Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Ви знаєте, як липа шелестить...” · с. 13сторінка оригіналу ↗

ЛИПА ЗОЛОТОМ ОБЛИПЛА

Слово Просвіти, №17 за 2008 рік

(лопати до печі, ополоники, ложки, днища до діжок тощо), а також музичні інструменти: сопілки, гуслі, кобзи, бандури, скрипки. Адже клен був під захистом бога мистецтв Полеля. Іноді з клена виготовляли й труни (або хоч одну кленову дошку брали, решта — соснові): “Либонь же я, мій миленький, умру, //Ізроби ти мені, мій миленький, //Із клен&- дерева труну”. За сокорухом клена визначали справжній початок весни. За прикметами, якщо береза раніше опушиться, ніж клен, — літо буде сухе, а пізніше — дощове; якщо листки клена “плачуть” — скоро дощ буде; якщо листки клена восени опадають дуже рано і знизу — на ранні морози й холодну зиму. Образ клена можна знайти в казках (дідова коза “бігла через місточок, вхопила кленовий листочок”), легендах, весільних піснях, піснях про кохання та сімейне життя, баладах тощо. Клен і липа символізують подружжя; опадання листя з клена — символ смерті чоловіка, розлуки з родиною. Ой у полі клен&дерево різно; Ходив хлопець до дівчини пізно, — нічого доброго такий образ не віщує. Натомість у давній щедрівці в образі кленового листка — гармонійна триєдність: Ой на річці, на Ситниці, Там плаває з клена листок. Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на цей вечір! А в тому листку — три письмечка. Одне письмо — ясен місяць, Друге письмо — ясне сонце, Третє письмо — ясні зірки. Ясен місяць в своїм домі – Сам господар, щедрий вечір! Ясне сонце — його жона, Ясні зірки — його дітки… Звіяні вітром кленові листки символізують розпорошеність родини, плин часу: “Не журися ти, батеньку наш, не журися ти нами: //Ой як ми підростемо, розлетимося самі, //Розлетимось, розбіжимось, як кленове листя…” Цей народнопоетичний образ В. Стефаник актуалізував у новелі “Кленові листки”. ЛИПА — сакральне дерево, оберіг; символ сердечності, доброти, привабливості, жіночої грації, ніжності, чистоти, краси, щастя, п’янкої любові, зближення (липнути); символ національного дерева західних слов’ян. Липи ростуть до тисячі років. В Україні є кілька старезних екземплярів на Чернігівщині, Київщині, Рівненщині, Вінниччині (зокрема, обабіч дороги Немирів — Вінниця ростуть 200-річні липи). З м’якої білястої деревини виробляли меблі (столи, лавки, колиски тощо), посуд, вулики, музичні інструменти, авіаційну фанеру, креслярські дошки, олівці, фігурки тварин, статуетки, інші сувеніри. Очевидно, з м’якої липи підробляли й фальшиві печатки, звідси й виводять зна-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин