Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Інформаційний простір · “Що відбувається в нашому медіапросторі? Які віяння навіюють нам “Алла=радіо” тощо?” · с. 3сторінка оригіналу ↗

ВІД ТЕЛЕВІЗОРА — ДО КНИЖКИ

Слово Просвіти, №17 за 2009 рік

Микола ГНАТИШ, смт Калинівка Васильківського р-ну Київської обл. Протягом багатьох віків книжка відігравала значну роль у вихованні людини й пізнанні таємниць світу. Із появою радіо і телебачення книжка перестала бути основним джерелом знань, поступившись новітнім винаходам. Цілі покоління виростали, не обтяжуючи себе читанням. В людей виробився стереотип байдужості, а то й зневаги до книжки. Мало тепер читають ще й через низьку техніку читання. У багатьох читачів не вироблено периферійного бачення не лише рядків, а й окремих слів. Боляче говорити, але мені доводилося зустрічати випускників середніх шкіл, в яких техніка читання — на рівні 2—3-х класів. У них мізерний лексичний запас, бо вони не читають. Криза читацької культури настала ще в епоху “великої говорильні”. Більшість часу люди проводять перед екраном телевізора. Глядачів цікавлять футбол, мультики. Телебачення посилає в кожну оселю закордонний непотріб: нескінченні телесеріали, фільми жахів, криваві бойовики. Ось лише кілька назв: “Вбивство у під’їзді”, “Вбивство на світанку”, “Таємниця вбивства”, “Суто американське вбивство”. Телевізія цинічно розтоптує совість і сором, любов і милосердя. І всю цю духовну гнилизну вбирають і дорослі, і діти, вона спустошує душі, судомить національні почуття. Цей продукт формує в українського глядача антиукраїнське мислення. Зникли з екранів науковці, письменники, мислителі. Спілкування з книжкою — це найвища і незамінна форма інтелектуального розвитку людини. “Книга вчить, як на світі жить”, — стверджує народне прислів’я. Дослідники доводять, що в людей, які мало читають, втричі раніше розвивається атеросклероз. Телевізор не дасть стільки користі, скільки принесе книжка. Розвиток мовлення, грамотність, культура й ерудованість людини залежать від читання. В Україні існує проблема української мови й книжки, яка перебуває в опалі. Рідна держава не турбується про власний культурницький ринок, інформаційний простір віддала сусідній державі. В Україні на повну силу працює російська видавнича сфера. Із Росії в Україну завозять на десятки мільйонів гривень книжок. У багатьох із них — антиукраїнський зміст, вони руйнують український дух. Українець зазнає обмежень на отримання інформації рідною мовою. Найбільш шкідливо це відбивається на підлітках. Москва розуміє, що найсильніше русифікує друковане слово. В Україні відчуваємо потребу виховати читача. Українська сім’я і школа повинні формувати в дітей читацькі інтереси, залучати їх до справжньої літератури. Українська класична література — невичерпне джерело патріотизму, духовна скарбниця давньої талановитої нації. Класика допоможе відродити духовну й культурну спадщину нашого народу. У кожній хаті повинні бути безсмертне слово Великого Кобзаря, твори Марка Вовчка, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, М. Коцюбинського, І. Франка, Лесі Українки. Наші діти виростуть справжніми українцями, коли візьмуть у свою душу красу рідної мови з творів рідномовних письменників. Батькам слід подавати дітям приклад — у вільну годину читати.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин