Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Ви знаєте, як липа шелестить...” · с. 13сторінка оригіналу ↗

ЦІКАВО ЗНАТИ

Слово Просвіти, №17 за 2008 рік

чення слова “липовий”, тобто підроблений, фальшивий. Кору дерева обдирали, ці пасма називали ликом. Лико використовували для виплітання личаків (первісно — липчаків) — зручного й дешевого селянського взуття, що його застосовували для безпеки й тепла взимку й улітку під час певних господарських робіт (на стерні, в кам’яних кар’єрах), у складних і тривалих переходах тощо. У фольклорі чимало висловлювань, які характеризують не лише дерево, а й певні суспільні явища, людину: “З однієї липи двічі лика не деруть”, “Кричить, мов з його чорт лико дере”, “Дерти лико” (тяжко карати, бити, грабувати); “Обдирати, як липку” (грабувати, забирати все; стягувати великі податки); “Лика не в’яже” (дуже п’яний, не може зв’язно говорити). За повір’ям, липа бере на себе жіночі прокляття, адресовані чоловікам. Ці прокльони відображені на стовбурі й гіллі липи як нарости. Образ липи зустрічаємо в календарно-та родинно-обрядових піснях (зокрема у щедрівках, веснянках, русальних, купальських, жниварських, весільних). Коли вбирали весільне гільце, то співали: На городі липа золотом облипла, Підіте, зберіте, гілечко вберіте. Завершення важкого трудового дня у наймитській пісні передано чудовим образом: Уже сонце над липкою, Трясе наш пан калиткою; Тряси, не тряси — по копі даси. У казці “Золота липка” йдеться про діда й зажерливу бабу, яка забажала від золотої липки багатства. Липка виконала бабині забаганки, але коли стара захотіла, щоб у селі всі люди стали її батраками, то повернула все назад — так, як було. У художній літературі в образі липи змальовують дівчину, молодицю, стареньку добру бабусю. Класичним став рядок П. Тичини: “Ви знаєте, як липа шелестить…”. І. Драч двома рядками подав місткий образ дерева-медоноса з ескортом бджіл: Лиш золоті вулкани лип навколо Та ще погоня пахне за плечима.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин