Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Нам пора для України жить”. Іван Франко · с. 14сторінка оригіналу ↗

НА ГОСТИНУ В РІДНИЙ КРАЙ

Слово Просвіти, №17 за 2009 рік

У столиці України кожна область нашої держави й АР Крим мають земляцькі організації, у яких — відомі діячі науки і культури, політики, працівники різних галузей народного господарства, ветерани війни і праці, студентська молодь. Вихідці з різних областей у своїх “штаб-квартирах” мають змогу поспілкуватися, організувати фотовиставки, зустрічі з цікавими людьми, погомоніти за кавою. Та, мабуть, найголовніше призначення цих громадських об’єднань — допомагати школам, бібліотекам, музеям своєї малої батьківщини, популяризувати історичні місця, туристичні об’єкти рідного краю, підтримувати не лише відомих митців, а й творчу молодь, дбати про втілення інвестиційних проектів, надання спонсорської допомоги для побудови об’єктів культури, храмів, розвитку спорту. Для піднесення й активізації цієї роботи кілька років тому створено Координаційну раду земляцтв України. Раз на три місяці булаву координатора приймає одне з громадських об’єднань. Зрозуміло, що саме на цей період припадають найцікавіші заходи, а серед них і запрошення колег на дводенну гостину до свого реґіону. Отож, про М. Якубовська, М. Петренко, Ю. Кулик квітневу поїздку на Львівщину — моя розповідь. Хоч скільки разів доводилося бувати у давньому Львові, щоразу він полонить самобутністю й оригінальністю архітектури, неповторною аурою скверів, вуличок, високою музикою храмових веж і п’янкими пахощами затишних кав’ярень. Та поїздка наша була офіційною і, звичайно, надовго залишитися наодинці з білокам’яними левами чи затриматися серед полиць книгарень таки не вдалося. Фото Ніни Гнатюк Бо ж на нас чекали зустрічі з керівництвом облдержадміністрації, головою обласної ради М. Сеником та міським головою А. Садовим. А віце-прем’єр України І. Васюник — керівник Львівського земляцтва — детально поінформував про підготовку спортивних і туристичних об’єктів фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Оглянули ми і будівництво стадіону на вулиці Стрийській. Як зазначив І. Васюник, підготовка до Євро-2012 дала неймовірний поштовх до спорудження і перебудови аеропортів, стадіонів, готелів: до зазначеного терміну Україна матиме шість сучасних стадіонів. Ще два роки тому в нас не було жодного аеропорту, який відповідав прозаїків, критиків не замикатися лише у тематичному колі — “він, вона”, а прагнути осягнути і соціальні теми. Сьогодні гине село — годувальник народу, пусткою стають школи, бур’янами заростають поля, мільйони кваліфікованих спеціалістів залишаються безробітними. Чи болять авторам ці проблеми, чи прагнуть вони торкнутися їх би міжнародним стандартам. Це стосується навіть Бориспільського летовища. Злітні смуги в аеропортах буде збудовано, модернізовано за рахунок держбюджету, решту робіт профінансують інвестори. Звичайно, обсяг робіт величезний, проблем чимало. Ідеться про те, щоб створити належний затишок і всі умови для комфортного і цікавого перебування в Україні мільйона туристів, футбольних уболівальників з різних країн Європи і світу. Самої української гостинності для цього замало. Керівники області й міста разом із членами делегації посадили дуби, клени і кущі калини у львівському парку “Знесіння”, ознайомилися з лікувально-готельними комплексами “Женева”, “Мед Палас” у Трускавці й “Три сини” у Східниці, побували в історикокультурному заповіднику “Тустань” та на гірськолижному комплексі “Захар Беркут”, готельно-відпочинковому комплексі “Вежа ведмежа” у Сколівському районі, а також оглянули музей-криївку вояків УПА у с. Зашків Жовківського району. Враження членів делегації від поїздки на Львівщину важко передати у невеликій статті. “Я двічі побував на лікуванні у Карлових Варах у Чехії. Тепер віддаватиму перевагу українським бальнеологічним курортам. За комфортом найкращі готельно-лікувальні комплекси Трускавця не поступаються відомим курортам Європи”, — сказав голова Чернігівського земляцтва Віктор Ткаченко. Ласкаве весняне сонце, перші рясні квіти на галявинах, а поруч — сніг на крутогорах, у виярках, чисте повітря і гостинні люди — все це наснажувало, радувало, вселяло віру в те, що гірські райони Львівщини не такі вже й депресивні, як про це говорили представники влади. І хоч закривають деякі шахти, не працює чимало інших промислових підприємств, львів’яни та жителі гірських районів не опускають рук. Голова Сколівської райдержадміністрації Ігор Свистун, до речі, палкий шанувальник поезії Ліни Костенко, зазначив: “Наші люди дадуть собі раду. Головне, щоб порозумілися між собою там, на Фото Ніни Гнатюк Г. Дерев’янчук та І. Васюник кращих творів краян. А письменницький осередок тут налічує понад 150 поетів, прозаїків, драматургів, публіцистів, перекладачів. Поверталися до Києва нічним поїздом. І хоч пора була пізня, в купе довго не стихали голоси. Керівники Донецького, Запорізького, Харківського, Миколаївського, Житомирського, Волинського, інших громадських об’єднань обговорювали побачене і почуте, радилися, як краще обмінюватися групами школярів і студентів для відпочинку під час канікул, спільного відзначення різдвяних, великодніх свят у реґіонах. Геннадій Дерев’янчук, виконавчий директор Львівського земляцтва, виявився не лише гарним організатором, а й знаючим екскурсоводом. Дякуючи і йому, і всім львів’янам за гостинність, увагу, сподіваємося, що вони стануть нашими постійними читачами і передплатять для бібліотек, шкіл, ВНЗ, свого активу газету “Слово Просвіти”, яка збирається постійно писати про найцікавіші й найвагоміші справи земляцтв. лановитої молоді, добродійна допомога в книговиданні, вшанування пам’яті видатних митців минулого — не перелічити всіх тих добрих справ, якими опікуються кандидат філологічних наук, доцент Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, лауреат багатьох літературних премій Тетяна Яковенко, народний депутат України V скликання, відома громадська діячка Олена Вітенко та інші організатори й активісти “Великої рідні”. Тримаю в руках перший випуск літературно-мистецького альманаху “Подільське перевесло”, упорядкований Тетяною Яковенко. Тут вірші, оповідання, пісні, наукові дослідження, світлини, витинанки, репродукції картин — твори понад 20 талановитих вінничан. Імена Анатолія Бортняка, Галини Тарасюк, Анатолія Подолинного, Валентини Сторожук добре відомі шанувальникам художнього слова, а Катерина Копичинська та Василь Пастушина — студенти педуніверситету, вони лише починають торувати творчу стежину. Віриться, що альманах “Подільське перевесло” започаткує серію літературно-мистецьких збірників митців рідного краю. Матеріали підготувала Ніна ГНАТЮК

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин