Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта»: VIII з’їзд · “Важливо фіксувати історію в нашій пам’яті”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

ПРИКЛАД САМОПОЖЕРТВИ

Слово Просвіти, №17 за 2009 рік

Тетяна БУДАР, м. Бережани Тернопільської обл. Сенс людського життя на землі полягає в наполегливій праці задля свого народу! Такий девіз публіциста, письменника, педагога, активного просвітянина, патріота України Богдана Головина. За більш як півстолітній відрізок творчої праці цей талановитий журналіст і літератор в українській та зарубіжній періодиці опублікував понад 600 різножанрових матеріалів. З-під його пера вийшло вже чимало й книжок: “Мученики та ісповідники Української Церкви ХХ століття”, “Нації незгасний смолоскип”, “Христові обручниці”, “Блаженні священномученики Тернопілля” тощо. Хоч і в поважному віці (82 роки), почесний голова обласної “Просвіти” , володар медалі “Будівничий України”, заслужений працівник освіти України, лауреат Міжнародної літературної премії ім. Братів Лепких, Богдан Головин на досягнутому не зупиняється. Про це свідчить вихід у світ його книжки “За служіння Богові, народу — смерть”, яку автор присвятив Патріархові УГКЦ, кардиналові Йосифу Сліпому — довголітньому колективної наукової праці Відділу історії козацтва на півдні України НДІ історії козацтва Інституту історії України НАН України, історичного факультету Одеського національного університету ім. І. Мечникова та Чорноморського гайдамацького з’єднання. Відкрив засідання голова Овідіопольського районного об’єднання ВУТ “Просвіта” в’язневі більшовицьких тюрем і концтаборів. Ця книжка — про душпастирів УГКЦ, які за ревне служіння Богу і народові, за відмову перейти в російське православ’я зазнали принижень і переслідувань від більшовицьких посіпак, були розстріляні чи загинули в концтаборах, на засланні. Вступне слово о. Віталія Козака, доктора історичних наук Папського східного інституту (м. Рим, Італія), біографія автора — Б. Новосядлого, члена Національної спілки журналістів і Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Із 31 біографії священиків, прізвища яких подано в алфавітному порядку, майже третина дотична до Бережанщини — уродженці нашого краю, колишні учні гімназії чи душпастирі, а деякі були в’язнями бережанської тюрми: о. Василь Демчишин, о. Аполлінарій Осадца, о. Петро Пастух, о. Йосиф Яримович та інші. Кожна з біографій — не просто окрема людська доля, це частина Української Греко-Католицької Церкви, доля нашого народу, його шляхетної героїчної душі. Про це зворушливо говорили на презентації о. Василь Онищук, директор краєзнавчого музею Н. Голод, старші наукові співробітники Н. Пришляк (організатор і ведуча заходу), голови Лідія Савельєва розповіла про роботу організації “Нащадки Овідія”, запропонувала співпрацю з “Просвітою” та Чорноморським гайдамацьким з’єднанням, зазначивши, що на засіданні клубу багато молоді, яка цікавиться історією краю. Підтримала її депутат Овідіопольської селищної ради Г. Делебіс.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин