Сторінка · с. 2сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №17 за 2013 рік
Слово Просвіти, №17 за 2013 рік
"В Україні зашкалюють печерні
українофобні настрої",
Олег К. РОМАНЧУК, публіцист, шеф-редактор журналу "Універсум"
Незаловго до вибуху Другої світової війни президент США Франклін Делано Рузвельт у зверненні до Конгресу застеріг: "Перша істина в тому, що свобода демократії є в небезпеці, якщо люди толерують зростання особистої влали ло межі, коли вона стає сильнішою, ніж демократична держава. Це, по суті, є фашизм -- контроль уряду однією людиною, групою осіб". Узагальнення, зроблене знаменитим американським президентом 29 квітня 1938 року, ніхто з науковців і політиків досі не спростував. Хіба що Партія регіонів.
Через 75 років, 2 квітня 2013-го, прес-служба цієї партії нічтоже сумняшеся заявила, що "фашизм - на пороге украинского Дома", що "от фашиствующих лозунгов оппозиция перешла к зверству и террору".
Маємо класичну підміну понять, банальне політичне шулерство. Звинувачуючи політичних опонентів у тому, що вони сіють ворожнечу і ненависть серед українських громадян, Партія регіонів свідомо не бажає згадувати, що "фашизм -- Контроль уряду однією людиною, групою осіб",
І коли, приміром, Вадим Колесніченко, член Партії регіанів, на засіданні парламенту безапеляційно стверджує, що Верховна Рада стає коричневою, що "ці фашисти через час будуть рахувати ваші паспорти та появляться шибениці", що "ці фашисти і неоліберали топчуть нас своїми чобітьми з фашистськими підковами", то Йдеться не про політичну безвідповідальність, не про елементарне неуцтво, а про добре продуману провокацію. Бо що насправді є фашизмом і нацизмом, можна довідатись навіть з електронної Вікіпедії, Це якщо ліньки вивчити історичну "матчасть" із першоджерел.
Але такого бажання у Вадима Колесніченка, вочевидь, бракує. Ще раніше, 24 травня 2012 року, на засіданні Верховної Ради України він уже страхав присутніх: "Ви сльшитє шабаш, котормй устранцвают националфашисть, которье кроме своєй точки зрения не признают другой точки зрения. Зто националфашисть, которье могут расстрелять человека за то, что он говорит на другом язьке, а не ка том, которьй им хочется. Зто национал-фашисть, которье готові расстрелять человека за-то, что у него другая националь-
Спекуляції на тему "фашистів і фашизму" насправді є по-
«Фашизм нє прайдьот!», або Про політичні спекуляції українофобів
літичною грою, яку веде влада, аби відволікти увагу народу від проблем у державі.
Ще один приклад політичного анамнезу. Член такої собі "Російсько-української мололіжної палати" Володимир Рогов явно з провокаційною метою виголошує, що "марш вишиванок заключається в тому, що молодь одягає вишиванки, але насправді ми прекрасно знаємо, що вони йдуть зі свастикою, з портретами Бандери і Шухевича, прославляючи ідеї колабораціоністів, зрадників і тих людей, які намагались нав'язати тут націонал-соціалістичні порядки", а пресслужба Партії регіонів розпачливо волає, що "сегодня все громче раздаются нацистскиє призьівь к физическому насилию ц террору по отношению к шнакомьіслящим, людям другой верь, национальности, язмковьх традиций". Де, такі заклики? Покажіть.
Насправді в Україні зашкалюють печерні українофобні настрої: "Убей в себе украйнца", "Хватит мьічать на мове"... Це лише два приклади "злоякісної реклами", на яку останніми днями звернула увагу газета "День", зауваживши, що тиражування антиукраїнських гасел здійснюється всупереч ст. 161 ККУ ("умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті..."), що карається позбавленням волі «терміном до п'яти років. Редакція скерувала відповідний запит до Служби безпеки України. Чи буде реакція?
Одкровення донеччанина Євгенія Чернишова, розміщені на сайті "Русскиє в Украйне" 27 лютого 2013 року, також наштовхують на певні роздуми щодо бездіяльності українських правоохоронних органів: "...каким бь русским ни бьл кандидат в президенти Украйнь, он никогда не может стать русским президентом. «...2 Сама логика существования государства Украина, отдельного от остальной Россий, диктуєт києвской власти русофобскую линию. «..» Ми же, патристь нашего Единого ФРусского Отечества, не долонь: заблуждаться насчет патриотизма власти на Украцне, которьй нейзбежно будет носить русофобский неонацистский характер до тех пор, пока зта часть Руси мнит себя "незалежной". Х...2 Те же, кто любит Отечество, кто живет одною только мьслию о єго воссоєдинений, никогда не примут раскольнической идеологий украцнства, во грехе гордьни замьіиленного. Ми навсегда, что бь ни случилось, сохраним верность Русскому государству й Русской Православной Церкви! Й обязательно воссоєдиним Святую Русь!"
«"Сусід з каменем за пазухою?" -- під такою інтригуючою назвою (підзаголовок: "В яких випадках національна меншина стає п'ятою колоною?) у журналі "Дружба народов" 1995 ро-
ку побачило світ розлоге ана
літичне дослідження московського журналіста Володимира Коваленка.
Автор наводить численні
аналогії, ділиться цікавими спостереженнями, зіставляє факти з далекого минулого і сучасності, прискіпливо аналізує поведінку нашого північно-східного сусіда, Підтверджень наведених аргументів і передбачень за час, що минув, -- сила-силенна. Слід зазначити, що в своїй публікації Володимир Коваленко використав оригінальні висновки працівника Амстерламського державного інституту військової документації Луї де Йонга (Поціз Фе Іопр), зроблені ним у книзі "Тпе Сегтап ПИЙ соїштп іп Ре Зесопа мотій маг" (СРісаро, 1956). Через два роки це дослідження було перекладено російською московським видавництвом іноземної літератури під назвою "Немецкая пятая колонна во второй мировой войне", Завважимо, що спостереження Луї де Йонга все ще актуальні. Зокрема для розуміння конфліктних ситуацій, пов'язаних із російськими меншинами на території колишнього СССР. При цьому, як слушно зазначає Володимир Коваленко, між воєнною і політичною п'ятими колонами, безумовно, існує чимало проміжних, перехідних варіантів, Їх українці відчувають сьогодні в системі освіти, в Законі про мову, в безпековій та військовій сфері, у міжконфесійних конфліктах...
Трагедія України в тому, шоу Верховній Раді чимало парламентарів просувають та захищають інтереси іншої держави, всупереч національним інтересам. "Так ось як вони діють за кордоном... Спершу вони займають ключові позиції в урядовому апараті, затим ведуть вкраїні підривну роботу і нарешті викликають кризу, з тим, щоби ввести... війська за телеграмою, текст якої складається заздалегідь" (Луї де Йонг). Ця цитата стосувалась дій німецької п'ятої колони в Австрії 1938 року. Але.
Звернімо увагу, приміром, на "Заявлениє Всеукрайнского Координационного (Совета организаций российских соотечественников" від 2 грудня 2012 року, оприлюднене на інформаційно-аналітичному порталі "Русский мир Запорожькя". Ось лише кілька фрагментів: "Об угрозе политического реванша коалиции украйнских националистов, противоправности ши недопустимости планов, винашиваємьіх украйнскими националистами по запрету деятельности Коммунистической партии Украйнь 5...» Сегодня украйнекие националисть, значительная часть которьїх культивируєт откровенно неонацистскиє взглядь, заявляют о свобм намерений захватить власть на Украине, льтаясь таким образом взять реванш за поражение своих идейньх предщественников во Второй Мировой войне на стороке гитлеров-
ской Германий, за состоявшийся провал украйнского националистического режима, окрашенного в "оранжевме" и "бело-сердечнье " цеєта. «2 Партия "Русский блок" зарекомендовала себя как молодая ц знергичная политическая сила, твердо стоящая на позициях русско-украйнского єдинства, представители которой активно вимступают тротив политики принудительной украйнизации, В зтой связи, Всеукрайнский Координационньй Совет организаций российских соотечественни - ков, заявляєт о том, что расценивсєт заявления украйнских националистов, требующих запретить деятельность Коммунистической партий Украйнь й Партий "Русский блок", как провокационнье и о противоправнье действия, направленнье против шнтересов русского и русскокультурного населения Украйньї. 5...?
Ми обращаємся к руководству Российской Федерации с призьвом не допустить ситуации, когда представители левопатриотического движения, русских и пророссийских организаций Украйнь будут винуждень в одиночестве противостоять узурпировавшему власть на Украйне альянсу украинских | националистов, подстрекаємьх и поддерживаємьх западкьми державами. (Це ж у який спосіб керівництво РФ "не допускатиме ситуації "2 -- О. Р.)
Российскоє сосударство создавало ка территории Украйнь пндустриальнье центри, заселяло юго-восточньє регионь русским населениєм |Посилаючись на опубліковані в Україні документи з розсекречених архівів (ЦГАНХ СССР. Ф. 5675, Оп. 1. Д. 33. Л. 56), Володимир Коваленко пише, що "переселення росіян аж ніяк не було спонтанним, а старанно планувалось Кремлем: кількість, строки, заходи матеріального заохочення, забезпечення транспортом, житлом тощо. Так, лише 1933 року, коли мільйони українських селян були виморені штучно викликаним голодом, з Горьковської області в Одеську було переселено 2120 селянських господарств, з Ївановської в Донецьку -- 3527, з Центрально-Чорноземної в Харківську -- 3800, із Західної (тобто Смоленської) у Дніпропетровську -- 6679 господарств. (Переселення, як бачимо, йде не на Київщину чи Полтавщину, а саме в ті області, дей без того процент російського населення найвищий). Усього ж в Україну тільки за цей 1933 рік 329 ешелонами було перевезено 21 856 господарств колгоспників з усім майном (117 149 чоловік)"), формировало здесь русскокультурную середу. Позтому ль твердо считаєм, что руководство Российской Федерации цмеєт полноє морально право (29 оказьвать действенную (7! поддержку всем пророссийским антинацицоналистическим силам Украйнь, бмть вместе с русским ш русскокультурньм населением Украйнь в борьбе против по-
литических притязаний и пося-
гательств украйнских националистов й неонациєтов
Перед лицом усрозьі националистического реванша на Украцне, мо, члень: Всеукрацнского Координацивбнного Совеєта организаций российских соботечественников, призьваєм крепить единство представителей русских и пророссийских организаций, левопат риотических ш народно-патридтических сил, всех здоровьх сил общества в борьбе за неотьємлемог право многонационального народа Украйнь жить в союзе с Российской Федерациєй, свободно развивать русскую культуру и использавать русский язьк на территорий государства Украцна как государственньшй наравне с украцшнским язьіком. Вместе -- мьі сула! Национализм не пройдет! Будущеє Украйнь -- в Союзе с Российской Федерациєй!".
Чи мав рацію Володимир Коваленко, написавши статтю "Сусід з каменем за пазухою"? Питання навіть не риторичне,
До речі, про націоналізм, Видатний английський політик, прем'єр-міністр Великобританії Бенджамін Дізраєлі, єврей за національністю, постійно наголошував, що національне питання -- Ключ до всіх загадок світової історії. Він категорично стверджував: "Національна приналежність -- єдина істина".
Давід Мільман, помічник головного рабина України, під час телевізійного ток-шоу після прем'єри документального фільму "ДНК-портрет нації" на ТРК "Україна" (листопад 2012 року) акцентував, що "є націоналістом, а націоналізм -- це основа національної ідеї. Без поваги до себе жодна країна не може існувати. Я вдячний цьому фільму, який намагається повернути народу України почуття поваги до себе. Бо тільки поважаючи себе, можна поважати інші народи. «...» І коли люди України перестануть вважати себе малоросами і почнуть себе поважати -- хай вони називають себе арійцями, хай вони називають себе націоналістами".
Є питання?
Р. 5.
15 квітня 2013 року на сайті нер/ /біорз.ргаміа.сот ма/аціног/ коіевзпіспепко/516ЬГ628879еа/ Вадим Колесніченко, співголова Міжнародного антифашистського фронту(?), безапеляційно вирік: "Маски знято. Всі ж нікчемні спроби відвести увагу громадськості від злочинної діяльності ОУН, УПА, СС "Галичина" та інших організацій цього штибу, які ми зараз спостерігаємо в окремих ЗМІ, не просто приречені на поразку, і є жалюгідним плагіатом діяльності українських націонал-фашистів". Закономірно поста" ють питання: кому адресована ця войовнича сентенція? Що має означати? Яку мету пере" слідує? Поживемо-побачимо. Та для думаючих, логічно мис" лячих українців, гадаємо, 8СЄ зрозуміло уже й зараз.
пе
ЧАТИ
«СЛОВО ПРОСВІТИ" Ф ч. 17, 25 квітня-- ! травня 2013 р.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
