Українки” надає смисл цій інтерподорожі. Аристократка й єретичка, спадкоємиця давнього лицарського роду і продовжувачка гностичної традиції, ця найвидатніша з українок залишилася незрозумілою в нашій країні. Чому? Вочевидь, прочитавши інтелектуальний бестселер пані Забужко, маємо шанс наблизитися до відповіді на це запитання. Поки в Києві тривала мандрівка світом книги, на столичних майданчиках бухикали політичні пристрасті. У підливці холодного дощу і граду вони були особливо жалюгідними. Пристрасті запамороченого сьогодення. Тим часом вічності ніхто не відміняв… І незнання минулого аж ніяк не забезпечує від рецидивів його “квітів зла”. звідки ймовірно й косак-козак — син сака) принцип військової демократії, що ліг в основу Української козацької республіки XV—XVII століть. До формування цього лицарського осердя безпосередньо причетні воїни-характерники й представники духовної верстви співці-кобзарі. Загалом багатий фактаж двотомника зорієнтовано переважно на дієписання минулого, й він мало резонує з сучасністю. А з минулого маємо видобувати актуальні смисли, зокрема ті, які видобували П. Куліш і М. Слабченко, розглядаючи й оцінюючи козацтво як історичне явище з позиції українського націотворення й державотворення. Але для такого осягнення необхідно мати концепцію нації й національної держави, засновану на непорушних природно-космічних законах, а не на проминущих умовностях і догмах.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин