Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №17 за 2013 рік

Слово Просвіти, №17 за 2013 рік

4 Події, факти, коментарі Закінчення. Початок на стор. ! Голова Державного агентства України з управління зоною вілчуження Володимир Холоша назвав "одним із важливих завдань мінімізації наслідків катастрофи комплекснє медико-санітарне забезпечення постраждалих". Наскільки воно "важливе", свідчить така цифра: торік на лікування постраждалих виділили 42 мільйони 440 тисяч гривень, шо дозволило пролікувати трохи більше 215 тисяч постражлалих. Одного з десяти і на суму близько 200 гривень. Якраз на упаковку не найдорожчих ліків. Утім, голова агентства мав говорити про те, як бути з "чорною" зоною. "Щодо зони відчуження та зоки безумовного обов'язкового відселення, то це територія високої техногенної небезпеки площею близько 2600 квадратних кілометрів і вона є найбільш забруднена радіонуклідами". За 27 років, заявив урядовець, "виконано значні обсяги робіт, спрямовані на поліпшення радіаційного стану зони відчуження". Настільки "значні", що тут промовець вдався до хитрої арифметики -- "проведена дезактивація території площею понад 30 тисяч гектарів", Квадратний кілометр'-- це 100 тектарів. Тобто, більш як за чверть століття очищено ...аж 300 квадратних кілометрів, дев'яту частину Отже, за 235 років усе буде "поліпшено", "Прогрес" у будівництві сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС, на думку голови агентства, полягає втому, що нарешті завершено проектні роботи. До 30-і річниці аварії запрацює і саме сховище. Велике пожвавлення в залі парламенту викликав виступ заступника голови правління Пенсійного фонду України Вапентини Никитенко. Адже сьогодні в органах фонду на обліку майже 879 тисяч потерпілих від ката- "Як хочете, щоб вам люди чинили, так і вичиніть з ними" ( Євангеліє від Луки 6:31)". Чорнобильський синдром строфи, Багато з них перебували ів залі Ради. А не так давно стояли на багатотисячних мітингах чорнобильців під стінами вищих органів влади, вимагаючи записаного в законах. Марно. На І квітня 2013 р. на розглялі в сулах перебувало 346 тисяч справ за позовами постражлалих віл Чорнобиля на загальну суму 4,9 мільярда гривень. | коли представниця фонду почала сипати абстрактними цифрами "піклування про чорнобильців", залунало "Таньба!" Натомість торік Державна фінансова інспекція та правоохоронні органи виявили майже дві тисячі випадків фальсифікації документів для отримання статусу чорнобильця. Хто може фальсифікувати такі документи, здогалатися неважко Помиляються ті, хто вважає, що атомна біда обмежується лише Чорнобилем. Ось цитата з виступу заступника міністра охорони здоров'я Олександра Толстанова: "Населення, яке отримало опромінення від штучних джерел іонізуючого опромінення в Україні, можна поділити на 3 основні групи. Персонал та пожежні ЧАЕС, військові учасники ядерних випробувань у колишньому СРСР з діагнозом гостра променева хвороба, інші групи постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Оперативний персонал діючих атомних електростанцій, персонал 30-кілометрової зони, а також персонал, зайнятий на роботах у перетворенні об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему, а також персонал заводів, шахт, ядерно-паливного циклу та населення, яке прожнває в зонах атомних електростанцій, урановидобувних та уранопереробних підприємств та їх сховищ". Вражаючий і сумний перелік. До цього варто додати, що вчені давно б'ють тривогу з приводу того, що навіть без ава- рій працюючі атомні станції завдають серйозної шкоди довкіллю і здоров'ю населення. Далекою віл мажорних реляцій була доповідь голови профільного Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірини Сех. І не тому, що вона є представником опозиції, врешті, парламент на те і є вищим представницьким органом народу, щоб контролювати виконавчу владу. Перше засідання Комітету не випадково було зроблене вцізним і саме на Чорнобильській станції. Ось уже 12 років, як п офіційно "зупинено", але чи не занадто затягся цей процес? Голова комітету констатувала, що "і через 12 років після остаточної зупинки станції основні витрати йлуть на підтримку безпеки станції, а не зняття її з експлуатації". Спливли терміни першочергових заходів зняття АЕС з експлуатації, перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, а проблеми не вирішені, Відставання -- нароки. Ачого дивуватися? Ще 2010 року завершився термін дії загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Ї ось уже четвертий рік (!) переноситься термін подання на розгляд парламенту нової програми. Ще 2008 року Верховна Рада ухвалила постанову, якою зобов'язала Кабмін внести на розгляд парламенту зміни ло Закону про статус і соціальний захист постраждалих від Чорнобиля та Закону про правовий режим територій, що зазнали забруднення внаслідок катастрофи. Жодної реакції. В Україні чекають гарантованого законом житла близько 38 тисяч сімей постраждалих від катастрофи, з них близько 10 тисяч сімей інвалідів-чорнобильців. І що ж? За 2011--2012 роки забезпечено житлом лише 535 родин. Тож черга, якщо нічого не зміниться, зникне через 136 років. Важко йти проти фактів. Навіть депутат від Партії регіонів Сергій Глазунов зазначив: "Чоркобильський закон ніколи не виконувався більше ніж на 57 96 у вартісному еквіваленті в перші роки після його ухвалення і близько 10 56 в останні роки". Депутат комуніст Адам Мартинюк порушив ще одну проблему -- забезпечення інвалідів, зокрема й чорнобильців, автотранспортом. Якшо Й далі забезпечуватимуть ним по 1,8 тисячі осіб, як торік, то черга зникне через 50 років. Андрій Павловський, депутат від "Батьківщини", нагадав про розпорядження глави Уряду, яким той заборонив виконувати судові рішення про виплату пенсій і сошальної допомоги чорнобильцям. А новий Держбюджет фактично обмежує дію законів про сошальний захист чорнобильців. Там записано, що пенсії, соціальні допомоги у повному обсязі виплачуватимуться тільки тоді, коли у держави будуть кошти. А влада завжли казатиме чорнобильцям, що коштів не вистачає. Депутат Валерій Кальченко нагалав, що за так званої "нової" влади це вже другі Чорнобильські слухання, попередні були 16 березня 2011 року. "3 23 рекомендацій, які надали уряду, виконано з натяжкою і частково лише 4. Що це таке? Це зневага до чорнобильців і до Верховної Ради". Нагадав депутат і про дивну практику, коли прямі норми чорнобильських законів уряд підмінює своїми постановами, а також про положення Держбюджету, про яке згадав Павловський. Їх визнав неконституційними навіть прихильний до влади Конституцій - ний Суд України. Останнє таке ьо роз'яснення в парламенті отримали 9 квітня цього року, Хоч би що ми говорили про Чорнобиль, але це більше ніж техногенна проблема. Про політичну складову слушно нагадав депутат фракції "Свобода" Андрій Мохник: "Чому Україна на своїх плечах вже майже 30 років виносить проблему Чорнобиля? Треба поставити питання про те, щоб Російська Фелерація як правонаступниця Радянського Союзу відшкодовувала збитки по Чорнобилю", Цілком резонно. Та про що говорити, коли в Радянському Союзі (про це також нагадали на слуханнях) ше 14 грудня зловісного 1986 року влада заявила своїм громалянам і світові про "завершення ліквідації наслідків Чорнобильської аварії", А Язавершенню" вже майже три десятиліття і кінця поки не видно, Голос рядових чорнобильців | на цих слуханнях почули мінімально. "Не вистачило регламенту". Чиновники поспішали. Звичайно, чорнобильський рух полрібнений, як і загалом громадський сектор країни, І, схоже, цю подрібненість влада інспірує, принаймні використовує її, аби запо- " бігти справді потужному громад- ському рухові. Не було консолідації чорнобильців і на цих слуханнях. Та люди прагнули сказати про наболіле. Не встигли. Як заявив голова "Всеукраїнського об'єднання ветеранів Чорнобиля" Володимир Проскурін, "я їхав сюди 500 кілометрів, щоб отримати на виступ дві хвилини", а голова Спілки інвалідів Чорнобиля Святошинського району Києва Сергій Красильніков сказав ще різкіше: "Якщо влада не чує народ, то, мабуть, треба міняти владу". Чи почує влала цього разу? Чи знову потонемо в морі словес, невиконуваних законів і постанов, у океані складних чорнобильських проблем? Петро АНТОНЕНКО Наше минуле і сьогодення мають слугувати майбутньому. Ми -- українці, члени Громадського комітету "Примирення між народами", пам'ятаючи про героїчні та трагічні сторінки нашого сусідства з польським народом, прагнучи до гармонійної співпраці з ним у сьогоденні та майбутньому, напередодні сумних роковин пам'яті жертв українсько-польського конфлікту вважаємо за необхідне ствердити наступне. Всемогутній | Господь зробив наші народи сусідами. Завдяки цьому Божому дару ми маємо близькі мови та традиції, що дає нам можливість краще зрозуміти й пізнати один одного. Українці й поляки мають у своїй історії багато сторінок мирного співжиття і спільних звитяжних подвигів, але поруч із ними також чимало конфліктів між собою, котрі, дякуючи Провидінню, ніколи не набували всеосяжного міжнаціонального характеру. Одначе в пам'яті значно виразніше відкладаються драматичні спогади протистояння, аніж спогади про гармонійну співпрацю й спільні перемоги. Такі складні відносини характерні для всіх сусідніх народів. Особливістю українськопольських стосунків є також те, що обидва народи тривалий час були позбавлені власної державності, а їхні взаємини свідомо провокувалися імперськими силами заради утримання свого панування. Обидва " народи 0 пережили страшну трагедію в роки Другої Громадський комітет «Примирення між народами» про українсько-польське примирення світової війни, коли зазнали знищень з боку двох тоталітарних режимів -- нацистського і комуністичного. Українці та поляки не раз допомагали один одному пережити ці страшні дні, а іноді пасивно спостерігали за стражданнями інших, заклопотані власним виживанням. В історії, на превеликий жаль, були Й трагічні сторінки, коли ми піднімали зброю один проти одного, жертвами чого стали тисячі невинних людей по обидва боки. Висловлюємо своє щире співчуття нашим сучасникам-полякам, нащадкам тих, хто загинув чи постраждав тоді від рук українців, так само Й -- нащадкам українців, які загинули чи постраждали від рук поляків. До цього нас спонукає, зокрема, згадування трагедії, яка сталася на Волині сімдесят років тому. Схиляємо голови перед пам'яттю усіх жертв, запрошуємо до молитви про них і закликаємо зробити все можливе, аби подібного більше ніколи не сталося! . Аналізуючи сучасність, яка нам засвідчує двадцять років добросусідства, ми із задоволенням заявляємо, що так повинно бути завжди, це наша велика мета. Ми просимо наших співвітчизників і братів-поляків подивитися на минуле крізь призму сучасності та визнати, що нинішній стан нашого добросусідства був ви- стражданий у віках, що конфлікти минулого ніколи не були фундаментом нашого життя. Ці конфлікти були частиною історичного процесу, який зрештою привів нас до сьогодення, і це треба прийняти, а не шукати помсти. Теперішнє наше завдання -- зробити все, щоб таких страждань, а особливо жертв, більше в наших взаємовідносинах ніколи не було, Спільною основою наших національних самобутностей, без сумніву, є віра в Ісуса Христа, яка нас єднає і творить дітьми одного Небесного Отця. Тому ми повинні визнати, шо обидва наші християнські народи впродовж століть неодноразово переступали через Божі заповіді, чинили зло. Але ми, тепер сущі діти наших християнських народів та діти Божі, мусимо визнати прогріщення. нашо предків, простити від їхнього імені один одному страшні гріхи, вчинені супроти інших, бо: "Якщо ви прошатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших" (Євангеліє від Матвія 6, 14-15). Так уже зробили без-свого часу не лише зуміли зупинити взаємне кровопролиття, а й піднялися разом на боротьбу проти спільного ворога -- комуністичного режиму. Тим паче здатність до вза- ємного прошення маємо проявити ми, їхні нащадки, які живуть в інших умовах, найкраще придатних до гармонійного співіснування. Як добрий задаток, маємо на сьогодні приклади такого взаємкого прошення, здійснені ієрархами наших Церков у 1946, 1987 та 2005 роках. 2003 року пролунали спільні заяви українських та польських інтелектуалів, а також офіційних представників обох держав -- спочатку найвищих законодавчих органів (Верховної Ради України та Сейму Республіки Польша), а відтак -- президентів України та Польщі. Тож на сьогодні маємо налавичайно важливі для обох народів довершені акти взаємного прощення. Ми повинні Йти далі, розвивати наші добросусідські стосунки. Саме вони будуть гідним пам'ятником загиблим, свідченням того, що трагедія навчила нас жити по-християнськи. А ще ми повинні берегти дотеперішні досягнення, не дати можливості безвідповідальним політиканам-реваншистам, котрі продовжують плекати почуття взаємної ненависті, хочуть перетворити пам'ять про важке минуле в інструмент, яким руйнують сьогоднішнє порозуміння. Політики, які мають державницьке мислення та дбають про добро свого народу, вже сказали своє слово у цій справі і тепер повинні дбати про пені НЕ. бутнього. Дискусії довкола причин, масштабів і наслідків українсько-польського конфлікту нехай продовжують історики. Вони мають максимально повно описати цю трагедію і тим самим забезпечити наші народи вкрай потрібною їм історичною правдою. Певні, що нашу ініціативу, спрямовану на збереження взаєморозуміння та добросусідства, підтримають небайдужі громадяни України та Польщі. Адже всі ми пам'ятаємо вічну євангельську істину: "Як хочете, щоб вам люди чинили, так і ви чиніть 3 ними" (Євангеліє від Луки 6:31). Лише разом ми зможемо віддати належну данину загиблим і гарантувати мирне та гармонійне співжиття теперішньому та майбутнім поколінням українців та поляків. Леонід КРАВЧУК, перший президент України; ФІЛАРЕТ, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України; Високопреосвященніший СИМЕОН, митрополит Вінницький і Барський УПЦ; Кардинал Любомир ГУЗАР, Емеритований Верховний Архиєпископ УГКЦ, Іван ВАСЮНИК, Володимир В'ЯТРОВИЧ, Марія МА Борис ОЛІЙНИК, Ада РОГОВ Ігор ЮХНОВ Київ, З квітня 2013 року чорно! «СЛОВО ПРОСВІТИ" Ф ч, 17, 25 квітня - І травня 2013 р. -

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин