Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ЗЛОНАЧИНАЮЩИХ СПИНИ!
Слово Просвіти, №17 за 2009 рік
вже нині всі українські сайти переповнені інформацією про те, що цей злочин вчинено представниками “антифа” — організації, яка позиціонує себе як антифашистський рух. А фашистським ці “анти” вважають усе національне, українське. Обізвалася заявою й одеська партія “Родіна”, яку небезпідставно вважають матір’ю “антифа”. Цікаво, що вже перший абзац “заяви” читається однозначно (цитую мовою оригіналу): “17 апреля 2009 года в Одессе было совершено убийство активиста националистической организации “Сич”. По информации СМИ, он погиб в столкновении с представителями молодежной группировки “антифа”. Згадали й “националистические организации вроде “Просвиты”. Україна для цих родіно-партійців — не більше ніж “режим”, який вирощує “правих радикалів”, а недавні вибори в Тернополі ще дужче налякали “Родіну”, яка вважає, що все навкруг кишить фашистами (читай — “українцями”). Так само обурює цю партію, представлену в Одеській міськраді групою “Родіна” й очолювану колишнім депутатом міськради Ігорем Марковим (цього пана позбавили мандата за розбійницьку поведінку), що загиблого Максима Чайку в ЗМІ іменують патріотом, а його вбивць — “проросійськими бойовиками”. Партія “Родіна”, лідера якої називають власником телеканалу “АТВ”, підприємства “Союз” та “Слов’янського альянсу”, до своїх “програмних тез” за девіз обрала його ж-таки слова: “Тепер наша черга захищати рідне місто і рідну країну від негідників, які намагаються правити нами”. Газета “Вечерний город” за 24.03.2009 р. надрукувала фото, яке увічнює кавову церемонію між
Ігорем Марковим (відомі клички “Челентано” й “Марадонна”) та нардепом-реґіоналом Сергієм Ківаловим. Як повідомляють одеські сайти, нинішні нардепи В. Сивкович, В. Колесніченко, колишні нардепи О. Костусєв та С. Тігіпко, а також “примкнувший к ним” В. Корнілов “благоволят” лідеру “Родіни”, а слова С. Тігіпка, який осьось випірне на поверхню державної політики, ще й цитують у ЗМІ: “В Києві дуже багато людей, які йому (Маркову. — Ред.) допоможуть і які його підтримають”. Вочевидь, рядки з “Програмних тез”: “ми не вважаємо “незалежність” абсолютною цінністю”, чи “із політичного лексикону і нормативної бази повинні бути виключені такі поняття, як “титульна нація” і “державна мова”, заперечення національної ідентичності й тому подібне припали до душі названим персонам, які присягали на Конституції (окрім В. Корнілова) служити “вірою і правдою” Україні та її народові. Реґіональна одеська “Родіна” не одинока. Не вірите? Прочитайте “Маніфест Великої України”. Читачеві цього “Маніфесту…” одразу стає зрозуміло, що писали його люди значно талановитіші, ніж творці одеських “Тез”. Гострі, вивірені на публіці фрази, які не можуть не сподобатися: “Ми починаємо боротьбу за повернення до одвічних принципів, підданих нарузі під фальшивими гаслами чужої нам системи цінностей, що насправді вилилося у вседозволеність для купки баришників безжально грабувати український народ”. Правда ж, сильно і страшно?! Ще б пак, лідер політичної партії “Велика Україна” Ігор Беркут (він же І. Гекко, І. Гонцул) — майже письменник!
Закінчення на стор. 7
ЗА ЩО ДАЮТЬ ПРЕМІЮ ІМЕНІ ЛЕНІНА
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РІВЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ КНИЖКИ
с. 7 · сторінка оригіналу ↗
Закінчення. Початок на стор. 1
Співавтор книги “Брат” — тієї самої, з обкладинки якої прицільно дивиться В. Путін, вбраний у форму морського піхотинця. Очевидно, лідеру “Великої України” неважко було дістати персональний дозвіл В. В. на використання його фотозображення для популяризації політичного фентезі випускника “Кремльовки” — Московського вищого командного училища. Розвідника. Ветерана війни в Афганістані. Шпигуна. Спеціаліста з боротьби з тероризмом у фінансовому секторі економіки. Географія діяльності — СНД (Казахстан, Узбекистан, Україна, Росія). Це те, що про Ігоря Беркута повідомляється чи то ним самим, чи київським видавництвом “Політична література” (“Самміт-книга”, 2009). Начитавшись цього коктейлю політичних марень, погроз, лестощів російським правителям і т. д., надивившись плакатів у метро і начувшись самовихвалянь на всіляких теле-, радіо-, прес-, форум-конференціях, я ще раз перегорнула “Брата”. Цитувати книжку авторами (І. Беркут, Р. Василишин) категорично забороняється, але одна з її складових під авторське право точно не підпадає. Це — анотація, яка засвідчує, що “особливість книги — сценарії гіпотетичних воєнних конфліктів у рамках протистояння Росія— НАТО й Україна—Росія”, а також висловлює сподівання, що книга буде цікава тим-то й тим, в числі яких — “працівники спецслужб”, а також особи, “сфери діяльності яких — стратегії військового протистояння, спецоперації” тощо. Спокушені “Тезами…” “Родіни” та “Маніфестом Великої України”, гіпотетично-розгульними змалюваннями колапсу окупованої Росією України і моральною деградацією її народу, який із хлібом-сіллю зустрічає “братів”, все-таки зрозуміють, що і “Родіна”, і “Велика Україна” — не що інше, як проекти отих самих “працівників та осіб”. Поки що нечисленні, але дуже агресивні партійки-проекти, партійки лавочників і партійки україноненависників розмножуються в Україні з небувалою швидкістю. Скажімо, чого лишень варті сепаратистські штучки із “країни русинів на південь від Карпат”! Цікаво, що всі ці “проекти”, названі й неназвані, пропагують і домагаються створення федеративної республіки і широкої автономії для Південно- Східних, Північно-Центральних, Західних і Закарпатського реґіонів. Хтось із них хоче “порвати Україну” на п’ять, хтось — на три частини. Хтось волів би роздрібнити її до клітинного стану — тому так багато залякувань: українець, патріот, націоналіст — “Вставай, страна”, на боротьбу з фашизмом”! Утім, повернімося “до “Великої України” та її лідера Гекко—Беркута—Гонцула. (Довідка: Донецький осередок “ВУ” — 612 зареєстрованих осіб, Луганський — 784 особи, Дніпропетровський — 412 осіб, Херсонський — 356). А ось і послужний список “розвідника” і “шпигуна”. За даними нашого джерела, лідер “ВУ” спільно з представниками російського кримінального угруповання “Солнцевське” є власником мережі ресторанів “Рибний базар” в АР Крим. А географія діяльності” “по жизні” складалася (пунктиром) ось так:
1992 р. — за програмою “VSGG” перебував на стажуванG ні в Мічиганському Університеті банківської справи (США). 1993 р. — курс перепідготовG ки та підвищення кваліфікації Пермського фінансовоGпромисG лового інституту (приватна структура, РФ). 1993 р. — співвласник “ТехаG kabank” (країни Центральної Азії). 2001 р. — головний редактор газети “Любимый город” (чи не та сама газета, де друкується І. Марков з “Родіни” — Ред.). 2001 р. — балотувався на виG борах до ВР України (м. СєвероG донецьк). Судові суперечки між І. Гекко та Ю. Йоффе.
2003 р. — офіційний запит ГеG неральної прокуратури КазахG стану з приводу подвійного гроG мадянства цього громадянина Великої України. 2004 р. — оголошено в розG шук. 2004 р. — учасник акції “ГроG мадська ініціатива” на підтримG ку В. Ющенка (“Розвідник” чи “шпигун”? — Ред.). 2005 р. — співвласник “МетG робанку” (РФ). 2005 р. — один з ініціаторів акції “Україна без Ющенка” (“Хто ви, докторе Гекко?!” — Ред.). 2005 р. — створення ГО “РоG динаGВосток”. Затверджено відзнаку для видатних мешканG ців Східних реґіонів України. Проект припинив своє існуванG ня. (Видатних мешканців не висG тачило — Ред.). 2006 р. — лідер партії “ВелиG кая Украина” (“Тяжела ты, шапG ка Мономаха!” — Ред.). 2007 р. — один з ініціаторів референдуму щодо відставки Л. Черновецького. (Очевидно, це потрібно для створення київG ського осередку “ВУ” — Ред.). Цікаво, що й Беркут-Гекко, і Марков-Марадонна дуже люблять піаритися в Інтернеті. Словом, плетуть віртуальну павутину, в якій ніні, та й борсаються ті, хто любить гостро пахнучі продукти. Треба визнати, що Ігор Б.-Г. — так і ріже, так і ріже — то російською (переважно), то українською у пінг-понгу “питання—відповідь”: “Скільки ви заробили грошей на книзі “Брат”?
— “Шість мільйонів. Євро. Налом. І це ще не все” (Інтернет-конференція від 9.04.2009 р. ЛігаБізнесІнформ). Ех, цирюльнику Галахвастов (“І кому ж я не понравлюсь?”), відпочивай із миром у бронзі на витоці Андріївського узвозу! Інші ігри в нашій Ойкумені сьогодні. Як вам, дорогі українці, ось такий міні-діалог від 17 квітня на сайті FROM-UA: “УКРАЇНЕЦЬ: — ВАШ ПОЛІТИЧ- НИЙ ПРОЕКТ ДІЄ НА ЕЛЕКТОРАЛЬ- НОМУ ПОЛІ ПАРТІЇ РЕҐІОНІВ І, ФАКТИЧНО, ДІЄ В ІНТЕРЕСАХ БЮТ. В БЮТІ ТАКОЖ Є ЛЮДИ З ТАКОЮ Ж БІОГРАФІЄЮ, ЯК У ВАС, ЩО ВКА- ЗУЄ НА МОЖЛИВУ ПРИНАЛЕЖ- НІСТЬ (У МИНУЛОМУ?) ДО СТРУК- ТУР ГРУ РФ. ЦЕ ВИПАДКОВІСТЬ ЧИ ЗАКОНОМІРНІСТЬ? ІГОР БЕРКУТ: ВСЕ, ЩО ВИ ПІД- МІТИЛИ, Є ЦІЛКОМ ПРОГНОЗОВА- НОЮ ВИПАДКОВОЮ ЗАКОНОМІР- НІСТЮ. ВАША СПОСТЕРЕЖЛИ- ВІСТЬ З ЧАСОМ МОЖЕ ПІДДАТИ РИЗИКУ ЯКЩО НЕ ВАС ОСОБИС- ТО, ТО ТУ РЕАЛЬНІСТЬ, В ЯКІЙ ВИ ПЕРЕБУВАЄТЕ”. Ось така вона, Україна для українців, від І. Гекко-Беркута, до речі, однокласника В. Коновалюка, теж володаря оригінальних політичних поглядів, які зашкалюють на ненависті до Львова і самовідданій любові до Москви. Чомусь мені здається, що певні ТV-сюжети, радіопередачі, книги, програми, маніфести іт. д. виготовлені однією командою, яка працює якщо не поза межами України, то за межею чи на межі правового поля держави. Заклики до дій, які ведуть до втрати державності, безкінечні нападки на українство і висміювання святих для будь-якого громадянина будь-якої держави символів і понять, погрози тим, хто інакше думає й говорить, а тепер ще й убивство юнака, якого дедалі голосніше називають нацистом і фашистом. Здається, що й ті партії, які прийнято вважати українськими, державницькими, сьогодні не надто голосно артикулюють свою самоідентифікацію з цінностями титульної нації, її мовою, історією, культурою. Недалекий той час, коли ми побачимо хто є хто, але вже сьогодні гірко усвідомлювати, що розгублені, збиті з пантелику гучними назвами й дзвінкою фразою українці, зневірені й розлючені українські виборці приведуть до влади новітніх муравйовців, здатних стріляти у вишиванку і карати за українське слово. Прикро, що сини єдиної матері-України, володарі єдиної країни, яку розбивають на реґіони ось уже другий десяток літ, забувають давню притчу про міцно зв’язану мітлу, яку не переламати, і про лозинки, які легко гнуться й ламаються поодинці... Разом не варто батька бити, разом варто вимести з нашого дому тих, хто сьогодні щедро заманює “владу — нам, а щастя вам”. Разом пора спитати у влади: “Владо! Чого ти така беззуба, чому не оборониш своїх громадян і свою Батьківщину від тих, хто бризкає жовчю на твій народ?” І хіба не до Тебе, Україно, не до нас, українців, не до тебе, чоловіче, і не до тебе, жінко, 27 травня 1860 року із Санкт-Петербурга промовляв Пророк єдиної й неподільної, української України: “Злоначинающих спини, У пута кутії не куй, В склепи глибокі не муруй. А доброзиждущим рукам І покажи, і поможи, Святую силу ниспошли”… І ту “святую силу” розуміймо як силу єдиного народу, якому не страшні будь-які проекти й дії, спрямовані проти нього. Дивитись — бачити, слухати — чути, говорити — розуміти. З нами Бог і Україна!
Любов ГОЛОТА
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
