Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Про-читання · “Класична” колізія психологічної драми в найкращих традиціях Ольги Кобилянської, Стефана Цвейга, Макса Фріша”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

ПОВЕРНЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО СИМВОЛІЗМУ?

Слово Просвіти, №17 за 2009 рік

Дмитро ЧИСТЯК В’ячеслав Гук. Сад Галатеї. — Сімферополь: “СМД”, 2008 Роман В’ячеслава Гука “Сад Га$ латеї” — твір символістський, імпре$ сіоністський, натуралістський, реа$ лістичний, модерністський. А що, як перед нами справді інтелектуальне постмодерністське письмо, позна$ чене міфологічним началом? Ім’я В’ячеслава Гука широко відоме у дуже вузьких колах — на презентації “Саду Галатеї” у Будинку письменників зібралося аж… із півдесятка шанувальників автора. Такі реалії: знакових книжок часто не помічають за браком промоції. В. Гук — самобутній письменник із Криму, член НСПУ, автор п’яти поетичних збірок і двох романів, один із яких — “Синдром дитячих спогадів” (К.: ВЦ “Просвіта”, 2008) — відзначено президентським грантом для молодих письменників. І хоч у нашому краї відзнаки здебільшого викликають іронічну посмішку, цього разу журі не помилилось… Сюжет твору “Сад Галатеї” нібито нескладний. Асар Янсон, за німецької окупації — колабораціоніст, згодом — викладач німецької в ризькій гімназії, внаслідок самогубства давньої подруги й сусідки по будинку для людей похилого віку Марти Юхансон і доведений до розпачу тиском доглядальниці, сестри Ірми, підпалює будинок й опиняється у в’язниці. Композиційно роман складають діалоги-допити ув’язненого, описи в’язниці, а найбільше — спогади героя з дитинства до старості, воєнне страхіття, і зрештою “пекельна пора” (не в стилі Артюра Рембо) — літо, проведене з Мартою на фермі, чи пак у Саді, неподалік Риги. Дивує природа конфлікту. Історія про Асара, “зайву людину”, позначену воєнними травмами, за якими — огида до світу людей і продовження роду, неспромога духовного і потяг до чуттє- На урочистій церемонії вшану$ вання лауреатів Х Всеукраїнсько$ го рейтингу “Книжка року$2008” Видавничий дім “Києво-Могилян$ ська Академія” здобув перемогу втрьох номінаціях. “Книжкою року” в номінації “Софія” стала праця Сергія Кримського “Під сиґнату$ рою Софії”; чотиритомний збірник свідчень “Великий голод в Україні 1932—1933 років” переміг у номі$ нації “Минувшина”, а двотомник вибраних праць Юрія Шевельова, перемігши в номінації “Хрестома$ тія”, отримав гран-прі. Розмовляємо з директором Видавничого дому “КМА” Вірою Соловйовою: — Віро Йосипівно, які книжки за$ раз готуються до друку? — На прохання читачів ми продовжимо видавати праці Юрія Шевельова. На Форумі видавців у вересні сподіваємося презентувати третій том з літературознавства, упорядники якого — Лариса Масенко й Оксана Забужко. З історичних новинок цього місяця побачить світ збірник розсекречених архівів України з серії “Більше не таємно”, що матиме назву “Радянські органи державної безпеки у 1939—1945 рр.: Документи ГДА СБ України. 1939—червень 1941 р.” (упорядники В. Даниленко, С. Кокін). Друга книжка — “Українська Повстанська Армія і Армія Крайова. Протистояння в Західній Україні (1939—1945 рр.)” І. Ільюшина. Окрім того, готуємо антологію компаративістики за редакцією Дмитра Наливайка, чекаємо на літературні порвого кохання зближує автора з ідейними пошуками письменників і філософів-екзистенціалістів: у “Нудоті” Жана- Поля Сартра і мотивом кохання у “Сторонньому” Альбера Камю. Тож Людина — живий мрець, виведений в образах гестапівців, сліпець (недарма в тексті згадано “Сліпі” Моріса Метерлінка), конформіст-філістер (сестра Ірма, Слідчий на початку роману), жертва (війни, суспільних забобонів, внутрішніх суперечностей), і лише подеколи — бунтар, спраглий свободи (Асар), природної гармонії (Марта, пастир Ансіс). “Класична” колізія психологічної драми в найкращих традиціях Ольги Кобилянської, Стефана Цвейга, Макса Фріша. Але разом із тим спостерігаємо документалізм, гідний майстрів натуралізму, сугестивність “пейзажу душі”, пошановану імпресіоністами, модерністські “потік свідомості” й трансцендентальну суб’єктивність (Е. Гуссерль). Така ряснота впливів свідчить про широку ерудованість автора, тяжіння до постмодерного синтезу з його інтелектуалізацією, неоміфом, численними інтертекстами, що заслуговують на “глибинне читання”. Спробуємо сформулювати сутність поетики “Саду Галатеї”. В основі твору — міфологічний символізм у найкращому варіанті європейської тенденції реміфологізації літератури. Мабуть, окрім сучасних авторів, не останню роль відіграють впливи “срібного віку”, зокрема проза Зінаїди Гіппіус, Дмитра Мережковського й Андрія Бєлого, філософія “волі до життя” Артура Шопенгауера й інтуїтивне пізнання Анрі Бергсона. Читаючи “Сад Галатеї”, ще раз переконуєшся в передбачливості спостережень Ролана Варта про вічність символічної енергії тексту в процесі породження означуваного. Саме синкретичне бачення проблем на різних рівнях узагальнення ставить під сумнів і водночас зрівнює вправах різноманітні ідейні засади мистецьких течій, життєвих філософій, зні-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин