Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема · “Розікравши все, що вдалося, хапуги добралися й до основного багатства України — наших земель”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

СОКИРОЮ ПО «НІЧИЇХ» ЛІСАХ Земельний грабунок — «на правовій основі»

Слово Просвіти, №17 за 2011 рік

Прокуратура Чернігівської області зараз займається скандальною історією з вирубуванням чернігівським підприємцем 200 з лишком дерев біля села Горбове Куликівського району. Обласне управління екології, яке передало матеріали в прокуратуру, встановило факт незаконного вирубування, визначило, що збиток державі становить понад 600 тисяч гривень. Але ця історія дрібничка в порівнянні з тим, що й далі затівається в цьому ж районі (як і в багатьох інших районах і областях). Цього разу під знищення намічено вже близько 10 тисяч (!) дерев лісосмуги, що прилягає до сусіднього з Горбовим села Ковчин. Петро АНТОНЕНКО Фото автора Від райцентру Куликівка до Ковчина, одного з найбільших старовинних сіл району, 8 кіло+ метрів. Зокрема близько 6 кіло+ метрів польової дороги між насе+ леними пунктами. Межа проля+ гає ближче до райцентру, а майже 5 кілометрів дороги — на терито+ рії Ковчинської сільради. Нещодавно мешканці Ковчи+ на забили тривогу. Вздовж усієї дороги практично кожне дерево лісосмуги було позначене заруб+ ками на корі — так мітять дерева під вирубування. Що відбувати+ меться на ковчинських землях, не знає ніхто, включаючи й сільську раду. На недавній сесії райради сільський голова Михайло Морозі один із депутатів офіційно звер+ нулися із запитом до голови рай+ держадміністрації — пояснити, що до чого? Той пообіцяв відпо+ вісти. Очевидно, саме райадмініс+ трація і знає, що й до чого. У неві+ данні був районний еколог, який не давав дозволу на вирубування лісосмуги. До речі, щойно цю по+ саду взагалі скоротили: очевидно, з нагоди 25+річчя Чорнобильської аварії і щоб легше було грабувати природу. Нічого невідомо в ра+ йонному шляховому відділі, який міг би законно вести вирубування вздовж дороги. Повний туман. Якщо це не справжнісінька лі+ созаготівля в лісосмугах, то є ли+ ше дві законні причини вирубу+ вань. Перша — так звані вирубу+ вання санітарного догляду. Це те, що постійно треба проводити в лісосмугах і лісах. І те, що давно не проводиться з фінансових причин. На деякі наші ліси і лі+ сосмуги вже страшно дивитися: вони безладно заросли, захараще+ ні старими, сухими, гнилими де+ ревами, які засмічують ліс, пада+ ють, а в пришляхових смугах ще й небезпечні для руху, ліній елек+ тропередач та зв’язку. Та якраз до санітарних очищень уздовж наз+ ваної дороги руки й не дійшли. А оскільки під вирубування поміче+ ні ВСІ дерева, і на одне старе, су+ хе припадає по 10—20 молодих, міцних, очевидно, що це не виру+ бування санітарного догляду. Друга причина пов’язана з безпекою руху. У шляховиків є норма: потрібно вирубувати де+ рева, які ростуть ближче певної відстані від дороги. Для сільських доріг вона становить 12 метрів від осьової лінії, для автотрас трохи більше. Правило введене через різке збільшення кількості тран+ спорту, щоб у разі аварії автівки не врізалися в дерева. 30—40 ро+ ків тому, коли робили пришляхо+ ві смуги, було набагато менше транспорту, і дерева часто садили буквально за два+три метри від асфальту. Шляхові служби зараз поступово звільняють узбіччя від цих дерев. По дорозі на Ковчин справді є дерева понад самим ас+ фальтом. Але тут помічені під ви+ рубування всі дерева, хоч багато зних ростуть за 15—20, а то й біль+ ше метрів від осьової лінії? Лісос+ муга тут дуже широка. Значить, це й не з причин безпеки руху. Це нахабна лісозаготівля. Що ж хочуть винищити? Тут росте з десяток порід дерев, зок+ рема й такі цінні, як дуб, сосна, береза, липа. Деревам не більш як 40—50 років. Для таких порід, як дуб, сосна, це взагалі молодий вік. Між тим, йдеться про їх пов+ не вирізування, після чого дорога стане лисою на довгі десятиліття. Як можливе таке дикунство? Перша причина загальна. Ук+ раїна, вирвавшись начебто ж із комуно+радянської імперії, бага+ то в чому досі живе за її законами. Зокрема за дикунським правилом “Після нас хоч потоп”. Розікрав+ ши все, що вдалося, хапуги доб+ ралися й до основного багатства України — наших земель, того, що на них росте, насамперед лі+ сів. І аж надто поширилася ця живоглотська “філософія” остан+ нім часом. Є й цілком конкретні причи+ ни тотального лісорубства. Вони в нашому дивному законодавстві. Плодиться воно в парламенті, до+ повнюється указами президента, постановами уряду. Повний без+ лад, причому, комусь дуже вигід+ ний, і в земельних питаннях. Це цілком стосується і лісосмуг. Де+ які необхідні роз’яснення. Лісосмуги почали масово на+ саджувати в перші повоєнні деся+ тиліття. Для захисту полів, сніго+ затримання, розмноження тварині птахів. Польові лісосмуги є трьох типів: пришляхові, по межах те+ риторій сільрад (земель колишніх колгоспів) і ті, що розмежовували поля колгоспу. 1999 року в Україні почалася широкомасштабна зе+ мельна реформа, подолання нас+ лідків колишньої дикунської ко+ лективізації. Відбувалося транс+ формування колгоспів, розпаю+ вання колективної власності, на+ самперед землі. Селяни отримува+ ли спершу земельний пай, який потім приватизували. Цей процес практично завершено. Так+от, тоді дивним чином під розпаювання не потрапили лі+ сосмуги. Одна з причин — попід лісосмугами, а то й посеред них, як правило, пролягають польові дороги. Смуги й дороги не вклю+ чали в земельні ділянки, які призначалися селянам під розпа+ ювання. А пришляхові смуги до+ ріг між селами так і залишилися у віданні шляхових служб. На де+ яких дорогах, як і тут, на ковчин+ ській, паралельно зі смугою шля+ ховиків, колгоспи також садили дерева. Минуло кілька десяти+ літь, і це вже не просто голе узбіч+ чя, а справжній ліс. І немалий. Якщо 6 кілометрів помножити в середньому навіть на 15 метрів, це виходить 9 гектарів лісу лише по один бік дороги. Стільки ж по другий. Тобто, між Куликівкою і Ковчиним росте 18 гектарів лісу! Нічийого! Чому саме? Під час проведення земельної реформи, ухвалення Земельного і Лісового кодексів України ці ні+ чиї лісосмуги було вирішено оформити, як землі Лісового фонду держави. Але потім вияви+ лося, що чимало цих смуг не ці+ кавлять лісівників як джерело за+ готівлі деревини. А від догляду за ними лише клопіт. Тому зараз лі+ сівники дуже неохоче беруть на себе ці лісосмуги. До того ж, по сьогодні (а пройшли роки!) не розроблено правовий механізм передачі цієї землі від колишніх колгоспів лісівникам. До речі, щодо отого вирубу+ вання лісосмуги в селі Горбове, там узагалі повна казуїстика. Прокуратура заявила, що не так просто порушити проти хапуг кримінальну справу, бо, мовляв, знищена лісосмуга не значилася й не значиться у жодних земель+ них документах. І таке справді можливе: за 30—40 років виріс ці+ лий ліс, а він ніде не зафіксова+ ний, не числиться. То, може, у нас ще багато чого в державі не числиться? Свого часу законом відсторо+ нили від цих земель і сільські ради. Це взагалі ганьба наших україн+ ських реалій, нашого законодав+ ства. Є чітко визначена базова ад+ міністративна одиниця держав+ ного адміністративно+територі+ ального устрою — сільська рада. Є чітко означена її територія, до якої входять і село (чи села), і всі його землі, зокрема й лісосмуги. Але нині сільські ради розпоряд+ жаються землями лише в межах

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин