Читацьке віче · “Великий українець усе життя вивищував себе до Божих вершин досконалості”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Згадка про земляка
Слово Просвіти, №17 за 2012 рік
бе громадянином новопроголошеної Української Народної Республіки і зголосився до другої сотні Богданівського полку Армії УНР. Пізніше відомий як активний боєць полку Чорних запорожців Залізної дивізії. Йому довелося воювати з білими і червоними бандитами у різних куточках України. Навіть декілька разів потрапляв у полон, з якого дивом рятувався. Трагічного 1920 року, коли український народ остаточно втратив незалежну державу, Валентин Сім’янцев, як і тисячі його бойових побратимів, опинився у польському таборі для інтернованих вояків. Після звільнення навесні 1923 року жив у Чехословаччині, де здобув освіту інженера-гідротехніка, потім — у Німеччині, Австрії, а 1949 року переїхав до США, де й помер 15 лютого 1992 року. Син нашого земляка Радомир Сім’янцев, який проживав у чеських Подєбрадах, залишив цікаві й змістовні спогади про життя в еміграції іншої видатної постаті, замолоду пов’язаної із Харківщиною, — Дмитра Антоновича. Валентин Сім’янцев про своє буремне й драматичне життя залишив “Спогади Богданівця” (1963), “Студентські часи” (1973), “Роки козакування 1917—
1923” (1976), “Роки в Америці”. Цей цикл спогадів став чи не першим у діаспорі за широтою охоплення історичного і біографічного матеріалу. На еміграції наш земляк став відомий як скульптор, графік-плакатник і портретист, про митця Валентина Сім’янцева йдеться у біографічному довіднику С. Білоконя “Мистецтво України” (1997). У спогадах 1976 року видання Валентин Сім’янцев написав: “І чим би я виправдав своє життя, коли б добра доля не дала мені мого козакування?” На жаль, мало було українців, які думали так само, і це головна причина того, що Україна опинилася тоді у неволі. Але навіть достойної фотографії одного з багатьох борців за Україну зараз знайти вже, мабуть, неможливо (його спогади з портретами у літньому віці видавалися на слабенькій друкарській базі). Не представлено його особу й у виданнях наших дослідників, присвячених буремному періоду визвольних змагань. Але серед багатьох українських героїв із числа уродженців Харківщини, яких у радянські часи було затавровано як “петлюрівців”, Валентинові Сім’янцеву належить не останнє місце.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
